- •1. Предмет історії України та методи, джерела дослідження.
- •2.Періодизація історії України.
- •3.Трипільська культура та її місце в історії України.
- •4. Первісні державні утворення на території України.
- •5.Держава антів.
- •6. Походження слов'ян .Становлення та етногенез.
- •7.Східнослов'янська держава - Київська Русь (xі - хіі ст.)(Походження)
- •8. Розвиток Київської Русі
- •9.Роздробленість давньоруських земель. Розпад України-Руси.
- •10.Галицько-Волинське князівство - спадкоємець державних і соціокультурних традицій кр.
- •11. Інкорпорація України-Руси Литвою
- •12.Захоплення Польщею українських земель (основні унії).
- •13.Виникнення та розвиток Козацтва.
- •14.Українська козацька держава у геополітичних інтересах Польщі, Росії, Кримського Ханства, Туреччини.
- •15.Велика Руїна. Гетьманщина.
- •Лівобережна Україна
- •Правобережна Україна
- •16.Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії
- •17. Визвольна боротьба українського народу в другій половині хvіі ст.
- •18. Українці у війні Росії з наполеонівською Францією
- •19. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні
- •20. Західноукраїнські землі на початку хх ст
- •21. Україна напередодні першої світової війни. Реформа Столипіна.
- •22. Україна в першій світовій війні
- •23. Проголошення унр.
- •24.Директорія Української народної республіки (грудень 1918 - листопад 1920).
- •25. Західноукраїнська народна республіка.
- •25.Україна в умовах становлення комуністичного режиму
- •26. Входження України до складу срср.
- •27.Політика "воєнного комунізму",неп в Україні зміст та наслідки.
- •28. Прискорена ідустріалізація та примусова колективізація.Голодомор 1932-1933 рр.
- •29.Україна під час другої світової війни.
- •30. Україна на завершальному етапі другої світової війни (1943-1945).
- •31. Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років).
- •32. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.).
- •33.Диседенський рух. Правозахисний рух.
- •34. Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.).
- •35.Розвиток незалежності України
8. Розвиток Київської Русі
Культура Київської Русі є результатом тривалого процесу як внутрішнього розвитку східнослов'янського суспільства, так і зовнішнього впливу світової цивілізації.З глибокої давнини бере початок усна народна творчість — казки, легенди, пісні. Найдавнішими і значними у культурному відношенні є билини Володимирового циклу, які створювалися в Х—XI ст. і оспівували хоробрість богатирів, які захищали рідну землю. Тут фіксувалися пам'ять про історичні події та ставлення до них.
Першими письмовими творами у Київській Русі були літописи — зводи записів про історичні події, викладені у хронологічній послідовності.
Найдавнішим літописом, який дійшов до наших днів, є «Повість временних літ», створена на початку XII ст. Вона збереглась у Лаврентіївському (1377 р.) та Іпатіївському (початок XV ст.) списках. Відомі також «Київський літопис» XII ст., «Галицько-волинський літопис» XIII ст.
Літописи є основним джерелом з історії Київської Русі IX—XIII століть. Але, окрім них, із письмової спадщини можна згадати філософську проповідь митрополита Іларіона «Слово про закон і благодать», «Повчання дітям» Володимира Мономаха та ін.
Особливе місце у давньоруській літературі посідає «Слово про Ігорів похід», написане на основі конкретного історичного факту. Невідомий автор цього твору закликав князів забути міжусобиці й об'єднатися в ім'я захисту рідної землі.
Розвиток літератури Київської Русі був безпосередньо пов'язаний із поширенням освіти, створенням бібліотек. Уже за Володимира Святославича існували державна школа і школа при Софійському соборі. Ярославом Мудрим створюється перша відома на Русі бібліотека.
Значного розвитку набула архітектура. За Володимира Святославича будується храм Богородиці, який потім назвали Десятинною церквою (на його утримання князь брав десяту частину доходів своїх підданців). Вона була прикрашена фресками, мозаїкою. В 1037 р. зведено найбільший храм Київської Русі — Софійський собор. За його зразком у Чернігові будується Спаський собор, у Новгороді та Полоцьку — Софійські собори. Ярослав Мудрий споруджує у Києві Золоту браму.
Центрами культури у Київській Русі були монастирі. Одним з них був Києво-Печерський монастир, заснований за Ярослава Мудрого преподобним Антонієм, на взірець того, який він же започаткував у Чернігові.
В усіх великих містах існували іконописні майстерні. Розвивається книжкова мініатюра «Остромирове євангеліє», написане у середині XI ст., прикрашене чудовими заставками і мініатюрами.
Розквітає ювелірне мистецтво. Київські майстри володіли різними способами обробки коштовних металів — зерню, сканню, перегородчастою емаллю.
Зростання економічних і культурних зв'язків Київської Русі, піднесення суспільного життя зумовили наступний розвій її культури.
9.Роздробленість давньоруських земель. Розпад України-Руси.
1054-1240рр. (охоплює період від смерті Я. Мудрого до зруйнування Києва монголо-татарами) — період безупинних князівських чвар, зростаючої загрози нападів кочівників та економічного застою.. Він пов'язаний з періодом феодальної роздробленості Київської Русі. Проте роздробленість не призвела до занепаду економічного та культурного життя в країні.
За період 1146-1246рр. київські князі мінялися 46 разів, повертаючись час від часу на престол. Лише Володимиру Мономаху та його сину Мстиславу вдалося на певний час припинити князівські усобиці, об'єднати значну частину Русі під своєю владою, зупинити натиск половців на руські землі.
У 1054 р., коли помер Ярослав Мудрий почалась зміна форми правління: одноосібна монархія поступово переростає в федеративну монархію. Три брати-Ізяслав, Святослав, Всеволод- утворили тріумвірат- політичний союз, спільно управляли державою. Причини феодальної роздробленості: велика кількість нащадків після Володимира та Ярослава; панування натурального господарства; між князівські чвари (боротьба кланів; Олеговичи та Мономашевичи); великі географічні розміри Київської держави сприяли зростанню місцевого сепаратизму, загостренню міжкнязівських відносин; ріст великого землеволодіння; з 12 ст. порушено принцип престолонаслідування (до 12 ст. правив найстарший в роді, потім сини); бояри постійно втручалися в справи князів; з 12ст. К.Р. – федерація маленьких держав, не є стольним градом; зовнішній фактор – монголо-татари. 6 грудня 1240р. монголо-татари спалили К.Р. Як результат, у середині XII ст. держава розпалася на 15 князівств. Напередодні монгольської навали їх було 60, а у XIV ст. — вже 250.Проте вона не знищила українську державність київської доби. Спадкоємицею Київської Русі стала Галицько-Волинська держава.