- •1. Предмет та завдання психофізіології
- •3. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Проблема активності.
- •Проблема вибірковості.
- •Проблема змістовності.
- •4. Методи психофізіологічних досліджень.
- •Електроенцефалографія
- •Метод викликаних потенціалів
- •2.3. Реєстрація електричної активності шкіри
- •2.4. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •Реєстрація реакції очей
- •Поліграфні дослідження
- •Дослідження нейродинамічних властивостей людини
- •5. Загальні властивості сенсорних процесів.
- •6. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем
- •8. Сенсорна система слуху.
- •10. Сенсорна система шкіри
- •11. Сенсорна система кістково–м’язового апарату
- •12. Сенсорна система смаку
- •13. Нюхова сенсорна система.
- •1. Відділи
- •2. Нюховий епітелій
- •3. Корковий нюховий центр
- •14. Психофізіологія уваги.
- •15. Психофізіологія пам’яті
- •16. Психофізіологія мовлення.
- •17. Психофізіологія мислення
- •18. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •20. Індикатори емоцій.
- •21. Психофізіологічні механізми емоцій
- •22. Поняття свідомості.
- •23. Теорії свідомості
- •25. Сон та його види.
- •26. Теорії сну
- •27. Стадії сну.
- •28. Сновидіння
- •29. Значення сну і потреба в ньому
- •30. Поняття рухової діяльності
- •31. Будова опорно-рухового апарату
- •32. Класифікація рухів
- •34. Система управління рухами (за м.О. Бернштейном)
- •35. Схема управління руховою діяльністю за о.Р. Малхазовим
- •36. Опанування рухової діяльності.
- •37. Поняття та основні положення системного підходу.
- •38. Концепція системного підходу б.Ф. Ломова
- •39. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •40. Людина як цілісна біопсихосоціальна система
- •41. Поняття діяльності.
- •42. Види і структура діяльності
- •43. Загальна характеристика діяльності.
- •44. Закономірності діяльності
- •45. Фактори ефективності діяльності
- •46.Працездатність та фактори, від яких вона залежить.
- •1. Стадія впрацювання, що включає три підстадії:
- •47. Психофізіологія професійної діяльності
- •48. Поняття стану людини.
- •49. Психічний стан
- •50. 51. Функціональний і психофізіологічний стан
- •52. Негативні стани.
- •53. Загальний адаптаційний синдром та його стадії.
- •54.Стомлення та перевтома
- •55. Загальні уявлення про адаптацію
- •56. Види адаптації.
- •57. Загальні закономірності адаптації.
- •58. "Ціна" адаптації та дезадаптація
- •59. Адаптивність та адаптаційні можливості
- •60. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності
- •61. Психофізіологічний відбір
- •62. Принципи та зміст алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •63. Дослідницькі методи психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •64. Оптимізаційні методи психофізіологічного забезпечення діяльності
- •65. Взаємодія сенсорних систем.
- •66. Впізнання образів.
- •77. Дистрес та хвороби.
- •78. Свідоме керування рівнем стресу
- •79. Історія розвитку психофізіології
- •80. Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології.
- •81.Метод викликаних потенціалів.
- •82. Реєстрація електричної активності шкіри.
- •83. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •84. Реєстрація реакції очей
- •85.Дослідження неродинамічних властивостей людини.
- •86. Самооцінка психофізіологічного стану.
- •Шкалована самооцінка пфс
- •87. Психофізіологічна концепція і.М. Сєченова.
- •88. Психофізіологічна концепція і.П. Павлова.
- •89. Механізм бінокулярного зору.
- •90. Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість.
81.Метод викликаних потенціалів.
Викликані потенціали (ВП)- це зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Ці біоелектричні коливання виглядають як послідовність з декількох позитивних і негативних хвиль, що тривають 0,5-1 сек. після стимулу.
Реєстрація ВП здійснюється спеціальними технічними пристроями, що дозволяють виділяти потрібний сигнал з ЕЕГ.
Прикладами ВП є: коливання, пов'язані з активністю рухової кори (моторний потенціал); потенціал, пов'язаний з наміром зробити певну дію (так звана Е-хвиля); потенціал, що виникає при пропуску очікуваного стимулу.
У психофізіології метод реєстрації ВП переважно застосовується для вивчення фізіологічних механізмів і корелятів пізнавальної діяльності людини. Цей напрямок дістав назву когнітивної психофізіології.
82. Реєстрація електричної активності шкіри.
Існують два основних способи дослідження електричної активності шкіри (ЕАШ). У методі Фере використовується зовнішнє джерело струму - вимірюється електричний опір шкіри при пропущенні через неї слабкого струму; тобто, вимірюється провідність шкіри (ПрШ). У методі Тарханова зовнішнє джерело струму не застосовується - вимірюється різниця потенціалів між різними ділянками шкіри - електричний потенціал самої шкіри (ПШ). Раніш обидва цих показники ЕАШ називали загальним терміном - шкіро-гальванічна реакція (ШГР).
Нині до ЕАШ відносять такі показники: рівень потенціалу шкіри, реакція потенціалу шкіри, спонтанна реакція потенціалу шкіри, рівень опору шкіри, реакція опору шкіри, спонтанна реакція опору шкіри.
Виникнення електричної активності шкіри зумовлено, головним чином, активністю потових залоз у шкірі людини. У психофізіологічних дослідженнях показники електричної активності шкіри переважно використовували як індикатор психічної (емоційної) напруги - у результаті виникнення такої напруги посилювалося потовиділення, що приводило до зміни ЕАШ.
Окремим напрямком досліджень можна вважати реєстрацію ЕАШ у біологічно активних точках (БАТ). На основі подібного підходу були розроблені численні методи оцінки, контролю та прогнозу психофізіологічного стану (ПФС) людини. Вибір БАТ для діагностики ПФС обґрунтовується тим, що БАТ у значній мірі являє собою відображення біоенергетичного рівня функціональної системи ПФС [2].
У дослідженнях було підтверджено взаємозв'язок біофізичних параметрів БАТ з різними психічними процесами та станами: втомою, ступенем оптимальності мобілізаційного стану, тривалою психічною діяльністю в умовах монотонії та з різними типами інтелектуальної активності.
83. Реєстрація показників серцево-судинної системи
Основними індикаторами активності серцево-судинної системи є: частота серцевих скорочень (ЧСС), сила скорочень серця; хвилинний об'єм кровотоку; артеріальний тиск (AT).
У психофізіологічних дослідженнях реєстрація показників роботи серцево-судинної системи може знаходити застосування, оскільки ці показники здатні досить відчутно реагувати на зміни в ПФС людини під впливом різних факторів.
Поширений також метод обробки кардіоінтервалів за допомогою гістографічного аналізу: обчислюється мода розподілу, її амплітуда і варіаційний розмах, і на підставі цих параметрів обчислюється інтегральний показник - індекс напруги (ІН) за P.M. Баєвським [1].