- •1. Історія української журналістики. Періодизація курсу
- •2. Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •3. Явища пражурналістики, їх характеристика
- •4. Передумови виникнення журналістики
- •5. Особливості становлення української журналістики та її джерела.
- •6. Перші друковані часописи в Західній Україні. Іншомовна преса у Львові.
- •7. Харківські газети і журнали (1812-1825). Журнальна публіцистика.
- •8. Загальна характеристика видань харківського періоду.
- •9. Федір Пільгер як видавець першого галузевого журналу в Україні.
- •10. Харківська школа романтиків. Альманах «Утренняя звезда»
- •11. Загальна характеристика альманаху «Ластівка» є. Гребінки
- •12. Характеристика харківських альманахів і.Срезневського та і.Петрова.
- •13. Загальна характеристика альманаху «Киевлянин» м. Максимовича.
- •14. “Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.
- •15. Друкарня п.Куліша. Історія та загальна характеристика альманаху «Записки о Южной Руси». Альманах “Хата” (1860).
- •16. Пробудження національно-культурного руху. Роль т.Шевченка й “Основи”.
- •17. Загальна характеристика, програма часопису, редактори «Основи».
- •18. Історичні та публіцистичні праці м. Костомарова, п. Куліша в. Антоновича на сторінках «Основи».
- •19. Заснування газети л. Глібова «Черниговский листок»
- •20. Історичні передумови Валуєвського циркуляру 1863 р. Та Емського указу 1876р.Аналіз документів.
- •21. Суспільно-політичні передумови переміщення розвитку української журналістики в Галичину.
- •22. Основні засади розвитку москвофільської журналістики, головні видання.
- •23. Розквіт народовської преси. Публіцистика і критика і.Франка.
- •24. Газета «Буковина».“Буковинська” дискусія між б. Грінченком і м. Драгомановим. “Листи з України Наддіпрянської” п. Вартового (б. Грінченка)
- •25. Розквіт народовської преси. Публіцистика і критика і.Франка.
- •В історії народовської журналістики можна виділити три періоди:
- •26. Літературно-науковий журнал “Зоря” (1880).
- •27. Розвиток радикальної журналістики. Видання «Громадський друг”. “Дзвін”. “Молот”
- •28. Історичне заснування журналу “Народ”.
- •29. Журнал і.Франка “Життє і Слово”
- •30. “Братство тарасівців” (1891 р.) та його маніфест “Україна irredenta”: ю. Бачинського
- •31. Загальна характеристика журнального процесу кінця XIX ст.
- •32. М.Грушевський як реформатор видавничої та журнальної справи в Галичині. Видавнича діяльність нтш.
- •33. Журнал “Літературно-науковий вісник”. Загальна характеристика.
- •34. Революційна Українська Партія та її видання (“Самостійна Україна”, “Хлібороб”, “Запоріжжя”, “Слобожанщина”).
- •35. М.Міхновський - публіцист і організатор української преси.“Самостійна Україна”.
- •36. Преса Української Соціал-Демократичної Партії (“Правда”, “Боротьба”).
- •37. Популярні видання 1905-1914 рр.
- •38. Українська періодика 1917-20-х років XX ст. Становлення більшовицької преси.
- •39. Ліквідація українського національного відродження в 30-ті роки.
- •40. Комуністично-радянська преса України та її напрямки довоєнного періоду.
- •41. Вітчизняна журналістика періоду Великої Вітчизняної війни.
- •42. Видання повоєнного періоду та доба «шістдесятництва», основні риси.
- •43. Розвиток радіо- та телевізійного мовлення в Україні, загальна характеристика.
- •44. Журналістика доби “застою”.
- •45. Вітчизняна журналістика в період перебудови…
- •46. Преса України періоду незалежності.
- •5.Сучасна структура медіа-сфери в Україні
37. Популярні видання 1905-1914 рр.
Революційні події в Російській державі розгорталися. Це привело до оголошення Маніфесту 17 жовтня 1905 р. Разом з іншими свободами оповіщав маніфест також волю друку. Цензурні обмеження відпадали. Не треба було, як давніше, питати дозволу на видання газети. З цієї точки маніфесту скористалася Лубенська (на Полтавщині) українська „Громада” на чолі з братами Ше- метами. Приступила вона, як то казали, „явочним поряд- ком” до видання першої під Росією національної газети українською мовою, назвали її „Хлібороб — селянський часопис”.
Щойно з 24.ХІІ у Полтаві починає виходити другий український часопис під назвою „Рідний Край”. Був це політично-економічний і літературний тижневик, який привітали українські кола із захопленням. Відбивав він настрої і думки української радикальної інтелігенції.
В. Леонтович (родич Симиренка) подав заяву на газету під назвою „Громадська Думка”.Приблизно за два тижні В. Леонтович дістав дозвіл. А 31 грудня вже появилося ч. 1 щоденної української газети „Громадська Думка”. Тим часом у запасі був дозвіл на ведення щоденної газети під назвою „Рада”, даний свого часу на ім’я Б. Грінченка. Через місяць (з 15.IX. 1906 р.) стала „Рада” спадкоємцем „Громадської Думки”, стоячи на засадах, покладених в її програмі. Свою програму визначила „Рада” такими словами: „Будучи одинокою щоденною газетою російської України, вважаємо корисніше... не зв’язувати себе програмою чи тактикою якоїсь одної політичної партії, а старатися освітлювати і питання дня, і загальніші, більш принци- піальні, питання українства з погляду різних поступових партій.
Слово”. Був це центральний орган Української партії соціал-демократів. Почав він виходити з 11.IV. 1907 р. при матеріальній підтримці Петербурзької української соціал-демократичної організації
У лютому 1906 року в Петербурзі почав виходити місячник „Вільна Україна” — літературний, політичний і науковий журнал за редакцією А. Шабленка.
При найактивніший праці М. Грушевського починає в Києві виходити популярний народний ілюстрований тижневик під назвою „Село”. Перше число появилося З.ІУ. 1909 р. Своїм завданням „Село” ставило „подавати відомості, новини і всяку науку в справах, потрібних нашому селянинові або робітникові, і про всякі важніші справи з життя українського, російського й заграничного, цікаві для всіх, про які кожному треба знати”.
На початку 1906 р. появляється у Києві літератур- А Ано-науковий орган під назвою „Нова Громада”. Був це місячник, історія якого тісно в’яжеться з особою Є. Чикаленка та виходом „Громадської Думки”.
1907 р. став журнал „Україна” — журнал переходового часу, документ переходу української інтелігенції і наукових сил на нові шляхи.
В 1909—1913 рр. появляються журнали, що приносять розроблення ідеологічних основ визвольного руху та національного і соціального світогляду. Року 1909 з’являється журнал, що займає в цьому питанні виразно радикальне становище. Був ним місячник молодих сил під назвою „Українська Хата” — за редакцією П. Богацького.
Другий літературно-науковий і мистецький ілюстрований журнал, що ставив завданням поширення ідеологічних підстав захисту інтересів робітничих верств суспільства. Був ним місячник „Дзвін”, що почав виходити у Києві з 1 січня 1913 р. за редакцією В. Левинського. Тут, побіч із статтями ідеологічного та тактичного характеру, відведено було поважне місце добре підібраному відділу красного письменства з творами ліпших українських авторів.
З початком війни 1914 р. українську пресу було заборонено. На 1915 р. пощастило залишитися лише двом легальним часописам, два часописи почали виходити наново, а три виходили нелегально. Отже, з 17 часописів, що виходили в 1914 р., легальних органів було лише 4.