6.3 Платежі (збори) за порушення природного середовища

Система платежів (зборів) за порушення природного середовища включає такі основні елементи:

• порядок вилучення коштів у економічних суб'єктів;

• ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною вилучення коштів;

• допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-3,5 рази; змінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень відносяться на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку;

• порядок розподілу зібраних коштів.

В даний час в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:

забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

забруднення водних об'єктів;

розміщення відходів;

спричинення збитку рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища, затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. №303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. №162/379.

(1)Забруднення атмосфери.

Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:

п

Пвс = E (Млі х Нбі х Кнас х Кф) + (Мпі х Нбі х Кнас х Кф х Кп),

і = 1

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

Мпі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5.

Пересувні джерела забруднення:

п

Пвп = E Мі х Нбі х Кнас х Кф,

і = 1

де: Мі - кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту;

(2) Забруднення водних об'єктів.

Величина зборів розраховується за такою формулою:

п

Пс = E (Млі х Нбі х Крб) + (Мпі х Нбі х Крб х Кп),

і = 1

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин - 5;

Для випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, у тому числі й іноземних, передбачені спеціальні такси.

(3) Розміщення відходів.

Величина зборів за розміщення відходів (П ) визначається за формулою:

п

Прв = E (Нбі х Млі х Кт х Ко) + (Кп х Нбі х Мпі х Кт х Ко),

і = 1

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн/т);

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів - 5.

(4) Завдання шкоди рослинам і тваринам.

На сьогодні діють наступні види зборів за нанесення збитку рослинам і тваринам:

• штрафи за незаконний промисел диких звірів і птахів, не занесених у Червону книгу України; такси зборів у розрахунку на неоподатковувані податком мінімуми заробітної плати встановлені наказом Мінлісгоспу і Мінекобезпеки України від 12.03.1996 р. №24/32; розмір такси змінюється, зокрема, від 5 мінімумів зарплати для деяких птахів (качка, кулик, перепелиця, ін.) до 110 - для бурого ведмедя;

• штрафи за незаконний видобуток цінних видів риб, водних тварин і рослин; такси зборів у мінімумах зарплати установлені Постановою КМ України від 28.01.1994 р. №41;

• штрафи за збиток, нанесений лісовому господарству ушкодженням дерев, чагарників і саджанців, самовільними косовицями і випасом худоби, ушкодженням мурашників, ушкодженням каналів і дренажних систем, а також несанкціонованою заготівлею рослин і трав; такси затверджені Постановою КМ України від 26.06.1996 р. №676 у мінімумах зарплати;

• штрафи за ушкодження дерев і газонів у населених пунктах, а також за засмічення земельних ділянок і водойм у населених пунктах; такси в мінімумах зарплати затверджені Постановою КМ України від 26.06.1996 р. №676; зокрема, за кожне зрубане дерево виплачується штраф від 2 мін. з.п. (діаметр дерева до 6 см) - до 38 мін. з.п. (діаметр 46-50 см);

• штрафи за збиток тваринам і рослинам, занесеним у Червону книгу України; такси встановлені Постановою КМ України від 1.06.1993 р. №399.

(5) Шкода, заподіяна порушенням законодавства про природно-заповідний фонд; такси затверджені Постановою КМ України №239 від 3.04.1995. Передбачаються такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок:

• незаконної рубки або пошкодження дерев і чагарників (такси передбачені у розмірі неоподаткованих мінімумів доходів громадян

- н.м.д.г.): від 10 н.м.д.г. при діаметрі дерева менше 10 см до 800 н.м.д.г. - при діаметрі 46,1-50 см; 40 н.м.д.г. - за кожний кущ чагарника;

• сінокосіння і випасання худоби (без дозволу) (сінокосіння

- від 200 до 600 н.м.д.г. за кожну голову);

• знищення трав'яного покриву (10-25 н.м.д.г. за кожний м²);

• знищення або пошкодження мурашників (30-150 н.м.д.г. за кожний мурашник, залежно від його діаметра);

• заготівлі (збору) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин (без дозволу) (від 20 до 80 н.м.д.г. за 1 кг);

• проїзд транспорту у заборонених місцях (від 10 до 40 н.м.д.г. за кожну одиницю транспорту залежно від виду транспорту);

- влаштування без спеціального дозволу неорганізованих місць відпочинку (20 н.м.д.г. за кожне місце для короткочасного відпочинку; 40 н.м.д.г. - для відпочинку з ночівлею);

- незаконного добування чи знищення тварин (бурий ведмідь - 600 н.м.д.г.; лось, олень благородний - 450; олень плямистий, лань - 300; кабан, муфлон, козуля, бобер - 180; хутрові - 100;

дрібні звірі - 30, інші корисні види - 15; птахи - 30-60);

- пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об'єктів, у тому числі:

- сталактити, сталагміти, сталагнати (за 1 см) - 2-3,5 н.м.д.г.;

- водно-карбонатні утворення (за 1 дм³ об'єму) - 1,5;

- гіпсові кристали (за 1 см довжини) - 2-4;

- археологічні, палеонтологічні рештки (за 1 дм³ об'єму) - 3;

- забруднення печер за кожну покинуту річ, кожні 100 г речовини, кожну годину працюючого джерела, кожну випалену сигарету, кожний градус за Цельсієм термального забруднення - 0,1-0,3;

- несанкціоноване відвідування печер (за кожного відвідувача) - 1;

- засипання воронок або заглиблень без дозволу природоохоронних органів (за 10 м²) - 3;

- забруднення воронок (за 1 м³ об'єму забруднень) - 4;

- пошкодження водоспадів (за 0,5 м висоти або 1 м ширини) - 20;

- пошкодження водойм або боліт (за 0,1 га) - ЗО;

- знищення боліт (за 0,1 га) - 50.

В Україні діє система зборів за такі види впливу на довкілля:

- забруднення атмосфери (стаціонарними та пересувними джерелами);

- забруднення води;

- розміщення твердих відходів;

- шкода рослинам та тваринам;

- шкода природно-заповідному фонду;

- аварійне забруднення довкілля.

(6) Спричинення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення екологічного законодавства (аварійні випадки забруднення довкілля). На сьогодні існують затверджені методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від забруднення:

(а) водних ресурсів (методика затверджена наказом Мінеко-логії від 18.05.1995);

(б) атмосферного повітря (методика затверджена наказом Мінекології №38 від 18.05.1995);

(в) земельних ресурсів (методика затверджена наказом Мінекології №171 від 27.10.1997);

Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак кардинальних успіхів у розв'язанні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів та послуг.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Экономика природопользования /Под ред Т.С.Хачатурова. - М.: Изд-во МГУ, 1991.- 271 с.

2. Бобылев С.И., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования.– М.: ТЕИС, 1997.—272 с.

3. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии: Учебник. – СПб: «Специальная литература»

4. Мельник Л.Г. Екологічна економіка. - Суми: Університетська книга, 2001. - 345с.

5. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды.- М.: Экономика, 1986. - 96 с.

6. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник.- М.: Мысль, 1990.- 637 с.

7. Будыко М.И. Глобальная экология.- М.: Мысль, 1977.- 421 с.

8. Мельник Л.Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды.-Харьков: Вища школа, 1988.- 160 с.

9. Методические рекомендации по определению экономической эффективности природоохранных мероприятий при освоении месторождений нефти и газа на шельфе морей.- Одесса; ООЭИ АН УССР, 1989.- 41 с.

10. Буркинский Б.В., Степанов В.М., Харичков С.К. Природопользование: Основы экономико-зкологической теории. — Одесса: ИПР99И НАН Украиньї, 1999. - 350 с.

11. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. - К.: ЗАТ «НІЧЛА-ВА», 1999.-716 с.

12. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн./ Під. ред. В.І. Андрейцева. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - Кн. 1. - 704 с.

13. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн./ Під ред. В.І. Андрейцева. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - Кн. 2. - 576 с.

14. Ильяшенко С.Н., Козьменко С.Н. Методы оценки зкологического риска//Экономика природопользования. - К.: Наукова думка, 1998. - С. 282-294.

15. Конищева Н.И., Кушнирович Н.А., Рожкова Л.В., Безверхова Р.И. Ресурсосбережение: Экономико-экологический аспект. — К.: Наукова думка, 1992. - 212

16. Мельник Л.Г. Экономика развития. - Сумы: Университетская книга, 2000. - 450 с.