- •1.Економічна категорія страхування
- •2.Суб’єкти страхових правовідносин
- •3.Функції та принципи страхування
- •4.Способи здійснення страхування
- •5.Класифікація страхування
- •6.Об’єкти страхових правовідносин і страховий інтерес
- •7.Загальна характеристика страхового ринку
- •8.Структура страхового ринку
- •9.Основні учасники страхового ринку
- •10.Діяльність страхових посередників
- •11.Особливості страхового продукту як товару
- •12.Завдання маркетингу у страхуванні
- •13.Тенденції розвитку страхових ринків
- •14.Страхові відносини в системі цивільного права
- •15.Страхове законодавство
- •16.Державний нагляд за страховою діяльністю
- •17.Договір страхування як важливий етап процесу страхування
- •18.Основні обов’язки страховика і страхувальника
- •19.Системи страхової відповідальності
- •20.Причини відмови страхової компанії у виплатах застрахованій особі
- •21.Страхова сума
- •22.Поняття страхової виплати
- •23.Поняття страхової премії
- •24.Поняття страхового збитку
- •25.Страхові виключення
- •26.Поняття франшизи
- •27.Особливості економічної діяльності страховика
- •28.Особове страхування як форма страхового захисту громадян
- •29.Страхування від нещасних випадків
- •30.Поняття й особливості страхування життя
- •31.Медичне страхування
- •32.Характеристика вогневих ризиків
- •33.Страхування майна від невогневих ризиків
- •34.Страхування електронного устаткування
- •35.Страхування транспортних засобів як майнових об’єктів
- •36.Страхування майнових ризиків туристських компаній
- •37.Поняття страхування відповідальності
- •38.Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів
- •39.Страхування цивільної відповідальності перевізника
- •40.Страхування професійної відповідальності
- •41.Страхування відповідальності суб’єктів туристської діяльності, готелів і ресторанів
- •42.Сутність і теоретичні основи перестрахування
- •43.Особливості договору перестрахування
- •44.Пропорційне перестрахування
- •45.Особливості непропорційного перестрахування
- •46.Співстрахування та механізм його дії
43.Особливості договору перестрахування
снує безліч різних за формою перестраховувальних договорів. Немає стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі, ставками премії. Проте всі договори можна поділити на дві основні групи, що різняться системою розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна і непропорційна форми проведення перестраховувальних операцій
Форми перестрахування:
Пропорційна:
квотний договір
договір ексцедента суми
квотно-ексцедентний договір
Непропорційна:
договір ексцедента збитку
договір ексцедента
збитковості(stop loss)
Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.
Суть непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми, а тому немає пропорційного розподілу відповідальності за окремим ризиком і оригінальною премією. Призначення непропорційного перестрахування — гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений період. Отже, у непропорційному перестрахуванні цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Відповідальність за непропорційним договором установлюється в абсолютній сумі (договір ексцедента збитку) чи у відсотках (договір ексцедента збитковості). У непропорційних договорах утримання цедента називають першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика — покриттям.
Непропорційне перестрахування має такі особливості:
• страховик може захиститися від великих збитків, що впливають на його фінансові результати;
• перестраховик не бере участі у відшкодуванні дрібних збитків, які легко покриваються страховиком;
• обсяг обліку бухгалтерських операцій зменшується, оскільки враховуються лише окремі збитки або фінансові результати страхувань. Але водночас зростає потреба в підготовчій роботі;
• тантьєма в договорах цієї форми, як правило, не передбачається;
• перестраховувальна премія за непропорційними договорами підраховується не для кожного окремого ризику, що передається, а для всього портфеля з одного або кількох видів страхування за рік.
44.Пропорційне перестрахування
Пропорційне перестрахування включає договори квотного та ексцедентного перестрахування, згідно з якими перестраховик має свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій.
Пропорційне перестрахування (відоме також як квотне перестрахування - від. англ. "quota share") - перестрахування, за якого перестраховик приймає "на себе" квоту - певну частку (у відсотках) у кожному полісі, що підписує страховик, а потім у тій самій пропорції розділяє (зі страховиком) усі страхові премії та збитки. Власні можливості страховика можуть дозволити йому підписати у страховому полісі ризик до, скажімо, 1 млн грн, але купуючи пропорційне перестрахування, він зможе подвоїти чи потроїти цю межу.
Наприклад, страхова компанія може придбати пропорційну угоду з 50% розподілом часток; у цьому випадку вона буде розділяти з перестраховиком половину всіх збитків (і премій). У випадку угоди з 75% розподілом страховик передасть 3/4 усіх втрат (збитків) і премій.
Пропорційне перестрахування будується на основі розподілу відповідальності (пропорційно розподіляються між сторонами відповідальність, премії і страхові відшкодування), а непропорційне - на основі очікуваних збитків. В останньому випадку участь перестрахови-ків у збитку актуальна лише після того, як цедент виплатить заздалегідь обумовлену певну частку (пріоритет).
Пропорційні договори передбачають, що відповідальність за ризиком, яка підлягає передачі в перестрахування, розподіляється між страховиком і перестраховиком пропорційно, що передбачає пропорційну участь перестраховика і цедента в усіх оригінальних ризиках, преміях і збитках. Розрізняють такі види пропорційного перестрахування: квотні, ексцедентні і квотно-ексцедентні. За умовами договору квотного перестрахування компанія передає в перестрахування в узгодженій з перестраховиком частці всі без винятку прийняті на страхування ризики з певного виду страхування чи групі суміжних страхувань. Частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми, але можливе й обумовлення конкретною величиною (квотою). Крім того, в договорах цього виду для різних класів ризику за бажанням перестраховика встановлюються верхні межі (ліміти) відповідальності перестраховика. Перестраховик отримує відповідну частку премії і в такій же частці бере участь у відшкодуванні шкоди, завданої в результаті настання страхового випадку, незалежно від розмірів цього збитку.