2.5. Блискавкозахист

Захист об`єктів від прямих ударів блискавки забезпечується шляхом встановлення блискавковідводів (ДСТУ В.2.-38:2008).

Захист від електростатичної індукції (вторинний прояв блискавки) здійснюється приєднанням устаткування до заземлювача для відведення електростатичних зарядів, індукованих блискавкою, в землю.

Захист від електромагнітної індукції полягає у встановленні методом зварювання перемичок між протяжними металоконструкціями в місцях їхнього зближення менше ніж на 10см. Інтервал між перемичками повинен становити не більше 20 м.

Це дає змогу наведеному струму блискавки переходити з одного контуру в інший без утворення електричних розрядів. Захист від занесення високих потенціалів у будівлю здійснюється шляхом приєднання до заземлювача металоконструкції перед їх введенням у будівлю.

2.6. Природнє та штучне освітлення робочої зони приміщення

Природне світло повинно проникати через бічні світло-прорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати 48 не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град.

3. Інженерні рішення

3.1.Розрахунок природного і штучного освітлення

Природне освітлення проектують з урахуванням функціональних процесів, що відбуваються в будівлі, району будівництва та об’ємно-планувального рішення будівлі.

Освітлення має відповідати основним гігієнічним вимогам:

• Достатнім за рівнем, рівномірним, без близькості;

• Спектр штучного освітлення повинен наближатися до денного світла;

• Штучне освітлення повинно бути рівномірним, не мерехтливим.

1. Розрахунок природного освітлення.

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 (з урахуванням зміни)

Площина нормування КПО: Г- підлога 0,00

КПО е_н: за табл. К1 при боковому освітленні дорівнює 0,4

Розрахунок КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні виконують за формулою: =(ε_σq_і m + ε_буд R m) r₁

де ε_б, ε_буд - геометричні КПО в розрахунковій точці. Визначають за допомогою графіків І і ІІ Данилюка за формулою: ε=0,01n₁n₂

К_з – коефіцієнт запасу, який приймається згідно з таблицею 3.

- загальний коефіцієнт світло пропускання, що визначається за формулою τ₀= τ₁ * τ₂ * τ₃ * τ₄ * τ₅ ,

де τ₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу, який визначається за табл.Л.3;

τ₂ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрозору, який визначається за табл.Л.3;

τ₃ - коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях і визначається за табл. Л.3 (при боковому освітленні τ₃=1);

τ₄ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається за табл. Л.4, дорівнює 1;

τ₅ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, дорівнює 1;

r₁ – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару, прилеглого до будинку і приймається за табл.Л.5;

К_буд – коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками і визначається за табл. Л.2;

q_і – коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість і-ї ділянки хмарного неба МКО, визначається за формулою: q=3/7 (1+2sinӨ)

де Ө-кутова висота центру і-ї ділянки неба відносно розрахункової точки.

R – коефіцієнт, за формулою R=(0,396-0,01ε_пр q)ρ_ф,

де ε_пр – геометричний КПО центру ваги ділянки фасаду протилежного будинку;

q- відносна яскравість частини неба, від якої розраховується ε_пр

ρ_ф – середньозважений коефіцієнт світловідбивання фасаду ρ_ф з урахуванням засклених прорізів слід розраховувати за формулою

ρ_ф = (ρ_м S_м + ρ_в S_в) / S_м + S_в

Розрахунок №1

ε_буд = 0,01* 53,5 *0,8=0,42

q=3/7 (1+2*0,09) = 0,5

ρ_ф = (ρ_м S_м + ρ_в S_в) / S_м + S_в =0,48

R=(0,396-0,01*0,42*0,5)0,48 = 0,2

Коефіцієнт світлового клімату m= 1,04 (для ІІ світлокліматичного району м.Київ, орієнтація ПнС)

r₁ визначається за таблицею Л.5 та дорівнює – 7,3

τ₀= τ₁ * τ₂ * τ₃ * τ₄ * τ₅

τ₁ = 0,6 (для листового армованого скла) - за табл. Л.9

τ_{2 = = 0,75}

τ₀ = 0,6*0,75*1*1*1 = 0,45

К_з = 1,20,

=( ε_буд R m) r₁ = (0,42*0,2*1,04)* 7,3*(0,45/1,2)=0,26

Розрахунок №2

ε_буд = 0,01* 30,9 *0,7=0,21

q=3/7 (1+2*0,07) = 0,47

ρ_ф = (ρ_м S_м + ρ_в S_в) / S_м + S_в =0,48

R=(0,396-0,01*0,21*0,47)0,48 = 0,19

Коефіцієнт світлового клімату m= 1,12 (для ІІ світлокліматичного району м.Київ, орієнтація ПдЗ)

r₁ визначається за таблицею Л.5 та дорівнює – 7,3

τ₀= τ₁ * τ₂ * τ₃ * τ₄ * τ₅

τ₁ = 0,6 (для листового армованого скла) - за табл. Л.9

τ_{2 = = 0,75}

τ₀ = 0,6*0,75*1*1*1 = 0,45

К_з = 1,20,

=( ε_буд R m) r₁ = (0,21*0,19*1,12)* 7,3*(0,45/1,2)=0,14

Загальне значення розрахункового КПО = 0,14+0,26=0,4

КПО е_н = 0,4. Отже, площа запроектованих світлових пройомів відповідає нормам. Розміри пройомів забезпечують нормальне освітлення.