- •3 Технологічна частина
- •3.1 Фабрикація сляба
- •220 Х 1500 х 1775 мм
- •3.2 Визначення режиму обтиснення
- •3.3 Розрахунок швидкісного режиму прокатки
- •3.4 Визначення допустимих зусиль і моментів прокатки у чорнової та чистової клітей
- •3.5 Розрахунок температурного режиму
- •3.6 Розрахунок енергосилових параметрів прокатки
- •3.7 Перевірка приводних двигунів клітей на перегрів
15
3 Технологічна частина
3.1 Фабрикація сляба
Визначимо номінальну масу листа
Розміри листа: 8х2600х6000 мм, марка сталі 09Г2.
Номінальна маса одного листа розраховується по формулі:
,
де - товщина, ширина та довжина готового листа;
- щільність стали; = 7,85 т/м3.
т.
Визначимо кратність
Максимальна кратність виходячи з максимально допустимої довжини розкату:
,
де = 24,4 м
Приймаємо кількість листів з одного сляба = 4.
Маса розкату:
т.
Визначимо необхідну масу сляба
,
де – фабрікаціоний коефіцієнт, переходу, от сляба к листу, забезпечує вирезку з розкату готових листів, заданих розмірів.
Згідно[1], приймаємо = 1,18.
т.
Обираємо геометричні розміри сляба.
Геометричні розміри сляба:
У конверторному цеху на комбінаті «Азовсталь» освоєна виплавка та безперервна розливка в сляби перерізом 220-270х1250-2100мм та 300х1550-1850мм [1]
Ширина сляба
= 1500 мм.
Товщину слябів приймаємо згідно технологічної інструкції:
= 220 мм.
Тоді довжину сляба визначаємо по виразу:
;
.
Остаточні розміри сляба:
220 Х 1500 х 1775 мм
Отримані розміри вихідної заготовки Нсл х Всл х Lсл = 220x1500x 1775 та маса Gсл=4,593 т відповідають усім вимогам і обмеженням.
3.2 Визначення режиму обтиснення
Прокатку листа з отриманими розмірами сляба доцільно виконувати по схемі повздовжньої прокатки з розбивкою ширини та протяжкою. Вона складається з наступних операцій:
- прокатка в кліті з вертикальними валками для обтиснення бокових кромок сляба;
- повздовжня прокатка у чорновій кліті;
- кантування слябу на 900 ;
- розбивка ширини у чорновій кліті для отримання необхідної ширини листа;
- кантування розкату на 900 ;
- повздовжня прокатка у чорновій кліті;
- повздовжня прокатка у чистовій кліті для отримання заданих розмірів і властивостей листа.
РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ПРОКАТКИ У КЛІТІ З ВЕРТИКАЛЬНИМИ ВАЛКАМИ
Розміри відносно вертикальних валків:
Обтиснення в вертикальній кліті приймаємо 25
в = 25
= 177525 = 1750
Довжина розкату після проходу:
Висота розкату залишається однаковою з висотою слябу:
h1 = h0 = 220 мм.
Розміри розкату після вертикальної кліті: 220х1521х1750 мм
РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ПРОКАТКИ У ЧОРНОВІЙ КЛІТІ «КВАРТО»
Вибираємо подовжню схему прокатки, тому що вона забезпечує кращу форму розкату ніж поперечна або подовжня без протяжки. Прокатку будемо виконувати наступним чином. Перші проходи (4 прохода) в чорновій кліті виконуємо вздовж, після чого робиться кантування слябу для прокатки в поперечному напрямку (4 проходи) до отримання ширини листа, враховуючи припуск на бічну кромку. Далі знову виконується кантування і проводиться прокатка уздовж в чорновій (3 проход) і чистовій (7 проходів) клітях до отримання заданих розмірів розкату. Обтискання при цьому поступово зменшуємо, оскільки температура розкату зменшується і відповідно зростає опір деформації, що в свою чергу призводить до зростання енергосилових параметрів (зусилля і моменту прокатки).
Протяжка
Визначимо допустиму довжину слябу при протяжці:
мм,
где –довжина бочки роликів поворотного рольгангу,
–ширина розкату с припуском на бічну кромку. Приймаємо ,тому що величина припуска на бічні кромки листа, згідно ТИ 232-93-2007, складає 140 –150 мм. Також довжина сляба при протяжці повинна бути меншою від довжини бочки валка не менш ніж 200-300 мм. Виходячи з вище наведеного приймаємо .
Коефіцієнт витяжки при прокатці сляба в перших проходах складе:
Визначимо товщину раскату після прокатки вздовж:
Сумарне обтискання в подовжніх проходах визначаємо так:
Після протяжки сляб кантується на і здійснюється розбивка ширини.
Розбивка ширини
Коефіцієнт витяжки при розбивці ширини:
Визначимо товщину раскату після розбиття ширини:
Сумарне обтискання при розбитті ширини
Після проводиться «третя витяжка» для отримання товщини підкату в чистову кліть. Товщина розкату, переданого до чистової кліті, залежить від товщини готового листа. Згідно з ТИ 232-93-2007 приймаємо товщину розкату, переданого на чистову кліть, рівній 50 мм. «Третя витяжка»
Сумарне обтиснення при «третій витяжці»:
Таблиця 3.3 - Розрахунок режиму обтиснень в вертикальній кліті
№ пр. |
∆h, мм |
Н, мм |
В, мм |
L, мм | |
|
- |
220 |
1500 |
1775 |
- |
Кантовка | |||||
|
- |
1775 |
220 |
1500 |
- |
1 |
25 |
1750 |
220 |
1521 |
1,014 |
Кантовка | |||||
|
- |
220 |
1521 |
1750 |
|
Таблиця 3.4 - Розрахунок режиму обтиснень в чорновій кліті
№ пр. |
∆h, мм |
Н, мм |
В, мм |
L, мм | |
0 |
- |
220 |
1521 |
1750 |
- |
1 |
29 |
191 |
1521 |
2016 |
1,1518 |
2 |
27,36 |
163,64 |
1521 |
2353 |
1,1672 |
3 |
26,15 |
137,49 |
1521 |
2800 |
1,1902 |
4 |
24,25 |
113,24 |
1521 |
3400 |
1,2141 |
Кантовка | |||||
5 |
15 |
98,24 |
3400 |
1753 |
1,1527 |
6 |
13,08 |
85,16 |
3400 |
2023 |
1,1536 |
7 |
12,22 |
72,94 |
2350 |
2361 |
1,1675 |
8 |
10,31 |
62,63 |
2350 |
2750 |
1,1646 |
Кантовка | |||||
9 |
5,33 |
57,3 |
2750 |
3716 |
1,0930 |
10 |
4,3 |
53 |
2750 |
4018 |
1,0811 |
11 |
3 |
50 |
2750 |
4259 |
1,0600 |
Σ∆h |
170 |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 3.5. Розрахунок режиму обтиснень в чистової кліті
№ пр. |
∆h, мм |
Н, мм |
В, мм |
L, мм |
μ |
0 |
- |
50 |
2750 |
4259 |
- |
1 |
10 |
40 |
2750 |
5324 |
1,2500 |
2 |
9 |
31 |
2750 |
6869 |
1,2903 |
3 |
7 |
24 |
2750 |
8873 |
1,2917 |
Продовження таблиці 3.5. | |||||
4 |
6 |
18 |
2750 |
11831 |
1,3333 |
5 |
5 |
13 |
2750 |
16381 |
1,3846 |
6 |
3 |
10 |
2750 |
21295 |
1,3000 |
7 |
2 |
8 |
2750 |
26619 |
1,2500 |