8. Захисне занулення

Зан́улення- навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитися піднапругою(корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій тра­пилося замикання на корпус.

Захисне заземленняі занулення виконують з метою:

-забезпечення нормальних режимів роботи установки;

-забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

-захисту електроустаткування від перенапруги;

-захисту людей від статичної електрики.

9. Електричні схеми (мережі) для передачі електричної енергії

Електропостачанням називається забезпечення споживачів електричною енергією

Електрична енергія виробляється на електричних станціях (електростанціях) та передається по електричних лініях до споживачів.

Електростанція– сукупність установок, устаткування й апаратури, що використовуються для безпосереднього виробництва електричної енергії за рахунок перетворення іншого виду енергії, а також необхідні для цього споруди і будинки, розташовані на певній території. Близько половини електричної енергії в Україні виробляється на атомних електростанціях. Решта електричної енергії виробляється на гідроелектростанціях (до 10 %), теплових електростанціях (до 40 %), а також гідроакумулючих електростанціях.

Атомна електростанція(АЕС) – комплекс технічних споруд, призначених для виробляння електричної енергії шляхом використання енергії, що виділяється при контрольованій ядерній реакції. В Україні працює чотири АЕС – Запорізька (найбільша в Європі, генерує п’яту частину річного енерговиробництва України та половину від виробітку всіх українських АЕС), Південноукраїнська, Рівненська (перша українська АЕС, яка спочатку називалася Западноукраїнська) та Хмельницька.

Гідроелектростанція(ГЕС) – електростанція, яка в якості джерела енергії використовує енергію водного потоку. Гідроелектростанції звичайно будують на річках, споруджуючи греблі та водосховища. До найбільш потужних ГЕС України слід віднести ГЕС Дніпровського каскаду: Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніпродзержинську, Дніпровську та Каховську.

Теплова електрична станція(ТЕС) – електростанція, що виробляє електричну енергію за допомогою перетворення хімічної енергії палива у механічну енергію для обертання вала електричного генератора. Виділяють котлотурбінні, газотурбінні та парогазові ТЕС. Котлотурбінні ТЕС поділяють на конденсаційні електростанції (ДРЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ).

Державна районна електростанція (ДРЕС) – теплова конденсаційна електростанція, що виробляє тільки електричну енергію. Перша ДРЕС "Електропередача" була побудована у Російській Імперії в 1914 році під Москвою в місті Електрогорськ електротехніком Р.Е. Класоном. В 1920-х роках планом ГОЭЛРО (Государственный план электрификации России) передбачалося будівництво декількох теплових електростанцій, серед яких найбільш відомою є Шатурська ДРЕС. З часом термін "ДРЕС" втратив початкове значення ("районна") і в сучасному розумінні означає конденсаційну електростанцію великої потужності (тисячі МВт), що працює в об’єднаній енергосистемі поряд з іншими великими електростанціями.

Теплоелектроцентраль (ТЕЦ)– різновидність ТЕС, яка виробляє не тільки електричну енергію, а є й джерелом теплової енергії у централізованих системах теплопостачання (у вигляді водяної пари і гарячої води) для забезпечення опалення та гарячого водопостачання житлових і промислових об’єктів. Як правило, ТЕЦ працює за графіком, тобто виробляння електричної енергії залежить від виробляння теплової енергії.

Газотурбінна ТЕС– сучасна, високотехнологічна установка, що генерує електрику та теплову енергію. Основою газотурбінної електростанції є один або кілька газотурбінних двигунів, механічно пов’язаних з електричним генератором і об’єднаних системою керування в єдиний енергетичний комплекс. У газотурбінній установці турбіну обертають газоподібні продукти згоряння палива. Паливом може служити як природний газ, так і продукти нафтової промисловості (мазут, дизельне паливо). На одному валу з турбіною знаходиться генератор, який за рахунок обертання ротора виробляє електричну енергію.

Парогазова ТЕС– станція для виробництва теплової та електричної енергій. Відрізняється від газотурбінної ТЕС підвищеним коефіцієнтом корисної дії. Парогазова установка складається з двох окремих установок: газотурбінної та паросилової. До газотурбінної установки приєднаний перший генератор. Проходячи через газотурбінну установку, продукти згоряння віддають їй лише частину своєї енергії й на виході з газотурбіни мають достатньо високу температуру. З виходу з газотурбіни продукти згоряння попадають у котел-утилізатор паросилової установки, де нагрівають водяний пар. Температури продуктів згоряння достатньо для того, щоб довести пар до стану, необхідного для обертання парової турбіни (температура близько +500 ºС й тиск 80 кПа). До парової турбіни приєднаний другий генератор.

Гідроакумулююча електростанція (ГАЕС)– гідроелектростанція, що використовується для вирівнювання добової нерівномірності електричного навантаження. ГАЕС використовує у своїй роботі або комплекс генераторів та  насосів або зворотні гідроелектроагрегати, які здатні працювати як у  режимі генераторів, так і в режимі насосів. Під час нічного зниження споживання електричної енергії ГАЕС отримує з енергомережі дешеву електроенергію й витрачає її на перекачування води у так званий верхній б’єф (насосний режим). Під час ранкового й вечірнього збільшення споживання електричної енергії ГАЕС скидає воду з верхнього б’єфа в нижній та виробляє при цьому пікову електроенергію, що віддає в енергомережу (генераторний режим). В Україні працює три ГАЕС: Київська, Ташликська, Дністровська.

Електрична енергія виробляється на електростанції у виді трифазного змінного струму. Постійний струм, необхідний для таких галузей, як електрохімія, електрометалургія, електрифікований транспорт тощо, отримується шляхом перетворення трифазного струму у постійний струм на перетворювальних станціях за допомогою випрямлячів.