Критерії оцінювання модульної контрольної роботи

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується обсяг і правильність виконаних завдань:

а) оцінка “відмінно” ставиться за правильне виконання всіх завдань;

б) оцінка “добре” ставиться за виконання 75 % усіх завдань;

в) оцінка “задовільно” ставиться, якщо правильно виконано більше 50% запропонованих завдань;

г) оцінка “незадовільно” ставиться, якщо завдань виконано менше від 50 %.

Неявка на модульну контрольну роботу – 0 балів.

Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали у такий спосіб:

“5” – 50 балів;

“4” – 40 балів;

“3” – 30 балів;

“2” – 20 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.

Список питань, що виносяться на залік

1. Курс “Порівняльно-історичне мовознавство”, його зміст, завдання і місце в системі наук.

2. Типологія та її основні різновиди: структурна типологія і змістова типологія.

3. Типологічна класифікація мов.

4. Методика зіставного мовознавства.

5. Принципи зіставних досліджень.

6. Проблема мови – еталону порівняння.

7. Попередники та основоположники типології мов.

8. Напрями типологічних досліджень.

9. Структурна типологія мов. Типологія мовних рівнів.

10. Фонетична типологія. Типологія консонантних та вокалічних систем.

11. Типологія просодичних систем. Інтонаційно-ритмічна своєрідність мов.

12. Морфологічна типологія. Типологія граматичних категорій.

13. Лексична типологія мов. Семантична типологія. Типологія номінацій.

14. Безеквівалентна лексика. Лексичні лакуни.

15. Омонімія й омографія. Міжмовна омонімія.

16. Полісемія. Специфіка переносних значень.

17. Типи міжмовних співвідношень фразеологізмів. Національна специфіка фразеологізмів.

18. Типологічні закономірності в синтаксисі. Типологія порядку слів. Типологія речення. Типологія іменних груп.

19. Соціальна типологія мов.

20. Функціональна різноманітність мов. Комунікативні ранги мов.

21. Типологія літературних мов.

22. Іноземна мова як категорія функціональної типології.

23. Типологія мовних ситуацій. Ознаки ситуацій, значущі для типології. Етнічна і культурна двомовність.

24. Допоміжні міжнародні мови та їх типи. Три класи допоміжних мов.

25. Мовна політика в типологічному висвітленні. Типи мовних стратегій у регулюванні взаємодій етносів і мов. Основні напрями мовної політики.

26. Типологія літературних мов, фактори типологічної своєрідності літературних мов.

27. Генеалогічна подібність та мовна сім’я.

28. Ареальні і типологічні підходи до дослідження мови.

29. Основні категорії лінгвістики універсалій. Принципи систематизації універсалій. Види універсалій за ступенем універсальності та за логічною формою.

30. Семіотичні універсалії. Мовні та мовленнєві універсалії. Статичні та динамічні універсалії.

31. Фонетико-фонологічні та морфологічні універсалії.

32. Лексичні, лексико-семантичні та синтаксичні універсалії.

33. Соціолінгвістичні універсалії.

34. Мовознавство в давній Індії.

35. Мовознавство в Давній Греції.

36. Мовознавство в Давньому Римі.

37. Арабське мовознавство.

38. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.

39. Мовознавство Відродження: представники (Данте Алігієрі, П. Рамус, Й. Скалігер); граматика Пор-Рояля; філософія мови у роботах Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка, М. Ломоносова.

40.Основоположники порівняльно-історичного мовознавства (Ф. Бопп, Р. Раск, Я. Грімм, О. Востоков).

41. Порівняльно-історичний метод і генеалогічна класифікація мов.

42. Розвиток порівняльно-історичного методу у 20-90-х роках ХІХ ст.

43. Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта.

44. Натуралізм у мовознавстві (А. Шлейхер та ін.).

45. Психологічний напрям у мовознавстві.

46. Молодограматична мовознавча школа.

47. Соціологізм у мовознавстві (А. Мейє, Ж. Вандрієс).

48. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

49. Структуралізм. Різновиди структуралізму.

50. Структуралізм празької лінгвістичної школи.

51. Копенгагенська школа структуралізму.

52. Американський структуралізм. Американська дескриптивна лінгвістика.

53. Теорія лінгвістичної відносності (гіпотеза Сепіра-Уорфа).

54. Харківська лінгвістична школа. Наукова діяльність та лінгвістично-філософські погляди О. О. Потебні.

55. Московська лінгвістична школа. Наукова діяльність П. Ф. Фортунатова та його учнів.

56. Казанська лінгвістична школа. І. О. Бодуен де Куртене, В. О. Богородицький.

57. Принципи формування мовних картин світу різних носіїв мови.

58. Поняття стереотипу у носіїв різних мов.

59. Поняття міжкультурної етикетної поведінки.

60. Національно-культурна семантика різнорівневих мовних одиниць та їх значення для успішного міжкультурного спілкування.

Відмітка про залік у національній шкалі (“зараховано”, “не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90 – 100 балів 82 – 89 балів 75 – 81 бал 66 – 74 бали 60 – 65 бали 40 - 59 балів 39 балів і нижче

– А – В – С – D – Е – FX – F

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

Дисципліни за вибором Університету і за вільним вибором студента циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, курси за вибором, спецкурси, навчальні дисципліни, з яких передбачено лише лекційні заняття і підсумковий контроль у формі заліку, оцінюються таким чином. Вивчення кожної зазначеної дисципліни завершується написанням студентами модульної контрольної роботи, під час якої перевіряється засвоєння студентами програмного матеріалу курсу, винесеного як на аудиторну, так і на самостійну роботу. Модульна контрольна робота (МКР) оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі (“відмінно” (“5’), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2”)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС:

90 – 100 балів 82 – 89 балів 75 – 81 бал 66 – 74 бали 60 – 65 бали 40 - 59 балів 39 балів і нижче

– А – В – С – D – Е – FX – F

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку. Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його підсумковий рейтинговий бал за дисципліну.