- •Форма № н-9.02
- •2013 - 2014 Року.
- •На дипломний прое (роботу) студенту
- •Календарний план
- •Реферат
- •1 Опис технологічного процесу врс-125 на пат евраз дмз ім. Петровського
- •1.1 Розташування обладнання на ділянки підготовки шихти
- •1.2 Будова вагоноперекидача врс-125
- •1.3 Опис технологічного процесу стаціонарного роторного вагоноперекидача
- •2 Вибір електропривода вагоноперекидача
- •2.1 Основні загально технічні й технологічні вимоги
- •2.2. Попередній розрахунок потужності двигуна
- •2.3 Зведення моментів опору та інерції до вала ротора двигуна
- •2.4 Перевірка обраного двигуна на перегрівання і перевантаження
- •2.5 Розрахунок статичних характеристик двигуна
- •2.6 Вибір перетворювач частоти
- •2.7 Розрахунок параметрів математичної моделі двигуна
- •3 Розробка системи автоматичного керування електропривода
- •3.1 Синтез регулятора швидкості
- •3.2 Обгрунтування вибору системи регулювання привода за схемою пч-ад
- •3.3 Розрахунок системи пч-ад
- •3.3.1 Розрахунок схеми заміщення
- •3.3.2 Розрахунок статичних характеристик
- •3.3.3 Розрахунок механічних характеристик і навантажувальні характеристики.
- •3.3.4 Розрахунок енергетичних характеристик
- •3.4 Моделювання електропривода в координатах u,V,0
- •4 Синтез дискретної схеми вузла керування
- •4.1. Складання реалізованої циклограми
- •4.2 Синтез схема вузла керування
- •4.3 Реалізація длск роторного вагоноперекидача врс-125
- •5. Техніко-економічне обґрунтування
- •5.1. Планування робіт зі створення розробки
- •5.2 Визначення витрат на розробку і проектування
- •5.2.1 Визначення витрат на матеріали
- •5.2.2 Розрахунок основної та додаткової заробітної плати
- •5.2.3 Розрахунок єдиного соціального внеску
- •5.2.4 Витрати на спеціальне устаткування
- •5.2.5 Накладні витрати
- •5.3 Розрахунок капітальних та експлуатаційних витрат споживача
- •5.4 Визначення економічної ефективності проекту
- •6 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •6. 1 Заходи по забезпеченню безпеки
- •6.2 Заходи безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додаток а автоматизована схема керування роторним вагоноперекидачем
1.3 Опис технологічного процесу стаціонарного роторного вагоноперекидача
При повороті роторів платформа, пов'язана параллелограммом з колисками, повертається разом з встановленим вагоном. При цьому під дією пружин 10 змінюється кут між суміжними сторонами опорних паралелограмів 8, а ролік 11 притискається до фундаментної стійці 12 .
При описаному русі платформа з вагоном переміщується в напрямку до привалкової стінці, коли вагон бортами лягає на привалкову стінку, ролік 17 почне відходити від фундаментної стійки 12 і колиски з платформою і вагоном рухатимуться спільно. При певному куті повороту роторів сила розпору пружин 14 стає більше складової ваги вагона і колиски починають переміщуватися щодо роторів. Це можливо завдяки перекатуванню роликів 8 до спрямувальних 6 дисків ротора. Переміщення колисок з вагоном триває до тих пір, поки вагон не ляже на верхні упори. Для повного розвантаження вагона ротор повертається на 1750. При поверненні ротора до вихідного положення всі ці рухи відбуваються в зворотньому порядку.
Ротори вагоноперекидача обертаються двома приводами, з'єднаними між собою трансмісійним валом 19 . На кожному диску ротора закріплено по зубчастому сектору 20, що знаходиться в зачепленні з шестернями 21, що приводяться до обертання електродвигунами 22 через редуктори 23. Вагоноперекидач керується одним оператором, який включає електродвигуни приводу перекидання. Відключення електродвигунів при повороті роторів на 175 °, включення на зворотний хід і відключення їх при поверненні ротора до вихідного положення здійснюються автоматично.
2 Вибір електропривода вагоноперекидача
2.1 Основні загально технічні й технологічні вимоги
З усіх видів двигунів асинхронні двигуни отримали найбільш широке поширення в промисловості. Вже нині переважна кількість мостових кранів обладнується асинхронними двигунами; більшість механізмів верстатів, допоміжних механізмів прокатних станів і механізмів інших галузей промисловості обладнується також асинхронними двигунами. Нарешті, асинхронні двигуни монопольно застосовуються для таких широко поширених приводів, як транспортери, невеликі вентилятори, насоси.
Асинхронні двигуни поступаються місцем двигунів постійного струму, що живиться від мережі або за системою перетворювач-двигун, лише в приводах, що вимагають плавного регулювання частоти обертання (стругальні верстати, правильні машини, регульовані головні приводи прокатних станів і т. п.) , в електричному транспорті та в приводах великої потужності повторно- короткочасного режиму (реверсивні стани).
У потужних нерегульованих установках тривалого режиму (двигун -генератори, компресори, насоси) серйозним конкурентом асинхронних двигунів став синхронний двигун. Асинхронні двигуни отримали широке розповсюдження завдяки наступним своїм якостям: дешевизні двигуна, простоті конструкції, надійності , високому к. к. д. і дешевизні перетворювальної установки у вигляді трансформатора в порівнянні з двигун - генераторами або тиристорними перетворювачами, необхідними для двигунів постійного струму.
Впровадження в промисловість статичних регульованих перетворювачів частоти дозволить ще ширше застосовувати асинхронні і синхронні двигуни. Недоліками асинхронних двигунів є:
- квадратична залежність моменту від напруги; при падінні напруги в мережі сильно зменшуються пускової і критичний моменти ;
-небезпека перегріву статора, особливо при підвищеннях напруги мережі, і ротора при зниженні напруги;
-малий повітряний зазор, кілька Знижуючий надійність двигуна.
Вихідні дані до проекту (роботи): асинхронний двигун МТ 51-8 22 кВт, 725 об/хв. ~380В ; редуктор - ЦДН 630 - i=55.5; момент інерції двигуна - 5.25 Н·м2; час розвантаження за 50 с; поворот ротора на 175 градусів. Режим роботи - повторно-короткочасний .