Технічна характеристика глибинних вібраторів Таблиця 14

Показники	Планетарні з гнучким валом				Дебалансові з електродв.
	ІВ-75	ІВ-66	ІВ-67	ІВ-47	ІВ-78	ІВ-79	ІВ-80
Зовнішній діаметр, мм	28	38	51	76	50	75	100
Довжина, мм	400	360	410	440	412	500	520
Маса вібратора, кг	20	26	29	39	9	15	22
Середній радіус дії, м	0,2	0,25	0,3	0,35	0,2	0,25	0,4

Обґрунтування варіантів.

На даному етапі проектування вибір варіантів механізації включає аналіз можливих до застосування машин. Оскільки об’єми бетонування конструкцій вертикального потоку як правило, у два три рази менш горизонтальних, для їх бетонування краще обирати схему «кран – баддя».

Для бетонування плит перекриттів слід обирати бетононасоси. Сучасною схемою механізації вважається схема укладання бетонної суміші маніпулятором з подачею суміші бетононасосом.

Якщо будівля не висока і дозволяє використовувати стрілові крани і автобетононасоси з багато секційною стрілою, то перевагу слід віддавати саме цьому варіанту.

На даному етапі слід сформувати два варіанти механізації і два комплекти машин і механізмів. Шляхом визначення техніко-економічних показників по комплектах обирати найбільш вигідний варіант, який і приймається для подальшого проектування.

Етап №4

ВИБІР МОНТАЖНИХ КРАНІВ, ПРИВ'ЯЗКА ЇХ ДО БУДІВЛІ. Визначення продуктивності роботи кранів.

Питання для самостійної підготовки:

Загальні положення методики вибору будівельних кранів. Монтажні характеристики вантажів. Вантажні і висотні характеристики кранів. Операція захвату (стропування) конструкцій. Визначення типу та кількості захоплювачів. Розв’язання статичної невизначеності системи стропування.

Оптимальне розташування захоплювачів при стропуванні конструкцій. Умови дистанційного керування захоплювачами. Умови використання траверс при стропуванні конструкцій. Траверса «качиний ніс». Основні схеми розташування і переміщення будівельних кранів при зведенні монолітних будівель. Продуктивність монтажних кранів.

Вихідні дані для проектування:

Вихідними вихідними даними є результати етапів №1, 2 а також дані завдання (див. табл. 1), а також каталоги з вантажними характеристиками кранів.

Послідовність виконання завдання:

Викреслюється план і розріз будівлі (масштаб 1:100). Визначаються монтажні характеристики для бадді з бетонною сумішшю, для пучка арматури і для блоку опалубки. Для цього заздалегідь вибирається схема розміщення і пересування кранів при зведенні будівлі. Результати розрахунків заносяться в табл.15. Розрахунки виконуються за наступними формулами: монтажна маса вантажу, що піднімається, визначається за формулою:

(13)

де G_i – маса i-го вантажу, що піднімається, т.

g_o – маса вантажозахоплюючих пристосувань і оснащення, т. Орієнтовно можна прийняти g_o = G_i;*0,1;

Висота підйому бадді, пучка арматури або блоку опалубки визначається за формулою:

Hм = h1 + h2 + h3 + h4; (14)

де h1 – висота від рівня стоянки крана (РСК) до рівня укладання бетону або установки опалубки (РМГ – рівень монтажного горизонту), м. Якщо РСК збігається з РМГ або вище, то h1 = 0;

h2 – висота підйому бадді, арматури або опалубки над опорою, м. Приймається h2 = 0,5…1,0 м.

h3 – висота бадді арматури або опалубки, що піднімається, в положенні на крюку крана, м;

h4 – висота перевищення крюка крана над вантажем, що піднімається, залежна від висоти стропування. Висоту стропування слід визначати по довіднику [6].

Глибина подачі конструкції (L_K) щодо осі обертання башти крана визначається графічно, шляхом наступних побудов (рис. 4):

по осі установки конструкції (вісь проходить через центр тяжіння конструкції) викреслюється конструкція в положенні на крюку крана із зазором h2 і висотою стропування h3. Визначається найбільш наближена до стріли крана точка конструкції (габарит – Г). З цієї крапки радіусом 1,5 м проводиться коло. Від рівня стоянки крана (як правило, рівень землі) відкладається рівень шарніра балки (стріли) крана hш – і проводиться на цьому рівні лінія можливого кріплення стріли крана.

Приклад: Монтажна маса бадді з бетоном ємкістю 0,8м³ і масою 2,5т:

Висота підйому бадді з бетоном при зведенні восьмого типового поверху = 8 *3,9 = 31,2м:

Монтажні характеристики вантажів Таблиця 15

Найменування вантажу	Характеристики
	монтажна маса, т	висота підйому, м	глибина подачі, м
Баддя з бетоном	2,9	35,4	30
Пачка з арматурою	2…4	35,3	26,4
Блок опалубки плити перекриття	3,5	36,2	28,5

Глибина подачі бадді з бетоном від фасаду будівлі з боку розташування крана – 6*4=24 м.

_{Спочатку рекомендується баштовий кран КБ403А з базою 6м і колією 6м. Кран обладнаний балочною горизонтальною стрілою. Прив'язка крана до фасаду будівлі складається з радіусу хвостової частини крана рівної 4м і зазору рівного 2м. Загальний розмір прив'язки складає 6м. В результаті виліт стріли - 24 + 6 = 30м. Приймається кран із стрілою =30м.}

_{За даними табл. 16, 17 або за довідником [5] підбирається баштовий кран. Для цього можна користуватися графіками вантажних характеристик кранів. На прикладі для вильоту 30м вантажопідйомність крана складає 3,0 т, що більше монтажної маси GМ. Для вильоту 30м перевіряється висота підйому крюка крана, яка складає = 38,0м, що більше висоти підйому по табл. 15. В результаті таких зіставлень параметрів крана з монтажними характеристиками конструкцій по табл. 16, 17 остаточно вибирається марка крана і тип стрілового устаткування.}

Вантажна характеристика крана КБ-403А Таблиця 16

Висота до осі підвіски стріли	Вантажопідйомність, т при вильоті, м										Довжина стріли, м
	5,5	15	16,5	17,5	18,5	20	22	25	28	30
21,2; 26,8; 32,4	8,0	8,0	8,0	7,3	6,8	6,1	5,4	4,5	4,0	3,5	30
38,0; 43,6	8,0	8,0	7,0	6,5	6,0	5,3	4,7	3,9	3,5	3,0
21,2; 26,8; 32,4	8,0	8,0	8,0	8,0	7,3	6,8	6,0	5,0			25
38,0; 43,6	8,0	8,0	8,0	7,3	6,8	6,1	5,4	4,5

Рис. 4. Схема прив'язки баштового крана до будівлі з визначенням довжини підкранових рейок.

Рис. 5. Приклад розташування кранів КБ403А і КБ504 біля будинку.

Вантажна характеристика крана КБ-504 Таблиця 17

Висота до осі підвіски... стріли	Вантажопідйомність, т при вильоті стріли, м									Довжина стріли, м
	6	10	15	20	25	30	35	40	45
34,6; 40,2; 45,8; 51,4; 57; 62,6	10,0	10,0	10,0	10,0	8,4	7,0	6,0	5,2	4,6	45
34,6; 40,2; 45,8; 51,4; 57; 62,6	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	8,2	7,0	6,0		40
34,6; 40,2; 45,8; 51,4; 57; 62,6	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	9,3	8,0			35

Обґрунтування варіантів.

На даному етапі проектування вибір варіантів механізації включає аналіз можливих до застосування кранів. На даному етапі слід сформувати два варіанти механізації і два комплекти машин і механізмів. Шляхом визначення техніко-економічних показників по комплектах обирати найбільш вигідний варіант, який і приймається для подальшого проектування.

• Продуктивність роботи крана визначається за формулою:

; (15)

де V_b – ємкість бадді, м³; K_B – коефіцієнт використання монтажного крана за часом, для баштових кранів – 0,8; Т_ц- тривалість циклу роботи крану, хв.

(16)

t_м – машинний час циклу, визначається по формулі:

V_ОП,V_СТР,V_ПОВ,V_ПЕР – відповідно швидкості підйому і опускання крюка, зміни вильоту стріли від Lmin до Lmax, повороту крана на кут, переміщення крана, м/хв; K₁ – коефіцієнт, що враховує витрати часу на реверсування рухів крана, рівний 1,1; K₂ – коефіцієнт, що враховує поєднання операцій за часом, рівний 0,75; t_pi – час, що витрачається на виконання операцій по стропуванні, установці, вивірянню, тимчасовому закріпленню опалубки і конструкцій, звільненню захоплювачів, хв.. Визначається по калькуляції, умовно може бути прийнятий як 50% від Т_ц..

Етап №5

Розрахунок параметрів витримки бетону в зимових умовах по методу «термоса».

Питання для самостійної підготовки:

Вимоги СНиП 3.03.01-87 до виробництва бетонних робіт в зимових умовах. Визначення модуля поверхні монолітних конструкцій. Вибір методів зимового бетонування. Метод термоса. Технологія електропрогрівання колон, стін і плит. Використання протиморозних добавок [4].

Вихідні дані для проектування:

Результати етапів №1, 2 а також дані завдання (див. табл. 1).

Послідовність виконання завдання:

Для розрахунків режиму витримки бетону монолітних конструкцій використовується формула теплового балансу Б. Р. Скрамтаєва:

, (18)

де C_b – питома теплоємність бетону, що приймається рівною 1,05 кДж/кг°С; γ_b – щільність бетону, приймається для важкого бетону рівної 2400 кг/м³; t_nb – початкова температура бетону на момент укладання бетонної суміші в опалубку. Рекомендується на момент укладання забезпечити початкову температуру бетонної суміші на рівні t_nb=+5°С; t_кb – температура бетону на прикінці охолодження. Для бетонної суміші без хімічних добавок t_кb=+5°С, а для бетонної суміші з хімічними добавками t_кb=0°С; Ц – питома витрата цементу, яка приймається на рівні 400 кг/м³; Э – екзотермія цементу, кДж/кг. Приймається для портландцемента марки М400 Е=0,5х335=168 кДж/кг; К_о – коефіцієнт теплопередачі опалубки, Вт/(м2°С) (табл.. 18); М_п – модуль поверхні конструкції, м-1; τ – час охолодження бетону до температури t_кb; t_nv – середньодобоватемпература зовнішнього повітря °С; t_bz – середня за час охолодження температура бетону °С.

Конструкція палуби опалубки і коефіцієнти теплопередачі. Таблиця 18

Матеріал палуби і товщина шарів, мм	Ко – коефіцієнт теплопередачі опалубки Вт/(м2°С)	Примітка
Багатошарова фанера (21мм)	5,8
Багатошарова фанера (21мм) Брезентове укриття	3,0	вкриття для захисту опалубки і колон від вітру
Матове вкриття	1,2	вкриття для відкритої поверхні плити перекриття

• Визначення середньої температури витримки бетону.

, (19)

• Визначення модуля поверхні конструкції.

, м^-1 (20)

де F_охл – площа охолоджуваних поверхонь конструкції, м². Для плит перекриття F_охл=2 м²; для колон – це площа бічних поверхонь плюс площа верхньої поверхні. Значення М_п визначаються для однієї колони, однієї стіни і для 1м² плити перекриття.

• Визначення часу охолодження бетону.

, год (21)

По графіках набору міцності (рис. 6) визначається міцність бетону за час охолодження при розрахунковій середній температурі t_bz.

Рис. 6. Графіки зростання міцності бетонів В25 і В30 при різних температурах.

При цьому слід враховувати рекомендації СНиП 3.03.01-87 по виробництву робіт в зимовий період часу (табл. 19). Слід встановити критичну міцність бетону. Клас бетону конструкцій див. табл. 1. Критична міцність бетонів буде відповідно 50%, 40% або 30% від R₂₈ для різних бетонів [4].

Вибірка з СНиП 3.03.01-87 Таблица 19

Параметр	Величина параметру
1. Міцність бетону монолітних конструкцій на момент заморожування: для бетонів без протиморозних добавок і конструкцій, які експлуатуються внутр. будинків	не менш 5 мПа
для конструкцій, які витримуються під час експлуатації під впливом атмосферних дій для бетону: В7,5 - 10	не менш, % проектної міцності: 50
В12,5 - В25	40
В30 и вище	30
в попердньонапружених конструкціях	80
для бетонів с протиморозними добавками	не менш 20 % проектної міцності к моменту охолодження бетону до температури, на яку розрахована добавка.
2. Навантаження конструкцій розрахунковим навантаженням допускається після досягнення бетоном міцності	не менш 100 % проектної міцності.
3. Температура бетонної суміші, вкладеної в опалубку, до початку витримування або термообробки: при методі термосу	встановлюється розрахунком, але не нижче 5 °С не менш чим на 5 °С вище температури замерзання розчину затворювання
с протиморозними добавками	не нижче 0 °С
при тепловій обробці	Визначається розрахунком, але не вище, 80°С:

Примітка: правила виконується в період виробництва бетонних робіт при очікуваній середньодобовій температурі зовнішнього повітря нижче 5˚С і мінімальній добовій температурі нижче 0˚ С.

Обґрунтування варіантів.

На даному етапі проектування вибір варіантів витримування бетону конструкцій у зимових умовах обирається за рекомендаціями (табл. 20). Вибір варіанту здійснюється по зовнішній температурі повітря і виду конструкції.

Вибір найбільш економічного методу витримування бетону Таблиця 20

Вид конструкції	Найменша температура зовнішнього повітря, град С.	Спосіб витримування
Масивні бетонні та залізобетонні фундаменти, з модулем поверхні до 3 м-1	15	Термос
	25	Термос з прискорювачами тверднення
	15…25	Термос з протиморозними добавками*
Фундаменти під конструкції будівель і під обладнання, масивні стіни, з модулем поверхні 3…6 м-1	15	Термос з протиморозними добавками і прискорювачами тверднення
	25	Термос з попереднім розігрівом бетону або з використання опалубок що гріють
Колони, балки, ростверки, стіни та перекриття з модулем поверхні 6…10 м-1	15	Термос з протиморозними добавками та обігрівом або електропрогрівом
	25	Обігрів або електропрогрів
Підлоги, перегородки, плити перекриттів з модулем поверхні 10…20 м-1	- 15…25	Обігрів або електропрогрів

* проти морозні добавки слід застосовувати разом з пластифікуючи ми добавками.

Для бетонів, в яких застосовані протиморозні добавки, набір міцності сповільнюється, тому при визначенні тривалості витримки рекомендується користуватися даними табл. 21.

Вплив протиморозних добавок на міцність бетону в залежності

від зовнішньої температури і кількості добавок Таблиця 21

Добавки	температура тверднення бетону °С	Міцність бетону в % від марочной при віці бетону в добі
		7	10	14	28	90
НН	0.-5	30	40	50	70	90
Нк+м	-6.-10	20	28	35	50	70
Нк+м	-11.-15	15	20	25	35	60
ХК	0.-5	35	50	65	80	100
ХН	-6.-10	25	30	35	45	70

Етап №6

ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ І ПОБУДОВА ГРАФІКА ВИРОБНИЦТВА РОБІТ

Питання для самостійної підготовки:

Форми і правила представлення технологічних процесів: графіки лінійні, сіткові і циклограми. Технологічна нормаль. Характеристика і оцінка технологічних процесів. Визначення тривалості виконання механізованих і немеханізованих процесів. Визначення складу бригади. Технологічні перерви в графіках влаштування монолітних конструкцій типового поверху.

Вихідні дані для проектування:

Результати етапів №1, 2, 3, 4, 5 а також дані завдання (див. табл. 1). Вибрані методи і технологічна послідовність виконання всіх процесів.

Послідовність виконання завдання:

Для побудови графіка виробництва робіт на підставі встановленої структури процесів і об'ємів робіт по нормах (див. додаток 1) в табличній формі виконуються калькуляція витрат праці і технологічні розрахунки (табл. 21, 22).

• Технологічні розрахунки нормалі комплексного процесу.

Процеси по влаштуванню монолітних колон, стін і плит перекриттів типового поверху заданих секцій будівлі записуються в тому порядку, в якому вони повинні виконуватися.

При розрахунках особливу увагу слід звернути на заповнення графи «прийнята трудомісткість». Ця графа заповнюється на підставі аналізу і порівняння рівня механізації процесу, прийнятого при проектуванні, з рівнем, який закладений в нормах. Рекомендується округляти набутих значень тривалості виконання процесів до 0,5, 1 зміни. Відхилення відсотка виконання норм допускається у більшу сторону до 120% і в меншу сторону до 90% при загальному виконанні або перевиконанні норм.

Тривалість виконання окремих видів робіт, в яких беруть участь будівельні машини з рівнем механізації більше 50%, визначається шляхом ділення кількості маш*зм для машиністів (графа 4) на кількість машин в одну зміну (графа 8). У випадках немеханізованих процесів їх тривалість визначається діленням нормативної трудомісткості в л*зм (графа 4) на кількість чоловік в бригаді (графа 10) в одну зміну.

У графу 9 і 10 заносяться склади бригад і ланок, визначених на підставі збірників ЕНиР і калькуляції (табл. 21). Чисельність бригад загально-будівельних і спеціалізованих не повинна перевищувати 8…16 чол., а комплексних – 24 чол. В процесі розробки календарного графіка необхідно дотримувати вимогу рівномірного руху робітників по об’єкту.

• На останньому етапі визначаються техніко-економічні показники (табл. 23)

Тривалість будівництва визначається в днях за графіком виробництва робіт. Загальна трудомісткість робіт визначається в л*зм як сума витрат праці по графі 4 «нормативна трудомісткість» і графі 5 «прийнята трудомісткість». Питома трудомісткість зведення монолітних конструкцій визначається шляхом ділення загальної трудомісткості на об'єм конструкцій в бетоні, л*зм/м³.

Продуктивність праці визначається як відсоток виконання норм за сумарними витратами праці % (табл. 22).

Коефіцієнт суміщення процесів слід приймати на рівні - 1,5….1,7.

, (22)

де Тс – сумарна тривалість виконання всіх будівельних процесів, аби вони виконувалися послідовно, дн.;

Тпр – тривалість зведення конструкцій типового поверху за графіком, дн.

Охоплення процесів комплексною механізацією визначається як відношення прийнятої трудомісткості механізованих робіт до загальної прийнятої трудомісткості робіт.

Обґрунтування варіантів.

Графік виконання робіт повинен відповідати наступним вимогам:

• тривалість зведення будівлі визначається за нормами СНиП1.04.03-85;

• роботи слід виконувати з застосуванням сучасних методів виконання будівельно-монтажних робіт з високою якістю та забезпеченням техніки безпеки;

• графік виконання робіт повинен передбачати раціональне суміщення робіт з дотриманням вимог техніки безпеки;

• завантаження робочих бригад повинна бути рівномірною і безперервною;

Слід обґрунтувати вибір варіантів організації робіт та обрати раціональну кількість ділянок для організації будівництва потоковим методом з урахуванням черг здачі приміщень і поверхів під монтаж обладнання, виконання спеціальних та опоряджувальних робіт.

Калькуляція витрат праці на влаштування монолітних конструкцій типового поверху будинку Таблиця 21
Найменування робіт	Обгрун- тування	Одиниця виміру	Об’єм робіт	Норма л*год	Норма маш*год	Витрати		Склад ланки
						л*год	маш*год	професія	розр.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Влаштування монолітних стін
1.Монтаж ковзної опалубки	6-56-1	1 м осевоїлініїопалубки	122,4	30,02	2,18	3674,45	266,83	Тесляр Слюсар	5р-1
2.Демонтаж ковзної опалубки	6-60-1	1 м осевоїлініїопалубки	122,4	25,52	0,49	3123,65	59,98	Тесляр Слюсар	5р-1
3. Встановлення арматури у ковзну опалубку	6-57-1	1 т арматури	104	37,56	0,59	3906,24	61,36	Арматурник	4р-1 3р-1
4. Бетонування стін товщиною 0,26 м у ковзній опалубці.	6-58-3	1 м2конструкцій стін (безвідніманняпрорізів)	6168,4	2,9	0,42	17888,36	2590,73	Машиніст Бетонник Слюсар	5р-1 2р-2
Влаштування монолітних плит перекриттів
5. Влаштування перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці. Монтаж опалубки	6-61-4	1 м2конструкцій перекриттів	8120	1,16	0,12	9419,2	974,4	Тесляр	5р-1
6. Влаштування перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці. демонтаж опалубки	6-61-4	1 м2конструкцій перекриттів	8120	0,57	0,06	4628,4	487,2	Тесляр	4р-1 3р-1
7. Встановлення арматури в опалубку перекриттів.	6-62-1	1 т арматури	102	16,79	0,29	1712,58	29,58	Арматурник	5р-1 2р-2
8. Влаштування перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці. Бетонування.	Е4-1-34б	1 м2конструкцій перекриттів	8120	0,84	0,086	6820,8	698,32	Машиніст Бетонник	4р-1 3р-1
Влаштування цегляних стін
9.Влаштування цегляних стін	8-6-7	1 м3 кладки	221,4	6,92	0,93	1532,09	205,9	Муляр	4р-1 2р-1
10. Влаштування стін санвузлів і вентканалів	8-7-3	100 м2 перегородок	26,88	225,94	10,04	6073,27	269,88	Муляр	4р-1 2р-1
Монтаж сходових маршів.
11. Монтаж сходових маршів.	7-21-3	100 шт..	0,28	423,4	114,66	118,55	32,11	Монтажник	4р-1 2р-1
Загалом по потоку влаштування монолітних стін:						28592,7	2978,9
Загалом по потоку влаштування монолітних плит перекриттів:						22580,98	2189,5
Загалом по потоку влаштування цегляних стін і перегородок:						7605,36	475,78
Загалом по потоку монтажу сходових маршів:						118,55	32,31
Загалом:						58897,59	5676,49

Технологічні розрахунки Таблиця 22
Найменування робіт	Одиниця виміру	Об’єм робіт	Витрати праці		Виконання норм %	Машини		Склад бригади		Кіл-ть зм на добу	Тривалість, дн
			За нормою	За проектом.		Марка	Кіл-ть	професія	Кіл-ть
			л*зм маш*зм	л*зм маш*зм
1.Монтаж ковзної опалубки	1 м осевої лінії опалубки	122,4	459,31	448	102			монтажник	14	2	16
			33,35	32	104	КБ 403	1	машиніст	1
2.Демонтаж ковзної опалубки	1 м осевої лінії опалубки	122,4	390,46	392	100			монтажник	14	2	14
			7,5	7,5	100	КБ 403	1	машиніст	1
3. Встановлення арматури у ковзну опалубку	1 т арматури	104	488,28	504	97			арматурник	6	2	42
			7,76	8	100	КБ 403	1	машиніст	1
4. Бетонування стін товщиною 0,26 м у ковзній опалубці.	1 м2стін	6168,4	2236,05	2184	102	КБ 403	1	бетонники	26	2	42
			323,84	336	100			слюсарі	4
5. Монтаж опалубки перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці.	1 м2перекриттів	8120	1177,4	1152	102			монтажник	18	2	32
			121,8	64	125	КБ 403	1	машиніст	1
6. Демонтаж опалубки перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці.	1 м2перекриттів	8120	578,55	576	100			монтажник	18	2	16
			60,9	48	126	КБ 403	1	машиніст	1
7. Встановлення арматури в опалубку перекриттів.	1 т арматури	102	214,07	216	100			арматурник	18	2	6
			3,7	3,7	100	КБ 403	1	машиніст	1
8. Влаштування перекриттів при зведенні стін у ковзній опалубці. Бетонування.	1 м2перекриттів	8120	852,6	648	127			бетонники	18	2	18
			87,29	84	104	Бетоно-н	1	машиніст	1
9.Влаштування цегляних стін	1 м3 кладки	221,4	191,51	196	97			муляри	16	2 2	6 24
			25,74	25	100	КБ 403	1	машиніст	1
10. Влаштування стін санвузлів і вентканалів	100м2 перегородок	26,88	759,16	784	97			муляри	16
			33,74	34	100	КБ 403	1	машиніст	1
11. Монтаж сходових маршів.	100 шт..	0,28	14,82	16	93			монтажник	4	1	4
			4,01	4	100	КБ 403	1	машиніст	1
	Итого:		7362,21	7116	103
			709,63	646,2	105

Техніко-економічні показники основного процесу Таблиця 23

Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника
		За нормою	За проектом
Об’єм робіт	м3 бетону	14288	14288
Тривалість робіт	дн	120	116
Трудомісткість робіт	люд*зм	7362,21	7116
Машиномісткість робіт	маш*зм	709,63	646,2
Питома трудомісткість	люд*зм/ м3	0,515	0,5
Виробіток на одного робітника	м3/ люд*зм	1,94	2

Література для підготовки до занять:

1. Атаев С. С. Технология индустриального строительства з|із| монолитного бетона. – М.: СИ, 1989. – 336 с.

2. Афанасьев А. А. Интенсификация работ при возведении зданий и сооружений из монолитного бетона. – М.: Стройиздат, 1990. - 376 с.

3. ДБН А. 3. 1-5-96. Організація будівельного виробництва. – Укрархбудінформ, Держкомістобудування України, 1996. – 51 с.

4. Евдокимов Н. И., Мацкевич А. Ф., Сытник В. С. технология монолитного бетона и железобетона. –М.: Высш. Школа, 1980. – 335 с.

5. ЕНиР сб. 4 вып. 1. Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных и бетонных конструкций.

6. ЕНиР сб. 1. Внутрипостроечные транспортные работы.

7. Канюка Н. С., Резуник А. В. и др.. Комплексная механизация трудоемких работ в строительстве. – К.: Будівельник, 1981. – 232 с.

8. Каталог технологических комплектов (нормокомплектов) для производства опалубочных и арматурных работ. / ВНИПИ труда в строительстве. – М.: Стройиздат, 1987. – 90 с.

9. Каталог технологических комплектов оснащения рабочих мест для производства бетонных работ. / ВНИПИ труда в строительстве. – М.: Стройиздат, 1987. – 62 с.

10. СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции.- М.: 1996 г.

11. СНиП 111-4-80*. Техника безопасности в строительстве / Госстрой СССР. - М.: Стройиздат, 1981. – 255 с.

12. Станевский В. П. Строительные краны: Справочник. – Киев.: Будивельнык, 1984. – 240 с.

13. Технологія будівельного виробництва. / В. К. Черненко, М. Г. Ярмоленко, Г. М. Батура, та ін. / За ред. В. К. Черненка, М. Г. Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2002. – 430 с.

14. Черненко В. К., Баранников В. Ф., Тонкачеев Г. Н., и др. / Справочник: Технология и организация монтажа строительных конструкций. - К.: Будівельник, 1987. - 276 с.

15. Шмит О. М. Опалубки для монолитного бетона/ Пер. с нем. Л. М. Айнгорн; Под ред. Н. И. Евдокимова. – М.: Стройиздат, 1987. – 160 с.

Норми витрат праці робітників і машиністів Додаток 1