- •Тема 1.2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •2. Основні макроекономічні показники та підходи до їх вимірювання
- •Виробничий метод
- •Розрахунок ввп за видатками
- •Обчислення ввп за доходами
- •3. Обчислення інших макроекономічних показників доходу
- •4. Дефлятор ввп та інші цінові індекси
2. Основні макроекономічні показники та підходи до їх вимірювання
Для виміру ВВП існує три способи:
1) за доданими вартостями (виробничий метод);
2) за витратами (метод кінцевого використання);
3) за доходами (розподільчий метод).
Виробничий метод
Щоб уникнути “подвійного рахунку” під час вимірювання ВВП, необхідно підсумовувати додані вартості на кожній стадії виробництва.
Додана вартість (ДВ) – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та визначає його реальний внесок у створення вартості конкретного продукту. Додана вартість включає заробітну платню, прибуток, амортизацію.
Додана вартість визначається як різниця між виручкою від реалізації і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.
ВВП = (ВВ – МВ) + (ПП – С),
де ВВ – валовий випуск, МВ – матеріальні витрати, ПП – прибуткові податки, С – субсидії.
Розрахунок ввп за видатками
Для визначення ВВП методом видатків підсумовують усі види видатків на кінцеві товари та послуги:
1. Витрати на споживання (С) включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг, а саме:
- предмети споживання довгострокового використання;
- предмети поточного споживання;
- споживчі витрати на послуги.
2. Валові приватні інвестиції (Іg) складаються з:
- інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація);
- чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою це будівництво, машини й устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.
3. Державні витрати (G) у даному випадку об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво суспільних товарів та послуг, а також на оплату праці державних службовців та працівників бюджетних установ (послуги державного сектору оцінюються не за їхньою ринковою вартістю, а за витратами).
Державні (урядові) трансфертні платежі — це державні виплати індивідам, що не обумовлюються безпосередньою їхньою участю в суспільному виробництві. Вони призначені задовольнити певний вид потреб. Оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг, не відображають зростання поточного виробництва, а є формою перерозподілу, вони не враховуються під час розрахунку ВВП.
До урядових трансфертів належить:
- допомога на випадок безробіття;
- пенсії ветеранам;
- допомога старим і хворим та інші види допомог, визначених законодавчо.
4. Чистий експорт (NE) - це різниця між обсягами експорту й імпорту, або:
NE = Е – Z,
де NE - чистий експорт; Е - експорт; Z - імпорт. Чистий експорт може бути від'ємною величиною.
ВВП = С + I g + G + NE.
Обчислення ввп за доходами
ВВП обчислюють за доходами, отриманими від виробництва продукції. Такими доходами є:
1. Заробітна платня (доходи від праці) (W) – це нарахована грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає основну заробітну платню, додаткові виплати до заробітної платні, виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів.
2. Рента (R) визначає рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.
3. Відсоток (і) у даному випадку виступає у вигляді доходів від грошового капіталу, заощаджуваного домашніми господарствами.
4. Непрямі податки (Тн ) встановлюються в цінах товарів та послуг, їхній розмір для окремого платника не залежить прямо від його доходів (універсальні акцизи, мито, податок на додану вартість).
5. Амортизація (А) – це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.
6. Прибуток (р), який отримують власники одноосібних господарств, товариств (р1 - некорпоративний прибуток) та корпорації (р2 - корпоративний прибуток).
ВВП = W + R + і + Т н + А + р
ВВП, розрахований методом витрат повинен дорівнювати ВВП, розрахованому методом доходів.
До складу ВВП не включаються, так звані, невиробничі угоди:
- продаж уживаних товарів;
- державні трансфертні платежі (виплати за соціальним страхуванням, допомога з безробіття, стипендії, пенсії, виплати відсотків за державним боргом та ін.);
- приватні трансфертні виплати (разові виплати з приватних фондів, стипендії приватних осіб, організацій та ін.);
- фінансові операції (наприклад, купівля - продаж цінних паперів).