- •М е т о д и ч н і в к а з і в к и до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «ф і л о с о ф і я»
- •Розділ 1
- •Запитання для самоконтролю
- •Методичні вказівки для самостійної роботи над темою
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести, завдання, вправи
- •28. Прокоментуйте наступні положення марксизму:
- •Тема лекції № 3 «Філософія хх-ххі сторіччя і онтологія» План семінарського заняття
- •Методичні вказівки для самостійної роботи над темою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Основи філософії
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести, завдання, вправи
- •3. В працях б.Спінози дається визначення “субстанції”, називаються її основні атрибути і модуси. Нижче нами приводяться висловлювання б.Спінози. Ви повинні підтвердити, або спростувати його доводи.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести, завдання, вправи
- •2. Ваша відповідь полягає в тому, щоб обгрунтувати єдність і відмінність “буття” і “свідомості”.
- •3. Наводяться декілька визначень “пізнання”. Потрібно знайти одне, або декілька, які б відповідали дійсності:
- •4. В сучасній філософській літературі для характеристики істини і визначення її ролі в пізнанні наводять багато параметрів Проаналізуйте їх і дайте докази, які з них відносяться до істини.
- •Тема лекції № 6 «Практика та інженерна діяльність. Суспільство як система» План семінарського заняття
- •Методичні вказівки для самостійної роботи над темою
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести, завдання, вправи
- •1. У філософській літературі наводяться різні назви закону переходу кількісних змін в якісні. Які з них слід вважати більш правильними? Ваша точка зору. Дайте аргументацію.
- •2. Для визначення поняття “розвиток” в навчальних посібниках і підручниках з філософії автори називають різноманітні ознаки:
- •3. Нижче нами наводяться різні тлумачення філософами поняття “якості”. Вам пропонується проаналізувати їх і зробити висновок, в яких з них поняття “якість” найбільш точне:
- •Тема лекції № 7 «Історичні форми спільності людей. Прогрес» План семінарського заняття
- •Методичні вказівки для самостійної роботи над курсом
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести, завдання, вправи
- •1. Взаємини між людиною і суспільством можна окреслити так:
- •2. Найперше, що потрібно людині для входження в людський спосіб буття, це:
- •Електронні матеріали
- •Інтернет-ресурси
Тести, завдання, вправи
1. Чи можна назвати правильним визначення людського буття П. Гольбахом?: «Человек– произведение природы, он существует в природе, подчинен ее законам, не может освободиться от нее, не может даже выйти из природы». Проаналізуйте наведене визначення буття і дайте відповідь на запитання з позиції сучасної філософії.
2. В яких формах “буття” функціонує і проявляється в ствердженні Г.С. Сковороди?: «Не внешняя наша плоть. Но наша мысль – то главный наш человек. В ней то мы стоим. А она есть нами». Ваші коментарі і аргументи.
3. В працях б.Спінози дається визначення “субстанції”, називаються її основні атрибути і модуси. Нижче нами приводяться висловлювання б.Спінози. Ви повинні підтвердити, або спростувати його доводи.
“Під субстанцією, – пише він, – я розумію те, що існує само в собі і визначається через себе і не потребує уяви іншої речі, з котрої воно повинно створюватися”.
4. Виходячи з філософських вимірів і визначення поняття “рух”, покажіть, яка форма матеріалізму характерна в наступному висловлюванні? “Конечная причина движения находится в самой природе”.Аргументуйте свою відповідь.
5. Приведіть докази про єдність і відмінність філософських понять:“рухаюча матерія” і “матеріальний рух”.
6. Проаналізуйте нижче наведені філософські судження і покажіть, котрі з них є істинні:
а) Рух, простір, час є матерія.
б) Рух, простір, час є матеріальними.
7. Які з нижче названих рис притаманні “простору”, “часу”?: об’єкти- вність, трьохмірність, безмежність, вічність, не виникнення і не знищенність. Приведіть аргументи стосовно цього судження.
Тема лекції № 5
«Проблема людини в філософії»
План семінарського заняття
1. Визначення і розуміння філософських понять: “свідомість”, “пізнання”, “знання”, “практика”, “істина”.
2. Свідомість і пізнання, їх структура і функції.
3. Істина, форми, методи і методологія наукового пізнання. Особливості науково-технічного пізнання.
Методичні вказівки для самостійної роботи над темою
1. При вивченні теми слід виходити з того, що свідомість – це вища форма психічного відображення дійсності в ідеальних образах – поняттях, судженнях, умовиводах, емоційних, естетичних і релігійних переживаннях і філософському ставленні до світу. Такі якісні особливості людського інтелекту окреслюють терміном свідомість.
Проявами (ознаками) свідомості виступають: особливий (не біологічний) тип поведінки, використання предметів культури за їх призначенням, продукування нової реальності (творчість), мова, цілеспрямування дій та думок людини.
2. Структуру свідомості складають три великі сфери: мислення, емоції (почуття) і воля людини.
Ділові можливості свідомості виявляються в її трьох функціях: пізнавальній, самосвідомості (цілепокладання) і творчості.
3. Пізнання – це процес здобування знань, створення образів, моделей, теорій реальності. Пізнання має такі рівні і форми: на чуттєвому рівні – форми відчуття, сприйняття, уявлення; на раціональному рівні – форми: поняття, судження, умовиводи; на синтезуючому рівні – форми: експеримент, досвід, практика.
Знання– інформація, яка логічно осмислена і має певне значення і сенс для життя людини і виражена в усній і письмовій мові.
Практика – суспільно-історична, ціленаправлена, предметно-чуттєва, перетворююча діяльність людей, яка відповідає закономірностям дійсності.
Істина – знання, які відповідають дійсності і відображені у свідомості людей, перевірені на практиці і виражені в мові.
Основним питанням у філософській теорії пізнання є проблема істини. Основні концепції істини: відповідність знань дійсності, конвенціальна, прагматична, регулятивна.
У філософії розрізняють такі якісні форми істини як: абсолютна і відносна, об'єктивна і суб’єктивна, конкретна та істина і правда.
Метод пізнання– система принципів, прийомів, правил, вимог, процедур в пізнавальній і практичній діяльності людей для створення і застосування знань.