- •1 Безпека життя і діяльності людини
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •2 Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1 Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Таблиця 2 - Категорії серйозності небезпек
- •Таблиця 3 - Рівні ймовірності небезпеки
- •Таблиця 4 - Матриця оцінки ризику (матриці ризиків небезпеки)
- •2.2 Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3 Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •3 Вплив людини на навколишнє середовище
- •3.1 Характеристика середовища життєдіяльності людства
- •3.1.1 Атмосфера
- •3.1.2. Гідросфера
- •4.1.1 Вулкани
- •4.1.2 Землетруси.
- •4.1.3 Зсуви.
- •4.1.4. Селі.
- •4.2 Гідросферні стихійні лиха
- •4.3 Атмосферні стихійні лиха
- •4.3.1. Урагани
- •4.3.2. Пожежі
- •5 Небезпеки техногенного характеру
- •5.1 Техногенні аварії і катастрофи
- •5.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •5.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.2 Аварії на транспорті
- •5.3 Пожежі та вибухи
- •5.4 Небезпечні фактори виробничого середовища
- •7.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •7.3 Єдина державна система цивільного захисту
- •7.3.1 Мета та склад системи цивільного захисту
- •7.3.2 Сили цивільного захисту
- •7.3.3 Аварійно-рятувальні засоби
- •7.4 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Висновок
- •8 Фізіологічна характеристика людини в контексті її безпеки і здоровя
- •8.1 Фізіологічні особливості організму людини
- •8.1.1 Обмін речовин
- •8.1.2 Вітаміни
- •8.1.3 Макролелементи
- •8.1.4 Мікролелементи
- •Висновок
- •8.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2 Вплів психологічних особливостей людини на її безпеку
- •9.3 Психологічні причини свідомого порушення правил безпечної праці.
- •Короткий термінологічний словник
- •Теми для доповідей, рефератів і контрольних робіт
- •Список літератури
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
4.1.3 Зсуви.
Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги порід.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області
4.1.4. Селі.
«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.
4.2 Гідросферні стихійні лиха
4.2.1 Повені.
Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.
Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Західний Буг, Тиса та інші.
Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.
Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів.
4.3 Атмосферні стихійні лиха
4.3.1. Урагани
Вітер - це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від багатьох стихій.
Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів. Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас
Шторм - це вітер силою в 9 балів, коли швидкість потоку повітря становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель.
Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.
Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це - ураган.
Ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.
4.3.2. Пожежі
Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей
Відомо, що 95% пожеж виникає з вини людини і тільки 5-7% спричинені блискавками.
Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні.
Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову і лісової підстилки без захоплення крон дерев.
Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1м/хв (слабка пожежа) до 16м/хв (сильна пожежа), висота полум'я -1-2м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 9000С.
Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев.
При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25км/год, залишаючи деколи цілі ділянки незайманого вогнем лісу.
При стійкій верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкістю 5-8 км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.
П
підземні
За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.
Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.