Опис карти

Карта

У-34-37-В-в-4

1. Карту складено та підготовлено до друку Державним підприємством «Державна картографічна фабрика» у 2002 р. Редактор В. М. Маліцький. Технічний редактор С. М. Баскова. Карта складена за матеріалами аерофототопографічного знімання 1995 р.

• Масштаб карти 1:10000.

• Лист карти обмежено за довготою меридіанами 18°03´45´´ на заході і 18°07´30´´ на сході і за широтою – паралелями 54°40´00´´ на півдні і 54°42´30´´ на півночі.

• На карті нанесена кілометрова сітка прямокутних координат через 1 км. Квадрати сітки мають на карті розміри сторін 100×100 мм (у масштабі 1 см відповідає 100 м на місцевості). На листі карти нанесено 4 горизонтальних ліній кілометрової сітки (від х = 6065 на півдні до х = 6068 на півночі) і 3 вертикальних ліній сітки (від у = 4311 км на заході до у = 4314 км на сході).

2. На карті є два пункти державної геодезичної мережі, установлені на горі Михайлинській (212,8) та на кургані гори Малинівської (159,7).

3. Рельєф місцевості горбистий з перепадами висот понад 100 м. Максимальною – є гора Михайлинська з висотою вершини 212,8 м. Мінімальною є висота на північно-східному березі річки Соть (110 м). Домінуючими є гори Андогська (160,6), Цегельна (152,7), Кар’єрна (171,3), Малинівська (159,7), Лісова (150,2). Від цих висот рельєф знижується до річок Соть (на північному-сході) та Андога ( на південному-заході) з висотою рівня біля води 108,1 м та 126,6 м відповідно. На карті є багато ярів, здебільшого з глибиною до 2 м і шириною до 5 м, та обривів, з глибиною до 5 метрів (на берегах річки Андога). Піщані ділянки спостерігаються на березі річки Андога та озера Чорного.

4. На карті є річки: Соть, Андога, Голуба, Біличка, Кам’янка.

Ріка Соть знаходиться у північно-східному куті карти. Її ширина понад 135. напрямок її течії – з північного заходу на південний схід, швидкість течії 0,1 м/с. Глибина річки становить понад 4,8 м, дно піщане. На західному березі є велика кількість ярів.

Річка Андога знаходиться у південно-західній частині карти. Напрямок її течії з південного сходу на північний захід, швидкість її течії 0,1 м/с. Ширина ріки понад 12. Глибина – 1,4 м, дно піщане. Берег обривистий, подекуди піщаний. У річку Андога впадають 4 струмки, що протікають по дну ярів, які входять до ріки. Через річку Андога є міст та проїжджа гребля. Характеристика моста: залізобетонний, довжиною 30, з шириною проїжджої частини 6 м і з навантаженням 10 тонн.

Річка Голуба впадає у ріку Андога та протікає через озеро Чорне. Вона має такі напрямки течій: з півдня на північ (до оз. Чорне) та з сходу на захід (від оз. Чорне до р. Андога). Річка має болотисті та обривисті (ближче до ріки Андога) береги. Через річку є 4 моста і одна проїжджаюча гребля. Перший (з півдня на північ) має такі характеристики: дерев’яний,. Другий - дерев’яний, довжина – 6, ширина – 4, вантажопідйомність – 5 т. Третій - дерев’яний, довжина – 20, ширина – 5, вантажопідйомність – 10 т. Четвертий – дерев’яний, довжина – 6, ширина – 4, вантажопідйомність –5 т. Проїжджаюча гребля розділяє оз. Чорне з річкою; її характеристики: бетонна, довжина – 30, ширина – 6, вантажопідйомність – 10 т. Через річку є брод глибиною 0,5 м, довжиною 17 м, дно – піщане.

Річка Кам’янка впадає в оз. Чорне. Напрямок течії з півночі на південь. Через річку є 5 мостів, з них 3 – залізничні. Міст, який ближче до озера – дере’вяний. Другий міст бетонний, довжиною 10, шириною – 8, вантажопідйомністю – 20 т.

Річка Біличка витікає з джерела і впадає у болото, напрямок течії з заходу на схід. Через річку є міст менше 3 метрів.

Озеро Чорне має болотисті та піщані береги. Посеред озера є піщаний острівець. Болота біля озера мають глибину 0,7 м. (непрохідні високотрав’яні) з західної та 0,3 м. (прохідні низькотрав’яні) зі східної сторони.

На карті позначено 5 колодязів, один з яких артезіанський, а два – з вітряним двигуном. Також є 6 джерел.

В селі Сидорове є невеликий ставок.

5. У північній частині карти розташований ліс Північний. Переважна порода дерев у лісі – сосна, висота дерев у середньому становить біля 20 м., середня товщина дерев – 0,20 м, середня відстань між деревами – 6 м. Його площа приблизно становить 0,25 км². На західному березі річки Голубої є ліс, який постягається до села Кам’яногірськ. Його площа приблизно становить 1 км². Характеристика ближче до р. Голуба: переважна порода дерев у лісі – сосна, висота дерев у середньому становить біля 20 м., середня товщина дерев – 0,20 м, середня відстань між деревами – 6 м. Характеристика ближче до селища: переважна порода дерев у лісі – сосна і береза, висота дерев у середньому становить біля 20 м., середня товщина дерев – 0,20 м, середня відстань між деревами – 5 м.

Ще один ліс простягається з півночі на південь, вздовж річки Андога. Переважні породи – сосна і береза, приблизна площа – 1 км². На окраїнах цього лісу, з боку гори Андогської є дві молоді лісопосадки: північніше – березова, з середньою висотою дерев 2 м; південніше – соснова, з середньою висотою дерев 2 м.

Навколо ставка в селі Сидорове є ліс, переважна порода якого – сосна. Висота дерев – 15м, товщиною – 0,10 м. і відстанню між деревами – 4 м. Ґрунтова дорога розділяє фруктовий сад з цим лісом.

Навколо гори Малинівська є ліс Коршуки та суцільні зарослі чагарників. Переважні породи в лісі Коршуки (північне підніжжя гори) – сосна та береза. Висота дерев у середньому становить біля 15 м., середня товщина дерев – 0,25 м, середня відстань між деревами – 5 м. приблизна площа – 0,25 км². В лісі, що знаходиться на південно-східній стороні гори Малинівська, переважні породи – сосна і береза. Висота дерев у середньому становить біля 5 м., середня товщина дерев – 0,10 м, середня відстань між деревами – 3 м. приблизна площа – 0,25 км².

На позначці 155,5 м є окремий хвойний гай, який слугує орієнтиром. Поодинокі дерева є неподалік від гори Михайлинська (203,0), на горі Цегельна (1527), біля гори Андогська (158,0), які також слугують орієнтирами.

6. На карті є 7 населених пунктів. Місто Кам’яногірськ показано на карті тільки частково, але можна сказати, що поблизу нього є три вугільні шахти, одна свердловина з буровою вишкою та млин.

Місто Снов з населенням 6200. Підпорядковується районною радою. Місто на карті показане частково. Поблизу міста знаходяться: цукровий завод, кінний завод, дві водонапірні башні, склади пального огороджені колючим дротом, глиняний кар’єр. В місті є лікарня, церква, три фруктові сади.

Селище Малинівка налічує 2400 жителів. Складається з двох вулиць. Є поселенням дачного типу. Підпорядковується селищній раді. Поряд є кам’яний кар’єр.

Село Сидорове налічує 180 жителів. Є 13 садів поміж житлових кварталів. Є ставок та церква. Підпорядковується сільській раді. Грунтова дорога веде до млину та загону. Там же є трансформаторна будка. Лінії електропередач та зв’язку проходять до електропідстанції міста Снов.

Село Михайлине, яке налічує 122 жителя. Є 10 садів, кузня та школа. Головний орган – сільська рада. Проходять лінії електропередач та зв’язку. Є трансформаторна будка. Грунтова дорога веде до пасіки.

Поселення Воронове та Добриніне налічують 36 та 22 жителі відповідно. Є лінії електропередач та трансформаторні будки.

7. На карті можна побачити автомобільну дорогу з удосконаленим покриттям, яка веде від міста Снов до Мицівська (60 км на північ) та Павлова (12 км на південь). Ширина проїжджої частини – 10 м, ширина земляного полотна – 14 м, булижник. По дорозі знаходиться машино-тракторна майстерня, за нею дорога розгалужується, покращена ґрунтова дорога веде на північний-захід до села Михайлине, до неї ведуть ґрунтові дороги з села Сидорове, Воронове. Ширина цієї дороги – 6 м, матеріал добавки – гравій. З Кам’яногорська до шахт також веде удосконалена автомобільна дорога. Ґрунтові дороги з’єднують село Сидорове, Малинівка з Сновом. Залізна дорога веде від вугільних шахт і через місто Снов у напрямку з півночі на південь. Вузькоколійна залізниця веде від цегельного заводу (поблизу гори Цегельна) до Добриніна.

Розробила: Кропивка Яна