- •1. Ключові поняття м та їх сутність.
- •2,Види знижок в сучасній системі ціноутворення.
- •3. Сутність м як філософії бізнесу.
- •4. Цілі політики розподілу.
- •6. Фукції каналів розподілу.
- •7.Елементи комплексу м.
- •8. Види торгових посередників.
- •9. Еволюція концепцій м.
- •10. Складові процесу товароруху.
- •11. Види м.
- •12. Цілі та засоби комунікаційної політики.
- •13.(17) Фактори макросередовища в м.
- •14. Методи визначення бюджету просування.
- •15. Фактори мікросередовища в м.
- •16. (18) Реклама в системі м.
- •17. (Див. Пит.13)
- •18. (16)
- •19. Показники кон'юнктури ринку.
- •20. Розробка рекламних звернень.
- •21.М-ві дослідження конкурентів
- •23.М-ві дослідження посередників та постачальників.
- •24.Вибір носіїв реклами.
- •25Елементи вивчення внутрішнього середовища підприємства.
- •26.Просування товарів: стимулювання збуту
- •27Процесс м-х досліджень
- •28. Персональний продаж та його особливості.
- •29Методи м-х досліджень.
- •30)Суть та значення паблік релейшнз.
- •31. Систематизація Мової інформації
- •32. Суть та особливості прямого м.
- •33.Методи аналізу Мової інформації.
- •34.Синтетичні засоби м-х комунікацій.
- •35. Фактори сегментування споживчого ринку.
- •36. М-ві організаційні структури.
- •37. Формування Мової стратегії.
- •38. Контроль результатів Мової діяльності.
- •39. М-ві конкурентні стратегії.
- •40. Мовий аудит.
- •41. Цілі та суть Мової стратегії.
- •42. Методи оперативного аналізу.
- •43. Конкурентоспроможність товару та її визначення.
- •44. Сутність та складові swot – аналізу.
- •45. Життєвий цикл товару та його складові.
- •46. Формування системи розподілу в м.
- •47.(49) Політико-правові та соціально-культурні фактори зовнішнього середовища м.
- •48.(50) Види знижок у ціноутворенні для споживчого ринку.
- •51. Цілі цінової політики підприємства
- •52.Концепція м стосунків.
- •53.Види цін.
- •54. Особливості м послуг.
- •55. Складові процесу м-х комунікацій.
- •57. Методи ціноутворення
- •58. Форми вираження ідеї рекламного звернення.
- •59. Інтегровані м-ві комунікацій на місці продажу.
- •60. Види цін залежно від особливостей контракту купівлі-продажу
- •61. Формування ціни за базисними уМ-овами поставки.
35. Фактори сегментування споживчого ринку.
Ринкове сегментування — розподіл ринку на окремі частини (сегменти) або зведення (типологізація) споживачів у окремі однорідні групи.
На першому етапі його визначається необхідність і можливість сегментування. Необхідність сегментування встановлюється стратегією та станом підприємства, можливостями реалізації цільового (диференційованого) М, дією сил, умов та суб'єктів навколишнього бізнес-середовища. Можливість сегментування визначається характером ринку (гомо- чи гетерогенний), вимірюваністю (можливістю одержання відповідної інформації), доступністю, фінансовими можливостями підприємства.
Наступний етап — визначення методів та рівнів сегментування.
Відомі такі методи сегментування:
— виходячи з характеристик та особливостей споживачів;
— на основі характерних особливостей продукції;
— змішаний (комбінований) і рівні сегментування:
— сегмент ринку — велика, ідентифікована за якимись ознаками група споживачів ринку (наприклад, групи споживачів, що купують автомобілі як засіб пересування або предмет розкоші, тощо)
— ніша ринку — велика група споживачів (частина сегмента), що мають якусь спільну характеристику (наприклад, групи споживачів, які купують автомобіль як засіб пересування на роботу або на дачу, або по місту, тощо);
— група споживачів регіону;
— окремі споживачі (індивідуальний М).
Досить важливим і відповідальним є третій етап процесу сегментування ринку — визначення ознак сегментування.
При сегментуванні ринку за характерними особливостями продукції можуть бути використані такі ознаки: призначення продукції; вартість продукції; відповідність продукції моді; популярність (міра реклаМ-ованості) продукції; технічна складність продукції.
Сегментування споживчих ринків може бути здійснено з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів, а саме: Географічні ознаки, Демографічні ознаки, Психографічні фактори, Соціально-економічні ознаки: вид занять, Культурні фактори, Параметри поведінки: причини купівлі, статус користувача (не був користувачем, користувався у минулому, потенційний користувач, регулярний користувач), частота користування продукцією, пошук переваг (ціна, якість обслуговування), міра випадковості купівлі, міра лояльності, міра потреби у продукції, готовність до купівлі, емоційне ставлення до продукту, міра обізнаності споживача.
36. М-ві організаційні структури.
М-ві організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги: незначна кількість рівнів управління; створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого М; сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів; забезпечення розвитку інноваційної діяльності; гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма; сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції.
Функціональна структура служби М – передбачає розподіл обов'язків між відділами щодо виконання певних М-х функцій (планування продукції, М-ві дослідження, реклама, збут, сервіс). Кожний функціональний підрозділ очолює керівник відділу (відділ реклами, бюро М-х досліджень). Ефективна для великих підприємств з вузьким асортиментом, які діють на невеликій кількості ринків. Головна перевага структури в її простоті.
Товарна (продуктова) структура служби М – передбачає наявність на підприємстві декількох керівників М, відповідальних за певний товар і підпорядкованих віце-президенту з М.
Регіональна структура служби М – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки.
Сегментна структура служби М – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні сегменти споживачів.
Крім базових типів організаційних структур, використовується також поєднання цих структур: функціонально-товарна структура; функціонально-регіональна структура; товарно-регіональна структура.