2. Розрахунок штучного освітлення

Для визначення освітлювальних приладів скористаємось методом питомої потужності, який визначить потужність кожної лампи Вт за формулою: Р_л =

де – питома потужність, Вт/м²;

S – площа приміщення, м;

N – кількість світильників у приміщенні.

Для визначення питомої потужності, Вт скористаємося формулою:

= (0,15…0,25)Е_н * К_з ,

Де 0,15…0,25 – коефіцієнти, з яких перший відповідає приміщенням з рівнем освітленості до 100 лк, другий понад 100лк.

Е_н – нормативне значення освітленості (приймаємо 150 лк);

К – коефіцієнт запасу (К=1,3-1,8).

Кількість світильників залежить від параметрів приміщення:

N = N_д * N_ш

Де N_д = – кількість світильників по довжині приміщення;

N_ш = – кількість світильників за шириною приміщення;

a і b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

l – відстань між світильниками, м.

Нормативні дані та розрахунок.

Приміщення довжиною 21,3 м і шириною 15,3 м.

Відстань між світильниками 3 м.

Кількість світильників по довжині приміщення: N_д =21,3/3=7,1

Кількість світильників за шириною приміщення: N_ш = 15,3/3=5,1

Кількість світильників залежить від параметрів приміщення: N=7,1*5,1=36шт

Питома потужність: =0,2*150*1,5=45 Вт.

Визначаємо потужність кожної лампи: Р_л = (45*290)/36=360 Вт

Виходячи з розрахунків, в 1 світильнику приймаємо по 4 лампи потужністю 80 Вт. Обираємо люмінесцентні лампи Lumilux Delux Tageslich / daylight (ЛТБЦ).

Рис.1.Люмінесцентні лампи Lumilux Delux Tageslich / daylight (ЛТБЦ).

Таблиця 3. Технічні характеристики

ТИП	НАПРЯЖ,  В	МОЩН.,  Вт	СВЕТОВОЙ  ПОТОК,  ЛМ	ЦВЕТОВАЯ  ТЕМПЕР.  К	СРЕДНЯЯ  ПРОДОЛЖ.  ГОР., Ч	ГАБАРИТЫ  ММ			ТИП  ЦОКОЛЯ
						L	D
ЛТБЦ	99	80	4250	-	12000	1514,2	40,5	G13d

Рис.2. Розміщення світильників на плані та розрізі

4. Пожежна безпека

Протипожежний захист (безпека) - це комплекс організаційних та технічних засобів, які направлені на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження його розповсюдження, а також на створення умов успішного гасіння пожежі.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону ―Про пожежну безпеку, тощо.

Пожежі в приміщеннях з оргтехнікою становлять особливу небезпеку, бо поєднані з великими матеріальними збитками. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. Горючими речовинами є будівельні та опоряджувальні матеріали, пластмасові корпуси техніки, шнури тощо. Джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп'ютерів, принтерів, пристроїв елекроживлення, де внаслідок різних порушень виникає перегрівання елементів, утворюються електричні іскри та дуги, здатні спричинити займання горючих матеріалів.

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися:

• системою запобігання пожежі;

• системою протипожежного захисту;

• організаційно-технологічними заходами.

Процес евакуації людей можна поділити на три етапи :

• рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення, де евакуаційнихтвиходів;

• рух людей від евакуаційних виходів до виходів на зовні;

• рух людей від виходів із будівлі га їх розсіювання.

Пожежні крани встановлюються в коридорах, на площадках сходових кліток та входах. Пожежні крани встановлюються на висоті 1,35м від підлоги в найбільш доступних та безпечних місцях. Пожежний кран забезпечений рукавом діаметром 50 мм та довжиною 10-20 м. В приміщенні, яке захищається повинно бути не менше двох пожежних кранів.

Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі

Необхідність обладнання споруд і приміщень автоматичними установками пожежогасіння (АУП) та пожежної сигналізації (АУПС) слід визначати відповідно до НАПБ Б.06.004, інших НД з цього питання, у тому числі відомчих (галузевих) переліків, узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.

Вибір типу АУП, виду вогнегасної речовини, способу гасіння, типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратури АУПС слід здійснювати залежно від призначення, об’ємно- планувальних, конструктивних і технологічних особливостей захищуваних споруд і приміщень, а також властивостей речовин і матеріалів, шо в них містяться.

Будинки різного призначення повинні забезпечуватися протипожежним водопостачанням для внутрішнього пожежогасіння. Його проектування та улаштування слід здійснювати відповідно до СНиП 2 04.01. В кожному з будинків є по 2 гідранта, що відповідає нормам, де відстань не перевищувала довжину пожежного рукава.

Для протидимного захисту будинків і приміщень слід передбачати спеціальні вентиляційні системи, які повинні забезпечувати видалення диму з коридорів, холів, інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі, подавання повітря до ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів сходових кліток типів Н2, Н4 та інших захищуваних об’ємів для створення в них надлишкового тиску(підпору повітря) й запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі. До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих займань, належать вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри.

Внутрішнє пожежогасіння здійснюється з системи внутрішнього протипожежного водопроводу. Витрати на пожежогасіння 2 х 2,5 л/с. Приміщення, в яких встановлені комп’ютери і де не має необхідності влаштування систем автоматичного пожежогасіння, необхідно оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20м² в приміщеннях. Дана будівля обладнана автоматичними пожежними сповіщувачами, ручними пожежними сповіщувачами та автоматичною системою водяного пожежогасіння. В будівлі є ручні пожежні сповіщувачі, які встановлюють на стінах і конструкціях на висоті 1,5 м від рівня підлоги а бо землі. Максимальна відстань між двома найближчими сповіщувачами всередині приміщень – не більше 50 м.

Сповіщувач пожежний димовий оптичний точковий, призначений для виявлення загорянь в закритих приміщеннях різних будівель і споруд, що супроводжуються появою диму і передачі сигналу «ПОЖЕЖА» на ППК. Сповіщувач застосовується в чотирипровідних шлейфах сигналізації, з номінальною напругою живлення 12 В.

Рис. 3 Пожежний сповіщувач

Чутливість, дБ / м	0,05-0,2
Інерційність, с,	не більше 10
Спосіб формування вихідного сигналу	контактами реле
Підключення до ППК	чотирьохпровідний ШС
Струм споживання в черговому режимі, мА	не більше 0,095
Максимально допустимий струм в спрацьованому стані, мА	не більше 22
Максимальна напруга комутації, В	не більше 60
Максимальний комутований струм, мА	не більше 100
Опір розімкнених контактів реле, кОм	не менше 200
Опір замкнутих контактів реле, Ом	не більше 0,5
Габаритні розміри, мм	Ø100 * 46
Маса, кг	0,15

Таблиця 4. Технічні характеристики пожежного сповіщувача СПД-3.2 (ВПС-3.2м)

При проектуванні контролю приміщень пожежними сповіщувачами їх рекомендується розташовувати за схемами трикутного або квадратного розміщення. Зовні будинків ручні пожежні сповіщувачі слід встановлювати на відстані не більше 150м один від одного та забезпечувати їх штучним освітленням та світловими покажчиками згідно ДСТУ ISO 6309.

Ручні пожежні сповіщувачіі ROP-63 і ROP-63H призначені для роботи в неадресних колах виявлення (шлейфах сигналізації) для передачі інформації про виявлення пожежі шляхом ручної активації. Ручний сповіщувач ROP-63 в стандартному виконанні застосовується для монтажу всередині об’єктів. Ручний сповіщувач ROP-63Н, що має підвищену щільність, застосовується для монтажу зовні об’єктів. Обидва типи можуть монтуватися як накладним, так і вбудованим способом. Основним типом є вбудований спосіб.

Рис. 4 Пожежний ручний сповіщувач

Таблиця 5. Технічні характеристики ручних сповіщувачів ROP-63 та ROP-63H

Тип сповіщувача	B, згідно з EN 54-11
Кінцевий опір	1 кОм
Макс. навантаження клем при напрузі 30 VDC	0,1A
Діаметр жили приєднувальних проводів	(0,8 ÷ 1,2) мм
Щільність корпуса: ROP-63 ROP-63H	IP 30 IP 55
Робоча температура: ROP-63 ROP-63H	-25°C до +55°C 40°C до +70°C
Допустима відносна вологість: ROP-63 ROP-63H	до 93% при 40°C до 93% при 55°C
Маса: ROP-63 ROP-63H	< 220 г < 260 г
Колір корпуса	червоний