Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина хх ст.)

Економічний розвиток європейських країн у другій половині ХХ ст.: Англія, Франція, Німеччина. Особливості економічного розвитку Японії. Загальна характеристика ідей неолібералізму. Неокласичний синтез. Посткейнсіанство. Післявоєнний інституціоналізм.

Розгортання сучасної науково-технічної революції і формування постіндустріальної цивілізації. Становлення соціально орієнтованого ринкового господарства у його різних національних моделях. Формування «змішаної» економіки і «соціального ринкового господарства». Загальна характеристика економіки перехідних суспільств та країн, що розвиваються. Розвиток «нових індустріальних» країн.

Динаміка та структурні зміни світового економічного розвитку у другій половині ХХ століття. Фундаментальні зрушення у системі світового господарства та їх вплив на національні економіки. Передумови та чинники прискореного розвитку Німеччини і Японії. Виникнення «трьох світових центрів» ринкової економіки: США, Західна Європа і Японія.Інтернаціоналізація господарського життя і міжнародна економічна інтеграція. Виникнення «Спільного ринку» – Європейського Союзу.

Криза кейнсіанської макроекономічної політики на початку 70-х рр. та її причини. Неолібералізм та сучасний монетаризм як теоретична основа неоконсервативної економічної політики 80-х рр. у провідних ринкових країнах. «Нова класична» економічна теорія. Концепція природного рівня безробіття і «закон Окуня (Оукена)». Теорії «очікувань» в економічній теорії (Р.Лукас, Г.Беккер, М.Фрідман) та їх значення. Теорія «економіки пропозиції» (А.Лаффер, Р.Манделл).

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххi ст.)

Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки. Концепції неокласичного відродження. Нове кейнсіанство. Неоінституціоналізм. Неомарксизм. Сучасна економічна думка.

Глобалізація господарських процесів.Нові індустріальні країни та причини їх швидкого економічного зростання. Роль транснаціональних корпорацій і міжнародних економічних організацій. Ямайська угода і перехід до системи нерозмінних кредитних грошей і «плаваючих» валютних курсів.

Перехід розвинених ринкових країн до «неоіндустріального (інформаційного) суспільства та «нової» економіки. Основні риси «інформаційного» суспільства та «нової» економіки.

Неолібералізм як провідний напрям сучасної економічної думки. Особливості і методологічні засади концепції німецького неолібералізму та теорія «соціального ринкового господарства» (В.Ойкен, А.Рюстов, В.Рьопке, А.Мюллер-Армак, Л.Ерхард). Особливості французького неолібералізму (Ж.Л.Рюеф, М.Алле). Сучасний монетаризм, його особливості і основні принципи. «Чиказька» економічна школа. «Рівняння обміну» І. Фішера та його модифікація М.Фрідманом. Сучасний варіант кількісної теорії грошей і монетарна модель економічної рівноваги М. Фрідмана.

Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу» (П.Самуельсон). Сучасний інституціоналізм, його особливості та напрями. Інституційний економікс, або власне неоінституціоналізм. Теорія прав власності і трансакційних витрат (Р.Коуз, Дж.Стіглер). Теорія суспільного вибору (Дж. Б’юкенен, К.Ерроу). Кліометрія, або нова економічна історія (Р.Фогель, Д.Норт). Теорія «людського капіталу» (Т.Шульц, Г.Беккер).

Соціально-інституціональний напрям в економічній думці. Концепції системної трансформації ринкового суспільства (А.Берлі, Г.Мінз, Дж.М.Кларк, П.Друкер, С.Кузнєц, С.Чейз, Е.Хансен, Дж.К.Ґелбрейт, Ф.Перру, А.Пігу, Дж.Коул та ін.). «Сценарії майбутнього», або соціально-індустріальні технократичні концепції. Теорії «індустріального» (Р.Арон, В.Ростоу), «нового індустріального» (Дж.К.Ґелбрейт), «постіндустріального» (Д.Белл), «інформаційного» (Д.Белл, Е.Тоффлер, З.Бжезинський) суспільства, «техноструктури» (Дж.К.Ґелбрейт), «стадій економічного зростання» (В.Ростоу), «конвергенції двох систем» (Я.Тінберген та ін.).

Олімп сучасної економічної думки.Лауреати Нобелівської премії з економіки та їх наукові досягнення.