Методичка Будгенплан арх окон

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА»

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ БУДГЕНПЛАНУ ОБ’ЄКТА

Будгенплан, як правило, складається після вибору методів ведення робіт, складання календарного плану. Розрізняють два види будгенпланів: всього будівельного майданчика - загальний і окремого об'єкту. Об'єктний складається на стадії проекту виробництва робіт. Загально-будівельний будгенплан охоплює всю територію будівельного майданчика.

Будгенплан розробляється на період повного розгортання робіт на будівельному майданчику і повинен відображати стан будмайданчика при спорудженні надземної частини будинку.

Вихідними даними для розробки будгенплану є:

-календарний (сітковий) графік будівництва;

-прийняті методи виконання робіт.

При розробці будгенплану повинні виконуватися наступні основні принципи:

-зручність перевезення матеріалів і конструкцій на будівельному майданчику та мінімальна вартість цих робіт;

-мінімальна вартість тимчасових споруд;

-виконання вимог охорони праці, техніки безпеки та пожежної охорони;

-найраціональніше обслуговування будівельників при найменших витратах часу на переміщення по будівельному майданчику;

-мінімальна довжина тимчасових мереж.

До початку оформлення будгенплану на аркуші графічної частини необхідно провести підготовчі розрахунки по визначенню наступних елементів будівельного господарства:

1.Складання переліку та визначення площ тимчасових будівель адміністративногосподарського та культурно-побутового призначення;

2.Облік площі відкритих та закритих складів для зберігання матеріалів, конструкцій;

3.Розрахунок споживання води на виробничі, побутові потреби і для гасіння пожежі з визначенням діаметрів трубопроводів;

4.Розрахунок споживчої потужності електроенергії для виробничих цілей (електродвигуни, зварювальні апарати, електроприлади та ін.), внутрішнього освітлення адміністративно-виробничих і побутових приміщень та зовнішнього освітлення будівельного майданчика.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ІНВЕНТАРНИХ БУДИНКАХ

Визначення площ тимчасових будівель і споруд здійснюється за максимальною кількістю працюючих на будівельному майданчику та нормативною площею на одну людину, що користується цими приміщеннями.

Кількість працюючих визначається за формулою:

де Nзаг - загальна кількість працюючих на будівельному майданчику, чол.;

Nроб. - кількість робітників, що береться за календарним планом або сітковим графіком, чол. (при виконанні індивідуального завдання приймається довільно в межах

30-80 осіб);

NІТР - кількість інженерно-технічних працівників (ІТР), чол.; Nслужб. - кількість службовців, чол.;

NМОП - кількість молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), чол.;

k - коефіцієнт, що враховує відпустки, хвороби, виконання суспільних обов’язків, k=1,05-1,06.

Кількість ІТР, службовців та МОП визначається з таблиці 1.1.

Розрахунок площі гардеробних здійснюється на загальну кількість робітників, зайнятих на будівельному майданчику.

Розрахунок площі інвентарних споруд адміністративного призначення здійснюється, виходячи із кількості працюючих, що зайняті на будівельному майданчику у найчисельнішу зміну.

Розрахунок площі контор здійснюється на загальну кількість ІТР, службовців, МОП та охорони. Розрахунок площі тимчасових будинків виконується у таблиці 1.2

Склад тимчасових адміністративно-господарських і побутових будівель передбачається мінімально необхідним. Після здійснення розрахунків за табл. 1.2 необхідно внести дані з неї до граф 1,2 табл. 1.3. Потім здійснюється заповнення граф 3-7 з довідкової таблиці 1.4.

Таблиця 1.3

Експлікація тимчасових споруд

2. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ І МАЙДАНЧИКІВ

Розрахунок здійснюється у табличній формі табл.2.1.

Для зберігання 2 … 3 видів матеріалів чи конструкцій розраховується площа відкритих та закритих складів.

Таблиця 2.1.

Види робіт, їх обсяги та тривалість для розрахунку запасу матеріалів на складі

Потрібна площа складів для зберігання матеріалів, виробів та обладнання визначається розрахунком на підставі:

-нормативів площі складів;

-нормативів запасів основних матеріалів та виробів;

-середньодобової витрати матеріалів;

-нерівномірності споживання матеріалів та виробів із врахуванням коефіцієнту 1,3.

Таблиця 2.2.

Відомість розрахунку складських приміщень

Для правильної організації складського господарства на будівельному майданчику необхідно передбачити:

-відкриті майданчики для зберігання цегли, залізобетонних конструкцій та інших матеріалів і конструкцій, на які не впливають коливання температури і вологість;

-приміщення для зберігання столярних виробів, рулонних матеріалів, азбоцементних листів та ін.;

-закриті склади двох типів: опалювальні (для збереження лакофарбових матеріалів, хімікатів і т.п.) і неопалювальних (для зберігання войлоку, мінеральної вати, гіпсокартонних листів, скла, покрівельної сталі, електротехнічних матеріалів, фанери і т.п.).

Площа складів розраховується за кількістю матеріалів:

де Qзап - запас матеріалів на складі;

Qзаг - загальна кількість матеріалів, необхідних для будівництва;

а - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади (для автота залізничного транспорту а = 1,1);

Т - тривалість розрахункового періоду (береться з календарного плану чи сіткового графіка), днів;

п - норма запасів матеріалів, днів. Приймається за табл. 2.3;

Таблиця 2.3.

Середні норми запасу матеріалів у днях при доставці автотранспортом

k - коефіцієнт нерівномірності витрат матеріалів, k = 1,3. Приймаються наступні норми запасу матеріалів:

-місцеві - 2...5 днів (цегла, бутовий камінь, щебінь, пісок, шлак, збірні з/б конструкції, блоки, панелі, утеплювач, перегородки);

-привізні - 10.15 днів (цемент, вапно, скло, рулонні матеріали, віконні блоки, двері, металеві конструкції).

Корисна площа складу F без проходів визначається за формулою:

де q - кількість матеріалів, що вкладається на 1 м2 складу ( див.табл.2.3).

Загальна площа складу:

де β - коефіцієнт на проходи (див. табл. 2.4)

Таблиця 2.4.

Коефіцієнти використання площі складів (коеф. на проходи, β

3. РОЗРАХУНОК ВОДОПОСТАЧАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА

При проектуванні тимчасового водопостачання необхідно визначити потребу, вибрати джерело, запроектувати схему, розрахувати діаметри трубопроводів і прив’язати трасу і споруди на будгенплані. Студенту необхідно зробити розрахунок найбільшої секундної витрати води на виробничі, господарсько-життєві й протипожежні потреби:

а) господарські витрати води за годину, м3 :

де N - максимальна кількість працюючих за зміну, чол.;

D - питомі витрати води на одного працюючого за зміну, л;

Витрати води на господарсько-побутові потреби (на одного працюючого в добу -15 л для майданчиків без каналізації і 25 л - з каналізацією); Витрати води на приймання душу одним працюючим (30 л у зміну);

Кількість працюючих, яка користуються душем (приймають 40% від загальної кількості); К1- коефіцієнт нерівномірності водопостачання за годину, К1 = 2,7; п - кількість годин у зміні (8 годин).

б) виробничі витрати води за годину, м3 :

де ρпр - обсяг робіт, що виконуються за зміну;

D - питомі витрати води на одиницю обсягу роботи, л (див. табл. 3.1);