§179. Зйомка ґрунтів дна і рослинності

Ґрунтову зйомку виконують згідно з схемою розташування ґрунтових станцій і галсів дистанційного обстеження по району проміру. Подробиці обстеження ґрунтів дна намічають залежно від складності рельєфу дна, важливості обстежуваного району, щоб виявити площовий розподіл ґрунтів з однаковими характеристиками на всій ділянці зйомки. В середньому, одна проба ґрунту повинна бути на площі в межах 25 см звітного планшета, а при крупномасштабних зйомках ця норма збільшується до однієї проби на 5-10 см площі звітного планшета.

Місця ґрунтових станцій слід намічати таким чином, щоб вони були рівномірно розташовані по всій ділянці зйомки. Обов’язково відбираються проби ґрунту на банках, косах, мілинах. Способи прокладання ґрунтових галсів і визначення місця судна при ґрунтових дослідженнях не відрізняються від способів, які застосовуються при зйомці рельєфу дна методом проміру. Ґрунтова зйомка методом відбору проб ґрунту дає можливість одержувати результати, найбільш близькі до дійсних, але продуктивність праці не висока. Тому залежно від постановки завдання доцільно по можливості використовувати дистанційні (побічні) методи визначення характеристик донного ґрунту, застосовуючи оглядово-пошукові гідролокатори.

Одночасно з взяттям проб донного ґрунту збирають відомості про водяну рослинність, яка необхідна для відображення її на картах. Рослинність відображують за життєвими формами. В водяному середовищі зустрічаються дві життєві форми рослинності: трав’яниста і водорості.

§180. Опрацювання інформації зйомки шельфу

Опрацювання інформації зйомки шельфу поділяють на наступні основні етапи:

1. Підготовчий, який включає систематизацію і перевірку матеріалів, які підлягають опрацюванню

2. Обчислення координат і висот геодезичних пунктів і пунктів робочої основи

3. Опрацювання матеріалів визначення місця судна на галсах

4. Опрацювання спостережень рівня для визначення нуля глибин

5. Опрацювання відповідних гідрологічних спостережень

6. Виправлення глибин

7. Підготовка звітних планшетів

8. Нанесення сіток ізолінії на “сорочку” звітних планшетів

9. Прокладання визначень місця судна і галсів проміру

10. Складання галсових кальок

11. Нанесення глибин і ґрунтів на планшет

12. Викреслювання в туші глибин і інших елементів

13. Коректура звітних планшетів

14. Складання технічних звітів

§181. Опрацювання матеріалів визначення місця судна

Первинне опрацювання результатів візуальних способів визначення місця судна полягає в виявленні і усуненні грубих промахів, різних неясностей, які не можливо буде усунути на базі. Опрацювання матеріалів визначення місця судна виконується в міру їх надходження на борт судна або базу партії. Якщо з яких-небудь причин прокладка визначень на робочий планшет виконувалась розріжено (або її не можливо було виконувати), то вона виконується після закінчення робочого дня.

До остаточної обробки матеріалів візуальних визначень місця судна входять:

• перевірка журналів вимірювань

• перевірка індентичності нумерації галсів і вимірювань в журналах і на лунограмах

• введення (якщо необхідно) поправок за центрування інструмента на берегових теодолітних постах

• ведення поправки (якщо необхідно) за незбіг місця установки вібратора лунолота і місця візування

• виправлення кутів виміряних секстаном, поправкою індекса і поправкою приведення кутів до горизонту

• приведення ліній між вихідною точкою і визначуваною точкою, виміряних радіовіддалеміром, на площину проекції Гаусса-Крюгера

• обчислення за допомогою виміряних кутів або віддалей і координатах вихідних пунктів плоских прямокутних координат визначуваних точок, використовуючи формули прямої, оберненої, комбінованої і лінійної засічок, яке виконується на ЕОМ з використанням відповідних програм.

При визначенні координат місця судна з застосуванням радіо-геодезичних систем, в остаточну обробку матеріалів визначення входять:

• перевірка оцифровки фазограм

• перевірка журналів визначення

• перевірка правильності обчислення і введення поправок за прив’язку до вихідних точок, поправка за ретранслятор і поправкою за редукцію на площину проекції Гаусса-Крюгера для вихідних точок

• знімання відліків з фазограм за допомогою спеціальної прозорої палетки

• запис відліків у відомість опрацювання фазограм

• складання інформації для обчислення координат на ЕОМ та їх обчислення.