25. Зміст і основні форми тоталітарного режиму

Тоталітарний режим ґрунтується на тотальному (лат. totalitas — загальність, цілісність) охопленні державою суспільного життя. Поняття "тоталітаризм" прийшло у філософсько-політичний лексикон у XX ст. з праць Дж. Джентіле, а у політику його ввів вождь фашистської парти Італії Б. Муссоліні. Дослідники тоталітаризму Ф. Хайєк, К. Поппер, К. Фрідріх і 3. Бжезінський розкрили генетичний зв'язок тоталітаризму з етатистським і соціалістичним вченнями, з існуванням масового суспільства і одномірної авторитарної особистості, кризою ліберального індустріального суспільства. Тоталітаризм — явище XX ст. Він виникає у кризових ситуаціях, породжених необхідністю форсувати модернізацію суспільства, де наявні, з одного боку, значна частина знедоленого населення й інтелектуалів-маргіналів, з іншого — могутні владні, технічні, психологічні можливості мобілізації мас для виходу з такої ситуації.

Для тоталітарного режиму характерні тотальний контроль держави за всіма сферами суспільства; монополізація влади в руках однієї партії, цілком підпорядкованій вождеві; повне панування єдиної ідеології, терористичний поліційний контроль; мілітаризація суспільного життя і знищення громадянського суспільства; проголошення принципу органічної єдності держави і народу; панування воєнної або планової економіки.

До тоталітарних режимів можна віднести гітлерівську Німеччину, колишній СРСР за часів Й. Сталіна, маоїстський Китай, Камбоджу при Пол Поті, Іран при Р.-М. Хомейні та режим Талібану в Афганістані. Тоталітарні режими були, як правило, комуністичними та фашистськими. Комуністичні режими відзначалися більшою тоталітарністю, оскільки їм вдалося ліквідувати приватну власність, подолати церковну опозицію. Крім цього, вони ґрунтувалися на привабливих ідеях "інтернаціональної солідарності" трудящих і "світлого комуністичного майбутнього", тоді як фашистські режими пропагували вищість своєї нації та необхідність світового панування.

Ознаки тоталітарних режимів

• Диктатура однієї партії

• Зрощення партій і держави

• Панування партійної та державної еліти

• Непомірне звеличення (культ) особи вождя

• Контроль партії і держави над економікою

• Політичний контроль

• Втручання в приватне життя громадян

• Репресії і переслідування

Основні типи тоталітарного режиму.

1. Тоталітарний режим соціалістичного або комуністичного типа. У основу цього типа тоталітаризму закладена ідея соціальної рівності, будівництва однорідного безкласового суспільства. Прикладами тоталітаризму комуністичного типа є колишній СРСР, КНР, інші країни колишнього соціалістичного світу. На сучасному світі до таких країн разом з КНР належить Куба, КНДР.

2. До тоталітаризму другого типа відносять політичні режими фашистського або націонал-соціалістського типа. Наріжною ідеєю цього типа тоталітаризму є ідея національної або расово-етнічної переваги одного народу над іншим. У країнах, де існував тоталітарний режим нацистського типа, намагалися побудувати моноетнічне, расовооднородное суспільство. Цю задачу вирішували шляхом піднесення однієї з націй і відповідного знищення і дискримінації інших народів. Класичним зразком тоталітаризму такого типа є фашистська Німеччина.

3. У третього типа тоталітаризму закладена ідея релігійного фундаменталізму, фанатизму. Це теократичний тоталітаризм. Тоталітарний режим цього типа прагне побудувати суспільство, засноване на догмах і канонах тієї або іншої релігії в її найбільш ортодоксальному, непримиренному варіанті. На сучасному світі до такого роду тоталітарного режиму можна віднести ісламський режим в Ірані. Своєрідними гібридними типами тоталітаризму є режими М. Каддафі в Лівії і С. Хусейна в Іраку. У цих режимах представлений своєрідний симбіоз теократичного (ісламського) тоталітаризму і елементів тоталітаризму соціалістичного типа. Будь-який тип тоталітаризму – це деструктивний режим, тупиковий напрям суспільного пристрою, що саморуйнується.