Лабораторна робота 2 розрахунок параметрів для завдання напрямку похилому стовбуру

Вихідні дані: устя похилого стовбура задано координатами точки А и дирекційним кутом . Координати точки А прийміть рівними координатам точки 7 (табл. 3.1) відповідно до вашого номера в журналі, а (табл.3.1).

Дирекційний кут сторони АВ полігонометричного ходу на поверхні дорівнює 138⁰ (див.рис. 3.2).

В

А

Ψ

β_А

Х

Вісь похилого

стовбура

D β_C f

C M

Рисунок 3.2 – Схема гірничих виробок

На вентиляційному штреку відомі координати точки С (табл.3.1). Дирекційний кут . Кут прийміть рівним куту (табл.3.1). Кут нахилу .

Визначте: координати точки М перетинання двох прямих АМ і DC; довжину лінії СМ, кут і похилу довжину АМ.

Рішення:

1 Обчисліть дирекційний кут сторони СА і довжину з рішення зворотної геодезичної задачі

(3.15)

2 Обчисліть горизонтальні кути  у вершинах трикутника АМС

(3.16)

Контроль:

3 Визначте відстань СМ

(3.17)

4 Обчисліть координати точки перетинання М () рішенням прямої геодезичної задачі

(3.18)

Координати точки М можуть бути визначені також зі спільного рішення рівнянь пересічних прямих, що перетинаються.

(3.19)

5 Визначте горизонтальний кут уточці А на поверхні

(3.20)

6 Обчисліть горизонтальну проекцію похилого стовбура до вентиляційного штреку (точки М)

(3.21)

для контролю

7 Визначте похилу довжину стовбура до точки М

((3.22)

8 Побудуйте по координатах план виробок (збійки) у масштабі 1:1000, захистіть лабораторну роботу і підготуйтеся до наступної роботи.

Лабораторна робота 3

РОЗРАХУНОК ПОХИБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПУНКТУ К

ВІЛЬНОГО ВИСЯЧОГО ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО

ХОДУ (ЗА РАХУНОК ПОХИБОК ВИМІРУ

ГОРИЗОНТАЛЬНИХ КУТІВ І ДОВЖИН СТОРІН)

Дано: схема ходу (рис.3.3), індивідуальні координати початкової точки, Х₁, Y₁, дирекційний кут першої сторони , обмірювані кути і довжина сторони 1−2; значення інших обмірюваних кутів і довжин сторін (табл. 3.2). Спосіб виміру горизонтальних кутів ходу – прийомів; теодоліт 2Т5К, рулетка РГ–30.

X

L_Y 10

R _3Y

9

R_8X

L_X R_3X

R₃ R_8Y

8

1 7

2 3

4 6

5 Y

Масштаб 1:2000

Рисунок 3.3 – Схема до визначення проекцій R_X, R_Y, L_X, L_Y

Послідовність рішення:

1 Обчисліть індивідуальні вихідні дані відповідно до Вашого номера в журналі групи по формулах у таблиці 3.2.

2 Обчисліть координати вершин полігонометричного ходу по обмірюваним кутам і довжинам сторін (табл. 3.2) і обчисленим індивідуальним даним. Для цього накресліть відомість обчислення координат (табл. 1.2), занесіть туди вихідні дані і послідовно обчисліть:

Таблиця 3.2 – Вихідні дані

№ пунк-ту	Вимірювані кути (ліві)	Довжини сторін, м	Індивідуальні вихідні дані
1	-		= 140° - 2 N;
		35,000
2	120°001		= 120° + 4 N
		41,627
3	240°001		= 240° - 2 N;
		73,413
4	137°14,31		d1-2 = 35 м + 0,1 N;
		22,761
5	136°10,11		X1 = 80 м + 1N;
		38,573
6	180°23,41		Y1 = 25 + 0,5 N;
		85,236
7	179°41,51		N – порядковий номер в журналі групи
		103,417
8	179°52,31
		112,345
9	169°43,6
		85,723
10	-

− дирекційні кути сторін

− румби в залежності від . У I чверті ; у ІІ – ІІІ – IV - (табл..1.4);

− додавання координат ;

− координати вершин ходу

Знаки додавань поставте в залежності від (чверті), (табл..1.4).

3 Визначте середню квадратичну похибку виміру горизонтальних кутів (одним прийомом)

(3.23)

де – середня похибка виміру кута, обумовлена середньою помилкою центрування теодоліта (= 1,2 мм) і середніми зсувами сигналіві; (= 1мм);

(3.24)

де і– довжини сторін вимірюваного кута;

= 206265";

–похибка візування;

(3.25)

де – збільшення зорової труби теодоліта (27^х).

−похибка відлічування, для шкалових відлікових пристосувань ,

де – гранична похибка оцінки “на око” часткою мінімального розподілу шкали (= 0,1¹=6^").

Обчислення похибок виміру кутів зведіть у таблицю.

4 Визначте похибки координат останнього пункту 10 полігонометричного ходу в залежності від похибок виміру кутів (без обліку похибки вихідної сторони)

(3.26)

де – похибка виміру n-го кута ходу;

і – проекції на вісі координат відстаней (радіусів−векторів) від n-них вершин ходу до останнього пункту (10) – визначається графічно за планом, для чого в масштабі 1:2000 по координатах нанесіть усі вершини на план (рис.3.3), формат A-4.

Обчислення і зведіть у таблицю.

5 Визначте похибки координат пункту 10 у залежності від похибок виміру довжин сторін сталевою рулеткою

(3.27)

де і – похибки координат пункту, обумовлені впливом випадкових похибок виміру довжин сторін.

, (3.28)

де - коефіцієнт випадкового впливу,= 0,0005;

–довжина n-й сторони;

–дирекційний кут n-й сторони;

–похибки координат пункту, обумовлені впливом систематичних похибок виміру довжин.

, (3.29)

де - коефіцієнт систематичного впливу, = 0,00005;

і – проекції на вісі координат замикаючої , що з'єднує останній пункт 10 з початковим пунктом ходу 1 (див. рис. 3.3);

Розрахунок і зведіть у таблицю.

6 Обчисліть середнєквадратичні похибки координат пункту

(3.30)

7 Визначте загальну похибку положення пункту вільного висячого полігонометричного ходу

(3.31)

8 Оформіть роботу, захистіть її і підготуйтеся до наступної лабораторної роботи.