арх.про

Зміст

1. Дані про архітектурне середовище.

1. Місцезнаходження ділянки.

2. Історична довідка.

3. Основні функціональні процеси, що відбуваються на території.

4. Характерні риси забудови та елементів міського обладнання - об'ємно-просторова структура, масштабність, стиль, кольорова гама, матеріали, домінуючі геометричні форми.

2. Схеми побудови аналогічних об'єктів, відомості про сучасні матеріали, типові вузли та елементи, прийоми промислової графіки.

3. Шрифти.

4. Література.

1. Ділянка, на території якої буде розміщено даний засіб візуальної орієнтації спеціального призначення, розміщуватиметься на території Київського національного університету будівництва і архітектури, що знаходиться за адресою м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

"Київський національний університет будівництва і архітектури – один із найбільших навчальних закладів Солом’янського району. Він був створений у 1999 році на базі  Київського державного технічного університету будівництва і архітектури. Але історія його починається задовго до цієї дати – від часу заснування 1930 року на базі відділення фабрично – заводського й комунального будівництва Київського політехнічного інституту та архітектурного факультету Київського художнього інституту. Тоді він мав назву Київський будівельний інститут. У 1939 році будівельний інститут перейшов у підпорядкування народного Комісаріату з будівництва й отримав назву Київський інженерно – будівельний інститут.

У 1976 році Київський інженерно – будівельний інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора за досягнуті успіхи у підготовці спеціалістів та виконання наукових досліджень і став називатися Київський ордена Трудового Червоного Прапора інженерно – будівельний інститут.

У 1993 році заклад вже іменувався Київський державний технічний університет будівництва і архітектури.

Від дня заснування ВНЗ тут працює архітектурний факультет, де викладали видатні зодчі, люди високої культури, всебічних знань і рідкісного таланту. Серед них О.М. Вербицький, В.А. Обремський, В.Г. Кричевський, С.М. Колотов." [5]

" Кампус:

• «Головний корпус»

• «Ліве крило»

• «Праве крило»

• «Прибудова»

• «Лабораторний корпус»

• «Архітектурний корпус»

• «Спортивний корпус»

• «Студмістечко»

• «Бібліотека»

• «Військовий корпус»

• «Геодезичний корпус»

Будівля головного корпусу створена колективом архітекторів Гопкало В. И., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р." [4]

"Перед фасадом головного корпусу розміщується площа, яка є центральним елементом загальної композиції. Територія, на якій має бути розміщено даний засіб візуальної орієнтації, включає в себе велику кількість пішохідних доріжок (ФЕБ - покриття, асфальт). Територія має велику кількість озеленених ділянок (газони, деревні та кущові насадження).

На ділянці поруч з головним та архітектурним корпусом розміщена парковка. Територія навчального закладу обрамлена проїжджою частиною з трьох боків ( вулиця Просвіти, Івана Клименко, Авіаконструктора Антонова та Повітрофлотським проспектом). За межами даної території розміщується велика кількість торгівельних кіосків, зупинка громадського транспорту, житлові будинки, автозаправка.

В кольоровій гамі оточуючих будівель та споруд переважають сірі, білі, пастельні тони.

Домінуючими геометричними формами є статичні та прямокутні." [5]

2. У наш час при виготовленні засобів візуальної орієнтації найчастіше застосовують матеріали, що мають високі показники атмосферостійкості і довговічності. Серед найбільш поширених: сталь, пластик, композитний матеріал, пінобетон, оргскло. Фундаментальний блок це зазвичай монолітний залізобетон, що заглиблений у грунт. Сам інформаційний щит виготовляється з композитного матеріалу, оцинкованих листів металу, пластику, алюмінієвого, сталевого або полікарбонатного профіля або будівельних технологій з пінобетону. Антикорозійні покриття для металів - грунтовка (1 шар), і емаль (2 шари). Спеціальні полімери надають міцності і атмосферостійкості конструкції. [5]

Інформаційні пілони виготовляються методом склейки відфрезерованих панелей, термоформуванням (для прямокутної або квадратної форми) або методом вакуумного формування, також поширений спосіб, коли панелі особливим чином розкроюються з наданням необхідної форми, потім все це склеюється за допомогою клеїв і спеціальної зварки. (3)

Широко застосовуються об'ємні букви, що виготовляються з ПВХ пластику, акрилового скла або нержавіючої сталі. Сталеві букви можуть мати срібний матовий або глянцевий колір або можуть бути покриті напиленням нітрид титану під золото або пофарбовані термопорошковим методом.

Існує кілька способів кріплення об'ємних букв:

- на дистанційному тримачі (можна застосовувати, якщо буква не оснащена підсвіткою) при цьому одна частина тримача встановлюється на кришку, інша - на вивіску;

- шпильки та інші металеві кріплення можуть використовуватися для букв без підсвітки, що не мають задньої кришки. До боковин знаків припаюються кріплення у формі букви "г" з отвором, шпильки встановлюються на підложку. Буква одягається на них, закручуються гайки. Такий вид кріплення найбільш надійний і підходить для масивних букв з нержавіючої сталі, символів з міді та латуні;

- символи з підсвіткою мають пластикову задню частину, що виконує функції світорозсіювання і герметизації світлодіодів. Такі букви зручно монтувати на дистанційні тримачі.

Найбільшого поширення набули світлові об'ємні букви, серед яких розрізняють:

- об'ємні з внутрішньою підсвіткою (технологія "закритий неон") лицева частина таких букв виготовляється з акрилового скла з нанесенням світлорозсіюючої вінілової плівки, а торцеві частини з алюмінієвого профіля з термопорошковим фарбуванням, задня частина букв зазвичай виготовляється з ПВХ пластика або алюмінієвого листа або оцинкованої сталі. Для внутрішньої підсвітки використовуються неонові трубки і світлодіоди;

- об'ємні букви з відкритим неоном (світлодіодами) застосовуються для великих за розміром конструкцій. При цій технології світло неону або світлодіоду не закривається лицевими панелями, що сприяє більшій яскравості;

- об'ємні символи з ефектом "контражур" : лицеві і торцеві частини вирізаються з нержавіючої сталі і з'єднуються між собою за допомогою лазерної зварки, задня стінка виготовляється з прозорого оргскла, а всередині букв встановлюються неонові трубки або світлодіоди. Таким чином навколо букви з'являється своєрідний і дуже ефектний ореол, який і називається "контражур. [4]

3. Розміри шрифту повинні обиратися в залежності від розмірів та призначення інформаційного елементу. для виконання тексту слід віддавати перевагу шрифтам типу рубленого. [1]

Приклади шрифтів, можливих для використання:

АБВГДЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЮЯ

АБВГДЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЮЯ

АБВГДЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЮЯ

Література

1. В. О. Тімохін, Н. М. Шебек, Т. В Малік, Н. Ю Житкова, Г. І Шемседінов, О. П. Чудутова, В. П. Мироненко, Є. М. Бавикін, В. А. Щурова, Ю. О. Супрунович, Ю. В. Третяк, О. В. Іванченко "Основи дизайну архітектурного середовища", КНУБА, 2010.- 400 с.;

2. Костенко "Засоби візуальної орієнтації в архітектурному середовищі";

3. http://www.mosidea.ru;

4. http://m-litera.ru;

5. http://www.knuba.edu.ua.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра Дизайну архітектурного середовища

Реферат на тему:

Сучасна архітектурна форма в екстер'єрі (вивчення і художньо-конструкторська розробка)

Вик. ст. гр. ДАС – 15 Шкарупа М. В.

м. Київ 2013 р.