- •Методичні рекомендації
- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •2. Структура семінарських занять
- •3. Форми контролю
- •4. Методи оцінювання
- •Семінарське заняття № 1 Тема: Мовознавство як наука та мова як предмет його вивчення
- •Семінарське заняття № 2 Тема: знакова природа мови, її система і структура
- •Семінарське заняття № 3 Тема: походження і розвиток мови. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація
- •Семінарське заняття № 4 Тема: слово як основна значеннєва одиниця мови
- •Семінарське заняття № 5 Тема: системні угруповання слів. Фразеологія
- •Семінарське заняття № 6 Тема: Основні питання фонетики. Класифікація звуків мови. Фонетичне членування мовленнєвого потоку
- •Семінарське заняття № 7 Тема: фонетика і фонологія
- •Семінарське заняття № 8 Тема: граматичний склад мови. Морфологія і словотвір
- •Семінарське заняття № 9 Тема: Граматичне значення і гараматична категорія
- •Список літератури
- •II. Збірки вправ і завдань
Семінарське заняття № 5 Тема: системні угруповання слів. Фразеологія
Цілі та завдання заняття: дослідити найпростіші та прості групи слів, що являють собою омоніми та антоніми. Встановити різницю між простими та складними групами слів, дослідивши явища синонімії та паронімії. Розглянути омонімо-синонімічні групи слів та схарактеризувати омонімію та синонімію як дві основні «осі» в системі мови. Визначити поняття внутрішньої форми слова та розглянути основну проблематику етимології. Надати визначення поняттю лексико-семантичного поля, а також вивчити класифікації лексико-семантичних полів, запропоновані М.М. Покровським, Й. Тріром та В. Порцигом. Схарактеризувати особливості побудови словників-тезаурусів. Дослідити явище фразеології та навести приклади різних типів фразеологічних словосполучень.
Ключові поняття і терміни | |
|
|
План
1. Найпростіші та прості групи слів: омонімія та антонімія. Слова, суміжні з омонімами.
2. Синонімія та паронімія. Омонімо-синонімічні групи слів. Омонімія і синонімія як дві «осі» в системі мови.
3. Процес найменування. Поняття про внутрішню форму слова та етимологію.
4. Уся лексика як система. Лексико-семантичні поля. Поняття про сполучуваність слів та дистрибуцію. Особливості побудови словників-тезаурусів.
5. Недискретні одиниці лексики. Фразеологія. Класифікації фразеологічних словосполучень. Категорії омонімії, антонімії, синонімії, метафори в сфері словосполучень.
Завдання для практичного (письмового) виконання:
1. Наведіть омоніми до наданих нижче слів, поясніть їх значення, укажіть тип омонімії (лексичні омоніми, омоформи, омофони, омографи).
Зефір, доміно, коло, греби, шах, мати, крона, метр,обід, рись, вал, бал, тепло, корінь, лист, засипати, замок.
2. Підберіть омоніми до слів мови, яка вивчається.
Англ.: hand, lead, lay, left, lime, mark, mean, miss, net, party, pool, post, present, race, ring, rock, set, sound, spring, stare, suit, watch, well,
Нім.: Mark, Schein, Ton, Tor, Verdienst, Weide, Steuer, sein, Masse, laut, Klasse, Hut, Flur, Bauer.
3. Визначте, в яких з наведених нижче прикладів представлені омоніми, а в яких різні значення одного й того самого слова.
Укр.: бик (тварина) – бик (опора моста); зерно (насіння рослин) – зерно (зародок, початок чого-небудь); бичок (молодий бик) – бичок (невелика чорноморська риба); вид (місцевість, яку можна побачити поглядом) – вид (граматична категорія); стіл (різновид меблів) – стіл (установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами); лев (тварина) – лев (грошова одиниця Болгарії); дорога (перебування в русі) – дорога (місце для проходу, проїзду).
Англ.: object (предмет, річ) – object (мета, намір); land (земля, суходіл) – land (ґрунт); bright (світлий) – bright (кмітливий); case (випадок) – case (шухляда); dream (сон) – dream (мрія); game (гра) – game (дичина).
Нім.: Abteilung (підрозділ, загін) – Abteilung (цех); Alter (вік) – Alter (старість); Ball (м’яч) – Ball (бал); Gericht (страва) – Gericht (суд); paar (чесний) – paar (декілька); Rad (колесо) – Rad (велосипед).
4. Наведіть синоніми та антоніми до поданих нижче слів.
Мокрий, швидко, високий, веселий, щирий, сумувати, дівчина, невдаха, молодий, кричати, цікавий, конкретний, друг, рано, оригінальний, активний, вірний, єдиний, інший.
5. Встановіть, які слова української мови та мови, що вивчається, походять від наступних латинських слів.
Absurdus, administro, agricultura, ambitio, circus, communico, confidentia, conspiratio, corpus, delicatus, doctrina, documentum, familia, finis, forma, laboro, memoria, observo, patria, repeticio, studio, terra.
6. Наведіть приклади фразеологічних зрощень, єдностей, сполучень та виразів.
Теми доповідей і рефератів:
1. Парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні відношення в лексико-семантичній системі мови.
2. Розвиток лексичної системи мови: історизми, архаїзми, неологізми, запозичення, табу та евфемізми.
3. Термінологія.
4. Фразеологічний проміжний рівень мови.
Підручники та посібники
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 204 – 218, 232 – 256.
2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2006. – С. 279 – 296.
3. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1975. – С. 102 – 156.
4. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М., 1975. – С. 27 – 62.
5. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967. – С. 33 – 83.
Додаткова література
1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.
2. Баран Я.А. Фразеологія в системі мови. – Івано-Франківськ, 1997.
3. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии // Ученые записки ЛГУ. – № 198, серия филол. наук. – Вып. 24. – Л., 1956.
4. Покровский М.М. О методах семасиологии // Избранные работы по языкознанию. – М.: Изд-во АН СССР, 1959.
5. П о т е б н я А. А. Из записок по русской грамматике. — М., 1958. — Т. 1, 2.
6. Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение в языке. – М., 1981.