- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
Для випробування нитки на багаторазове розтягування застосовують пульсатори ПН-5 і ПК-3.
Прилад ПН-5 працює за принципом постійності заданої деформації в циклі розтягування, здійснюваної за синусоїдальним законом. Схема пульсатора ПН-5 наведена на рис. 11.2.
Від електродвигуна 1 через ремінну передачу рух передається валу 4, з яким жорстко з’єднана синусна головка 8-11, а від неї штовхачу 5, за допомогою якого здійснюється поворотно-поступальний рух верхнього затискача 7. Нитка закріплюється у верхньому затискачі 7 і нижньому затискачі 16, розташованому на бічній поверхні замка 15. Замок спільно з нижнім затискачем 16 може рухатися за направляючим стрижнем 12 тільки вниз у момент появи залишкової циклічної деформації і безступенево фіксуватися при натягуванні нитки. Для повернення нижнього затискача 16 в початкове положення і його фіксації служить нижній замок 18. Переміщення замка 18 здійснюється при натисненні на язичок фіксатора 19. Нижній замок 18 має контакт 17, який взаємодіє з контактним проводом 20, розмикається і прилад зупиняється. Кількість циклів розтягування фіксується лічильниками, розташованими на передній панелі блоку управління. Кількість лічильників відповідає кількості одночасно випробовуваних ниток (до 10). Лічильники управляються герконами 2, які взаємодіють з постійними магнітами 3, закріпленими на валах синусоїдальних механізмів.
Рис. 11.2. Схема пульсатора ПН-5
11.2. Експериментальна частина
Застосовувані прилади і матеріали: пульсатор ПН-5, зразки пряжі і ниток, масштабна лінійка.
Порядок виконання роботи
Освоюють порядок роботи на приладі ПН-5. Встановлюють початкову (затискну) довжину між верхнім 7 і нижнім 16 затискачами (рис. 11.2). Для цього верхній затискач 7 встановлюють на клямку 6, а нижній затискач 16 спільно із замком 18 переміщують по направляючому стрижню на необхідну величину, яку фіксують упором 13. Затискна довжина для ниток з розривним подовженням більше ніж 30% - 200 мм Встановлюють задану циклічну деформацію (хід верхнього затискача) за шкалами синусної головки в такому порядку:
- синусну головку повертають так, щоб мікрометричний гвинт знаходився справа;
- ослабивши стопорний гвинт, встановлюють необхідний хід верхнього затискача;
- після установлення необхідного ходу верхнього затискача, стопорний гвинт затягують повністю.
Для першого заправлення вибирають циклічну деформацію середнього значення (табл. 11.1), що забезпечує отримання витривалості порядка 3-5 тис. циклів. Для наступних заправлень деформацію встановлюють на 0,25-0,5 % і на 0,5-1 % вище й нижче за середні значення.
Таблиця 11.1
Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
Вид нитки або пряжі |
Лінійна густина, текс |
Задана циклічна деформація, % |
Приблизна витривалість, кількість циклів |
Бавовняна кардна пряжа |
25 |
0,8 - 1 |
4 ·103 |
Вовняна гребінна пряжа |
8,5 х 2 |
2,8 - 3 |
3· 103 |
Віскозна комплексна нитка |
13 |
0,8 - 1 |
1 ·104 |
Капронова комплексна нитка |
5 |
8 - 9 |
1 ·105 |
Далі переходять до установлення статичного навантаження на нитку. Воно повинне становити 25-30 % розривного навантаження. Мінімально можливе на приладі статичне навантаження (20 сН) забезпечується масою нижнього затискача 16 (рис. 11.2) і замка 15, а велике навантаження (до 300 сН) – додатковими тягарцями 14, які встановлюють на замку 15.
Нитку закріплюють у верхньому затискачі 7 і на її вільний кінець підвішують тягарець попереднього натягування, масу якого вибирають залежно від лінійної густини нитки. Потім нитку закріплюють у нижньому затискачі 16.
На блоці управління лічильники кількості циклів встановлюють на нуль, натискають кнопку «пуск», одночасно повертають ручку спочатку проти годинникової стрілки повністю, а потім плавно за годинниковою стрілкою до необхідного значення частоти циклів (0-1000 циклів за хвилину, звичайно прийнято 250 циклів за хвилину).
Верхній затискач 7 обережно знімають з клямки 6, що забезпечує контакт штовхача 5 з синусною головкою. Натискаючи на язичок фіксатора 19, відпускають замок 18, і нитка виявляється під натягом. При опусканні замка 18 автоматично вмикається лічильник кількості циклів. При обриві нитки замок 18 з тягарцями 14 падає на нижній упор 21, розмикаючи контакт 17, і лічильник вимикається. Прилад вимикають натисненням кнопки «стоп».
Записують результати випробувань – середню витривалість при заданій циклічній деформації. Будують графіки залежності витривалості від заданої циклічної деформації np = f (εзад.ц..), крива будується за середніми значеннями витривалості для кожної заданої циклічної деформації.