самоста(_2_)літ-во

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії світової літератури

САМОСТІЙНА РОБОТА

з курсу «Вступ до літературознавства»

на тему: аналіз твору Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо/ Lobo» з точки зору його жанрово-родової своєрідності

Студентки І курсу групи Млау19-14

напряму підготовки германська філологія

Луговської Ірини Миколаївни

Викладач Штейнбук Ф. М.

Національна шкала__ Кількість балів__ Оцінка ЄКТС__

м. Київ – 2014 рік

І. При аналізі твору «Лобо» я буду розглядати особливості реалізації жанрових ознак у творі, зв’язок жанру твору з іншими елементами поетики, використання жанрових особливостей твору для розкриття ідейного змісту. Підкреслю увагу автора до героя, його ставлення до нього.

ІІ. «Лобо» (1930 р.) належить до творів епосу Ернеста Сетона-Томпсона і змальовує трагічну долю, на перший погляд непереможного, велетня-вовка. Оповідання ввійшло до збірки Е. Сетона-Томпсона «Тварини, яких я знав». Характеризуючи твір треба зазначити, що він належить до жанру оповідання. Тобто ознаки даного твору реалізуються через нерозгалужену й чітку будову, адже події твору є точними, речення змістовними та влучними, немає «прибудов» і відступів. Ще однією характерною рисою є стрімкість розвитку подій, бо оповідання невелике за своєю формою, тому для передачі всієї інформації необхідний доволі швидкий темп у розвитку дій. Через це і виникає ще й така особливість, як стислий опис подій. До того ж не можна не сказати про велику роль деталей у оповіданні. Бо саме через них автор підкреслює найважливіше, те, що турбує його самого.

Оскільки «Лобо» є невеликим за змістом, то це і пов’язує твір з таким елементом як стрімкий сюжет. Сетон-Томпсон надзвичайно правдиво i точно описує дiї та вчинки, поведiнку тварин. Немає вiдступiв вiд життєвої правди в тому, що птахи й звiрi якось по-своєму люблять i ненавидять, iнколи з надзвичайною силою. А вiдданiсть інодi доходить до самопожертви й може бути сильнішою за людську. Письменник зображує вчинки – а чи свiдомо здiйснюють їх птахи i звiрi, чи несвiдомо, про це Сетон-Томпсон нiколи не говорить.

У творі йдеться про долину Курумпо, що у той час вважалася найкращим тваринницьким районом у штаті Нью-Мексико, куди автор приїздив до друга. Саме там письменних полюючи мав змогу спостерігати за поведінкою вовків. Ватажком зграї у тому краї був величезний, сильний і розумний хижак. З іспанської мови ім’я персонажа означає «вовк», а ім’я його подруги Бланки – «біла» (у Нью-Мексико говорять англійською й іспанською мовами). Так і виник праобраз Лобо, володаря Курумпо. Сетон-Томпсон досконало змальовує неабиякий характер головного героя оповідання, адже це своєрідний контраст між тим, яким вовк виступає на початку оповідання і в кінці. Спершу він виступає безжальним хижаком, що спустошує і не має жалю, а в кінці… в кінці в його очах, що усталені в далечінь прерій, лише сум і смиренність.

На превеликий жаль, в кінці оповідання велетень-вовк гине. І автору часто дорікали не тільки за те, що він жорстоко «вбив свого героя», а й за те, що він детально описав гибель вовка. Проте на цi докори письменник вiдповiв: «Який настрiй викликало в читачiв оповiдання про Лобо? На чиєму боцi їхнi симпатiї – на боцi людини, яка вбила Лобо, чи на боцi цiєї благородної тварини, яка скiнчила свої днi так, як i прожила їх: з повною гiднiстю, мужньо, без страху?» Очевидно, що читач займає позицію Лобо, тож завдання автора виконано, хоч і у такий спосіб.

ІІІ. «Кажуть, лев, який позбувся сили, орел, що втратив волю, і голуб, котрого розлучили з подругою, гинуть від розбитого серця.» (Е. Сетон-Томсон). Та й дійсно, Лобо був жорстоко повалений, але щось в глибині душі підказує мені, що він знав, як закінчиться його життя і нітрохи цього не боявся. Він «спіткнувся» на любові, а це найгірша смерть, це – смерть героя.

І хоч Лобо і не був позитивним персонажем, але за те, що було йому не байдуже він готовий був пожертвувати життям. Сетон-Томпсон зміг представити хижого та нестримного звіра люблячим, сміливим та розумним, ніби на рівні з людиною. Ця особливість творчості автора є своєрідною «родзинкою», що робить твір неповторним.

Список літератури:

1. Світ природи в оповіданнях Ернеста Сетона-Томпсона http://tvori.com.ua/svit-prirodi-v-opovidannyax-ernesta-setona-tompsona/