(Буд_Техн)

Робочий кут повороту екскаватора на вивантаження α можна визначити зі схеми за допомогою транспортира, або розрахувати за

формулою (1 рад. = 57,6O ), рад:

При Bо > Rв прийнятиBо = Rв .

Робочий цикл екскаватора складається з окремих операцій, які характеризуються часом на виконання цих операцій.

Тривалість циклу роботи екскаватора, с:

де tк – тривалість копання; to – тривалість повороту екскаватора з повним ковшом до вивантаження; tв – середнє значення тривалості

де V – швидкість підйому ковша, м/с (табл. 9.2).

Середня тривалість повороту екскаватора з навантаженим ковшом приблизно дорівнює тривалості пороту ковша з порожнім ковшом, с:

де ω – максимальна кутова швидкість, рад/с, n – кількість обертів платформи, хв-1 (табл. 9.2).

71

3. Визначити тривалість циклу розробки елемента забою tе та кількість елементів забою nе , які розробляються протягом зміни.

Тривалість циклу розробки елемента забою складається з часу, потрібного для здійснення деякого числа копань nк за час розробки елемента забою, та переміщення екскаватора на наступну стоянку з урахуванням часу на відпочинок машиніста екскаватора.

Кількість робочих циклів (копань) екскаватора за час розробки одного елемента забою:

де q – місткість ковша, м3 (табл. 9.2).

Результати обчислень округлюємо до цілого числа в менший бік. Час, який витрачається на пересування екскаватора з однієї

стоянки на іншу, с:

де Vп – швидкість пересування екскаватора на першій передачі, км/год. (табл. 9.2).

Тривалість циклу розробки елемента забою, с:

де tм = 5 – час відпочинку машиніста екскаватора, хв.

Кількість елементів забою nе , які екскаватор може зробити за зміну:

машини машиністом екскаватора, що змінюється, tз = 15·60 = 900 с, с.

72

Якщо результат, який отримали, крім цілого числа містить ще дробову частину, то за nе в наступних розрахунках приймаємо

тільки ціле число.

Під час розробки частини елемента забою, (дробова частина числа кількості елементів забою) екскаватор зробить ще кілька копань:

коефіцієнт використання робочого часу екскаватора протягом зміни

kч .

Сумарний час на позациклові операції та зупинки екскаватора протягом зміни, с:

Коефіцієнт використання робочого часу за зміну:

відривання траншеї.

Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора, м3/зм.

73

Вправа 10. Вибір траншеєкопача та розрахунок тривалості його роботи в умовах експлуатації

Завдання

Виконати експлуатаційні розрахунки багатоковшевих траншейних екскаваторів.

Дані для розрахунку наведено у табл. 10.1.

Методика розрахунку

1.Вибираючи екскаватор, слід виходити з умови, копання траншеї заданих ширини B та глибини H . Технічні характеристики нових моделей багатоковшевих траншейних екскаваторів наведено

втабл. 10.2…10.3.

2.Обчислити технічну продуктивність екскаватора Птехн. Вона

залежить від місткості ковшів та кількості їх розвантажень на одиницю часу, м3/год:

розпушення ґрунтів (табл. 10.4); kз – коефіцієнт заповнення ковша (при розрахунках вважаємо, що під час роботи екскаватора весь

74

де vл – швидкість ковшового ланцюга, м/с (табл. 10.2); a – крок ковшів, м (табл. 10.2); n – число обертів ротора, хв-1 (табл. 10.3); nк – кількість ковшів на роторі (табл. 10.3).

75

Таблиця 10.2

Технічні характеристики ланцюгових траншейних екскаваторів

3. Обчислюємо оптимальну робочу швидкість, яка забезпечує найбільшу продуктивність екскаватора при найкращому використанні його двигуна.

Для розрахунку приймаємо, що оптимальна швидкість екскаватора відповідає його технічній продуктивності при викопуванні траншеї заданих розмірів, м/год:

76

де B – ширина траншеї, м (табл. 10.2…10.3); H – глибина траншеї, м (табл. 10.2…10.3).

Таблиця 10.3

Технічні характеристики роторних траншейних екскаваторів

4. Робочу швидкість переміщення екскаватора беремо із табл. 10.2…10.3 ( вона дорівнює обчисленій оптимальній vопт , або найближчій меншій за неї), м/год:

77

де Т – тривалість зміни (зазвичай вона дорівнює 8 год.); kв – коефіцієнт використання робочого часу екскаватора, kв = 0,7...0,9.

6. Кількість змін роботи nзмін , яка залежить від обсягу робіт:

де L – довжина траншеї, м (табл. 10.1).

78

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

Лабораторна робота 1

Вивчення конструкцій зубчастого циліндричного та черв’ячного редукторів і визначення їх параметрів

Мета роботи: вивчити будову зубчастого циліндричного та черв’ячного редукторів, зубчастих передач, опор валів; скласти кінематичні схеми редукторів; визначити передаточні відношення і діаметри зубчастих коліс як складових деталей редукторів.

Лабораторна робота виконується на лабораторному столі, де розташовані редуктори і прикріплені за нижню частину корпусів. Кришки редукторів підлягають зніманню шляхом відкручування гайків болтів ключами.

Зубчастий циліндричний редуктор

Короткі теоретичні відомості

Редуктор – це агрегат, який забезпечує передачу потужності і крутного моменту від базового двигуна до наступних ланок приводів будівельних машин.

Редуктор, який вивчається, є двоступінчатим, циліндричним, оскільки має дві циліндричні косозубі передачі, зубчасті колеса яких закріплені на валах, кожний вал опирається на пару роликопідшипників. Кожна зубчаста передача складається з пари зубчастих коліс, менше колесо називають шестерня і вона є ведучим елементом, а більше зубчасте колесо є веденим елементом передачі.

Відношення частоти обертання ведучого елемента передачі n1 до частоти обертання n2 веденого елемента називається передаточним числом (відношенням) u :

u = n1 . n2

79

Передаточне відношення зубчастої передачі можна визначити, як відношення кількості зубців на веденому колесі z2 до кількості зубців на ведучій шестерні z1:

u= z2 . z

1

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Детально розглянути конструктивні особливості зубчастих передач в редукторі і процес роботи редуктора. Накреслити кінематичну схему редуктора, як показано на рис.1.1і позначити вали і зубчасті передачі за роз’ясненнями викладача.

Рис. 1.1. Кінематична схема циліндричного редуктора

2.Обчислити кількість зубців на зубчастих колесах в

редукторі z1 , z2 , z3 , z4 .

3.Визначити передаточні відношення зубчастих передач

80