Запитання для самоконтролю

1. Чому “свідомість” є вторинною по відношенню до “матерії”?

2. Чи можна зрозуміти природу свідомості, якщо вивчати лише мозок людини?

3. Як Ви розумієте вислів: “Свідомість” не тільки відображає світ, а й творить його”?

4. Що таке пізнання і знання?

5. Дайте визначення понять “суб’єкт пізнання”, “об’єкт пізнання”.

6. Який зв’язок між пізнанням, практикою і істиною?

7. Які Ви знаєте форми і критерії істини?

Тести, завдання, вправи

1. Нижче наводяться судження відносно зв’язку між психікою, мозком людини і свідомістю. Який можна зробити висновок з нижче наведених суджень?

а) Чи можна вивчати людську психіку без урахування мозкових процесів?

б) Чи можна зрозуміти природу свідомості, вивчаючи лише людський мозок?

в) Чи може мислити ізольований від зовнішнього світу мозок людини? Аргументуйте свою відповідь на основі вивчення положень теми (Див. Філософія: Підручник по під ред. Алєксєєва П.В., Паніна А.В. – М., 2001).

2. Ваша відповідь полягає в тому, щоб обгрунтувати єдність і відмінність “буття” і “свідомості”.

“Свідомість... ніколи не може бути нічим іншим, як осмисленим буттям, а буття людей є реальним процесом їх життя” (К.Маркс, Ф.Енгельс. – Т. 3).

3. Наводяться декілька визначень “пізнання”. Потрібно знайти одне, або декілька, які б відповідали дійсності:

а) Пізнання – вища форма психічного відображення дійсності.

б) Пізнання – вчення про загальні механізми і закони пізнавальної діяльності людини.

в) Пізнання – філософська концепція, предметом якої є наукове розуміння знання в його специфічних рисах.

г) Пізнання – сукупність духовних і матеріальних засобів, завдяки яким інформація осмислюється і перетворюється в достовірні знання.

д) Пізнання – духовно-практичний засіб для створення ціннісних знань, котрі необхідні для вирішення практичних задач.

4. В сучасній філософській літературі для характеристики істини і визначення її ролі в пізнанні наводять багато параметрів Проаналізуйте їх і дайте докази, які з них відносяться до істини.

а) Істина – знання, які перевірені на досліді.

б) Істина – відповідність знань дійсності, перевірених на практиці і виражених у мові.

в) Істина – ціннісні знання, які мають ефективність у пізнанні і практиці.

г) Істина – правдиве знання в житті людей.

д) Істина – достовірне знання, яке логічно доказане.

5. Чому “теорія пізнання” має різні виміри при застосуванні її положень для вивчення буття світу і пізнання; логічної побудови знань; методів і засобів опанування знаннями і створення концепцій? В різних вимірах її називають “філософська гносеологія”, “онтологія пізнання”, “логіка пізнання”, “методологія”, “діалектика пізнання.

Тема лекції № 6 «Практика та інженерна діяльність. Суспільство як система» План семінарського заняття

1. Поняття і розуміння “розвитку”, як філософської теорії.

2. Основні закони розвитку (визначення, їх структура і особливості прояву в природі, суспільстві і мисленні).

Методичні вказівки для самостійної роботи над темою

1. Розвиток – багаторазові, незворотні, поступові, циклічні, спіралеобразні перетворення в предметах, процесах, явищах цілісних систем світу.

Суперечність– взаємодія протилежних, взаємопроникаючих і взаємовиключаючих сторін і тенденцій в предметах, процесах, явищах дійсності, які становлять джерело їх саморуху і розвитку.

Якість – сукупність істотних властивостей предметів, процесів, які визначають їх сутність і відмінність від інших предметів дійсності.

Кількість – числова визначеність властивостей предметів, процесів, явищ дійсності в параметрах – обсяг, ріст, розмір, темп, швидкість і ін.

Стрибок– корінні (різкі, або поступові) переходи в розвитку предметів, процесів від нижчої, або старої якості до нової, вищої.