36. Опишіть основні особливості нової аттичної комедії.

• Максимально наближена до життя

• Зображує реально-типові події та персонажів

• Позбавлена одверто комедійних засобів і включає драматичні елементи

• Відмовляється від казково-міфологічних і політичних сюжетів

• Єдина тема – родинно побутова

• Зникає уїдлива сатира, замінюється доброзичливим викриттям людських вад

• Найпоширеніші дві теми: 1. тема визволення дівчини з рук лихваря-звідника; 2. тема загубленої(або підкинутою), а пізніше знайденої дитини

• Традиційною стає маска юнака, який страждає від неможливості звільнити дівчину

• Йому протистоїть хвалькуватий воїн, з»являється маска егоїстичного старого, батька юнака, маска старої, перетворює родинне життя на пекло, лихвар-звідник, який вбирає весь негатив, образ гетери, або коханка юнака, або сама ж дівчина, раб юнака, служниця, годувальниця дівчини, вперше вводиться образ парасита, який завжди лестить господарю і вірно йому служить

• Глядачів цікавить не сюжет, а схема і розвиток інтриги

• Значну роль відігравав випадок, що призводив до кінцевого пізнавання

• Поглиблена психологічна розробка характерів героїв

• Мова персонажів відбиває мову освіченої частини населення

• Комедія ставила перед собою благодійну мету, намагалася підтримати людини, довести, що вона не втратила своїх духовних і моральних цінностей

• Стає серйозною, ігнорує елементи буфонади, зникають непристойні вихватки

• Гра акторів наближається до реалістичної гри

• Одягали сучасний одяг

• Маски нагадували нормальне обличчя

• Не було міфологічних персонажів, царів, богів, легендарних переможців-полководців

• Хор у мінімальній комедії зберігався, але мінімально

• Автори: Менандр, Філемон, Діфіл, Філліпід, Аполлодор, Посідіпп

37. Схарактеризуйте ґенезу та класифікацію давньогрецької лірики

Термін “лірика” створився в часи александрійських філологів, замінив собою ранній термін “мелика” (мелос- пісня) і застосовувався по відношенню до тих видів пісень, що виконувались під акомпанимент струнного інструменту. Постаючи з культової ті обрядової фолькльорної пісні, грецька лірика зберігала тісний зв'язок пісенного змісту з традиційним ритмо-мелодичним типом пісні та характером її виконання. Дотримуючись античної класифікації, необхідно розрізняти: елегію; ямб; лірику. Лірика ще поділяється на монодичну та хорову.Різниця між всіми ціми видами полягала в тому, що всі вони з'являлись з різних типів фолькльорних пісень, отримували свій літературний розвиток в різних областях Греції. Кожний жанр мав свою тематику.

42. Опишіть специфіцу давньогрецької історіографії: ґенезу, розвиток, основі постаті

Давньогрецька проза У- ІУ ст.: історіографія - Геродот (“батько історії”), Фукідід, Ксенофонт;

Коли Геродот подорожував, то орієнтувався в основному на звичаях, побуту, законах. Його цікавили географічні данні, природа з іі тваринним і рослинним світом, життя людей, побут, цікаві історії, міфи. Цікавим є те, що він знав лише давньогрецьку мову, тому одержані відомості часто спиралися на усну народну творчість. Геродот розповідає про війну між греками та персами.

Геродота називали автором «казок» , але зараз можна зробити висновок, що Геродот був достовірним там, де йдуть етнографічні данні про різні народи, і про події, які відбувалися близько у часі

Фукідід дотримується правди писав «Історію Пелопонеської війни» , він не вірить в чудеса, на основі власних спостережень, є відомі політичні діячі та полководці та їхні промови. Встиг розповісти про події війни за 20 років, до411р до н.е. Працю продовжив Ксенофонт

Олександрійські вчені розробили «Історію» на 9 книг, давши кожній назву однієї з 9 муз

Тоді історіографія орієнтувалася на міфах

43. Схарактеризуйте зародження й розвиток риторики в Давній Греції класичного періоду й доби еллінізму. Риторика Давньої Греції

У давній Елладі здавен існувало ораторське мистецтво. Вже герої “Еліади” володіли даром переконувати та надихати словом. В Афінах, коли демос був активною силою і широкі верстви населення брали участь у самоврядуванні, умови для розвитку ораторського мистецтва були особливо сприятливі. Батьком риторики вважають філософа Емпедокла з Агригента. Розрізняють 3 види промов: 1) Політичні промови – відігравали величезну роль в громадському житті грецьких полісів, особливо за часів соціальних заворушень та воєн. Промови таких державних діячів, як Перікл, справляли велике враження. Політичні промови Демосфена – самовідданого захисника свободи і незалежності афінської республіки – вершина ораторського мистецтва. Свою ораторську діяльність розпочав процесами проти опікунів, потім укладав судові промови. Демосфен уславився своїми промовами проти царя Македонії Філіпа, який прагнув влади над усіма греками. 2) Урочисті промови – представлене панегіриками, які в Елладі проголошували під час похорону полеглих за батьківщину. Панегірики проголошувались, щоб прославити загиблих і підняти дух живих. Урочисті промови інколи писали, передбачаючи, що вони будуть розповсюджені як політичні декларації. Давньогрецькій майстер красномовства Ісократ взагалі ніколи своїх промов не виголошував. Він готував їх спеціально для публікації. Він виходить зі вчення софістів про те, що слабкий аргумент здавався переконливішим, ніж сильний. Ісократ вважав, що державою повинні правити оратори – люди, які вміють переконувати інших. В Афінах Ісократ організував спеціальну школу риторики, бо вважав її осоновною наукою. На тлі урочистих промов прославився і Горгій, вчмтель Ісократа. Закликання Горгія, що відігравали роль політичних памфлетів, вирізнялись барвистим стилем, смисловими протиставленнями. 3) Судове красномовство. У Греції був закон, згідно з яким кожний мав сам захищати себе у суді. Проте не всі здатні були робити це, тому виникає професія – логографів, якім замовляли подібні промови. Вони повинні були виразно і переконливо викласти справу та емоційно вплинути на суддю. В Афінах прославився логограф Лісій. Його промови написані так жваво, що здається, що на наших очах відбувається засідання суду. Мов живі постають інвалід, у якого хочуть відібрати пенсію, спекулянти, що скуповують хліб, шантажисти, які видурюють гроші.