- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Iі. Короткий зміст навчальної дисципліни
- •Ііі. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять
- •Тема 13. Специфіка аргументації філософських вчень піфагорійців та
- •Тема 14. Філософія р. Декарта.
- •Тема 15. Філософська герменевтика.
- •Тема 16. Еволюція творчості Мішеля Фуко (м.Фуко – шлях від дослідження галузей історії, психіатрії, соціології до філософії постструктуралізму.
- •V. Система рейтингового контролю
- •VI. Зразок модульной контрольної роботи
- •Тема 4. Формування вихідних засад феноменологічної філософії у р.Декарта та
- •Тема 5. Феноменологія: від г.Гегеля до е.Гуссерля.
- •VIII. Навчально-методичні матеріали
- •Додаткова література
Тема 16. Еволюція творчості Мішеля Фуко (м.Фуко – шлях від дослідження галузей історії, психіатрії, соціології до філософії постструктуралізму.
Соціологічні, психологічні, філософські погляди “молодого” М.Фуко.
Місце “епістем” в дослідженні М.Фуко культурно-історичних епох. Метод “археології знання” на противагу загальноісторичному пізнанню.
Поняття дискурсу та дискурсивної практики.
Література
Фуко Мішель. Історія сексуальності. Т.: Жага пізнання. – Х., 1997.
Фуко Мішель. Наглядати і карати: Народження в’язниці. – К.,1998.
Фуко Мишель Археология знания. – К.,1996.
Фуко Мишель. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. – М., 1996.
Фуко Мишель. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.
Фуко Мішель. Що таке автор? // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 442 – 456.
Автономова Н.С. // Современная западная философия: Словарь. – М., 1991. – С.361 – 363.
Визгин В.П. Онтологические предпосылки “генеалогической” истории Мишеля Фуко // Вопросы философии. – 1998. - №1.
V. Система рейтингового контролю
Система контролю за навчальною діяльністю будується за схемою:
контроль за поточною навчальною діяльністю, де об‘єктами контролю виступають: навчальна інформація, що передбачена навчальним модулем та планами семінарських занять; рекомендовані першоджерела; обов’язкова наукова література та навчальні теми, що виділені для самостійної роботи;
тематичний контроль, де об‘єктом контролю є певне концептуальне коло питань з філософії, що слугують умовою формування практичної здатності студента підтримувати дискусію та здійснювати належну аргументацію з проблемних питань;
рубіжний контроль – проводиться у формі індивідуалізованих рейтинго-модульних завдань і оцінюється у відповідних балах. Об‘єктом контролю виступають всі теми, що входять до арсеналу базового рівня теоретичної і практичної підготовки студента з дисципліни «Філософія»;
підсумковий контроль (екзамен) – об‘єктом контролю виступає коло теоретичних завдань, практичних навичок та вмінь, передбачених викладанням навчальної дисципліни.
Таким чином, за базовий елемент для розрахунку семестрового рейтингу студента береться:
- участь у семінарських заняттях (семінар, семінар-дискусія, семінар-колоквіум тощо);
- отримання студентом заохочувальних балів за активну участь у роботі на семінарських заняттях;
- виконання завдань позааудиторної самостійної роботи (усно чи письмово: розв'язання практикумів, аналітична робота над першоджерелами та навчальними текстами, опрацювання виокремлених викладачем навчальних тем тощо).
- одна модульна контрольна робота на семестр.
Крім того, студенти можуть підвищити свій семестровий рейтинг за рахунок наступних видів роботи:
експрес-контрольні завдання (використовуються викладачем як форма відпрацювання пропущених занять);
заохочувальні бали на семінарських заняттях (див. таблицю далі).
Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів однакова для всіх дисциплін. До структури кожного модуля з усіх навчальних дисциплін входять такі складові:
Аудиторна робота студента |
Самостійна робота студента |
Підсумковий контроль | |
Модульна контрольна робота |
Залік |