- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
Під хімічними властивостями текстильних волокон розуміють відношення їх до дії кислот, лугів, окисників, розчинників і інших хімічних реагентів. Знання властивостей волокон різного походження дає можливість визначити вид волокон та їх належність до тієї або іншої групи за технічною класифікацією волокнистих матеріалів.
Природні целюлозні волокна (бавовна, льон та ін.) у воді не розчиняються, але набухають із збільшенням поперечних розмірів волокон до 40-50%.
Під дією кислот целюлоза розпадається за глюкозидними зв'язками (гідроліз), що призводить до значного зменшення міцності волокна:
При взаємодії целюлозних волокон з концентрованими лугами відбувається утворення лужної целюлози:
[C6H7O2(OH) 3] n + nNaOH > [C6H7O2(OH)2ONa] n + nH2O
При обробці водою лужна целюлоза розпадається з утворенням гідратцелюлози:
Окисники можуть окиснювати целюлозні волокна до зниження міцності волокна.
Відновники і органічні розчинники (спирт, бензол, ацетон та ін.) на целюлозні волокна не діють.
Білкові волокна (вовна і натуральний шовк) набухають у воді. До дії кислот вовна і шовк відносно стійкі: розбавлені кислоти не руйнують їх, а концентровані викликають гідроліз.
Луги руйнують білкові волокна. При цьому відбувається розрив сольових, цистинових і пептидних зв'язків.
У розбавлених кислотах і лугах білкові волокна набувають надмірного позитивного і негативного зарядів:
- Н2О
луг
Окисники і відновники при підвищених концентраціях руйнують білкові волокна, що призводить до втрати міцності.
Віскозні волокна стійкі до дії всіх органічних розчинників, які використовуються для хімічного очищення виробів. Проте вони більш чутливі до дії кислот і лугів, ніж натуральні целюлозні волокна.
Віскозне
високомолекулярне волокно – сиблон
більш міцне, пружне та зносостійке, ніж
звичайне віскозне волокно, його
розчинність в лугах у 2
рази
менше.П
10
Сиблон і полінозні волокна стійкі до дії всіх органічних розчинників, що застосовуються для хімічного очищення.
Мідноаміачні волокна тонші, м'якіші, менше блищать, ніж віскозні. Хімічні властивості мідноаміачних волокон аналогічні властивостям віскозного волокна.
Ацетилцелюлозні волокна більш блискучі, тонші, м'якіші і легші, ніж віскозні. За пружністю ацетилцелюлозні волокна перевершують віскозні, а за гігроскопічністю, міцністю та зносостійкістю поступаються їм.
Ацетатні волокна розчиняються в спирті, ацетоні, мурашиній (метановій) і оцтовій (етановій) кислоті, дихлоретані, етилацетаті, а триацетатні волокна – в ацетоні і хлороформі.
Поліамідне волокно (капрон) не розчиняється органічними розчинниками, що застосовуються для хімічного очищення, стійкі до дії лугів будь-якої концентрації. Капрон розчиняється тільки в концентрованих мінеральних кислотах, у мурашиній і концентрованій оцтовій кислоті, а також у фенолі. Поліамідне волокно відрізняється низькою гігроскопічністю і легкоплавкістю.
Волокна анід і енант більш еластичні, пружні та стійкі до дії кислот, ніж капрон.
Поліефірне волокно (лавсан) стійке до хімічного чищення. Лавсан на відміну від капрону виявляє амфотерні властивості (розчиняється як концентрованими кислотами, так і концентрованими лугами). Гігроскопічність лавсану в 10 разів нижче, ніж капрону.
Поліакрилонітрильне волокно (нітрон) відрізняється дуже низькою гігроскопічністю в порівнянні з капроном. Нітрон стійкий до дії всіх органічних розчинників, що застосовуються для хімічного очищення, але руйнується лугами.
Полівінілхлоридні (ПВХ) волокна негігроскопічні, не набрякають у воді, але мають високу паропроникність. ПВХ волокна стійкі до дії мінеральних кислот окрім фторидної (плавикової), лугів, спирту і бензину.
Модифіковане полівінілхлоридне волокно хлорин відрізняється високою кислотостійкістю, не розчиняється навіть в царській горілці, стійке до дії лугів і окисників.
Полівінілспиртове волокно вінол – найбільш гігроскопічне волокно. За гігроскопічністю вінол наближається до бавовни, стійкий до дії мильно-содових розчинів.
Поліолефінові волокна негігроскопічні, стійкі до дії кислот, лугів, окисників і відновників, але розчиняються у вазеліновій оливі.