- •4. Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в са.
- •5 Основні принципи системного підходу
- •10. Заг. Характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11.Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12.Діаграми стану: std-моделі: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be»
- •14.Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування
- •17.Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18.Системи клас-ї та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації
- •19. Комбіновані системи класифікації
- •20. Класифікаційні системи кодування та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади, структури кодів,
- •22 І 23.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •24. Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •26. Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівняння
- •30. Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
10. Заг. Характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
Сутність змісту процесу створення інформаційних управляючих систем і технологій (ІУСТ) організаційних АГС зводиться до виконання наступних стандартизованих етапів (стадій):
Планування і аналіз вимог предметної області (передпроектна стадія). На цій стадії здійснюються дії з використанням методів і засобів системного аналізу. Розробляються попередній бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) та технічне завдання на розробку.
Проектування (технічне проектування, логічне проектування). На цій стадії на основі встановлених вимог у вигляді попередніх розробок цільових, функціональних, ситуаційних, операційно-процедурних і інформаційних моделей здійснюється розробка функціональної архітектури ІУСТ та забезпечуючих підсистем (системної архітектури). Завершується стадія розробкою технічного проекту ІУСТ.
Реалізація (робоче проектування, фізичне проектування, програмування). На цій стадії здійснюються розробка і настроювання (тестування програмних модулів і програм в цілому) програм, наповнення баз даних, створення робочих інструкцій для персоналу, оформлення робочого проекту ІУСТ в цілому.
Впровадження (комплексне тестування програмного забезпечення, дослідна експлуатація в умовах замовника). На цій стадії здійснюється поетапне впровадження ІУСТ з виконанням робіт, що пов'язані з доведенням повної адаптації всього програмного комплексу до реальних умов підприємства, з навчанням персоналу, з проведенням робіт з прийомки-здачі ІУСТ в експлуатацію.
Експлуатація ІУСТ (супроводження, модернізація). На цій стадії здійснюються збір рекламацій на роботу окремих частини системи, аналізується статистика про функціонування ІУСТ та організаційної АГС в цілому, здійснюється системний аналіз шляхів усунення недоліків, здійснюються роботи з виправлення помилок та недоробок. На цій стадії починається процес системного аналізу з метою встановлення вимог до модернізації ІУСТ разом зі всією організаційною АГС.
Перша стадія повністю виконується за допомогою методів та засобів системного аналізу. Проте необхідність звертатися до системного аналізу виникає на всіх стадіях створення і розробки ІУСТ. На стадії проектування необхідно будувати, розглядати та аналізувати різні альтернативні варіанти функціональних і системних архітектур інформаційних управляючих систем і технологій, обирати різні математичні моделі опису типових та виключних ситуацій, аналізувати варіанти схем документообігу та інше. На стадії реалізації необхідність залучення засобів системного аналізу виникає у процесі тестування та коригування програм. Часто це призводить до необхідності повернення до цільового, функціонального, ситуаційного, операційно-процедурного аналізу. Це також стосується і стадії впровадження. Але слід підкреслити, що тут виникає необхідність і структурно-вартісного аналізу тому, що потрібні зміни з кожною подальшою стадією стають все більш дорожчими. На стадії експлуатації практично знову виникають обставини, які змушують починати новий життєвий цикл ІУСТ і організаційних АГС в цілому. Фактично процес складається:
із системного аналізу;
системного синтезу (проектування та створення);
впровадження розробленого проекту ІУСТ;
експлуатації та супроводження ІУСТ.
Узагальнена технологічна схема створення ІУСТ наведена на наступному слайді
У системному аналізі:
формулюються потреби в новій ІУСТ (ідентифікуються всі недоліки існуючих системи управління та ІУСТ);
формулюються вимоги до створення нової ІУСТ з урахуванням усіх аспектів системного аналізу. Тут необхідно розрізняти потреби та вимоги. Потреби виникають у процесі опитування користувачів та зацікавлених осіб, а вимоги формулюються розробниками з обов'язковим узгодженням потреб з користувачами. Узгодження вимог завершується розробкою технічного завдання на створення ІУСТ.
У системному синтезі:
здійснюється конструювання архітектури ІУСТ (функціональної та системної);
розробка технічного та робочого проекту ІУСТ.
Конструювання моделей архітектури ІУСТ є важливим етапом тому, що тут закладаються основні рішення, зміна яких в подальшому призводить до великих втрат.
Впровадження розробленого проекту ІУСТ не завжди здійснюється для системи в цілому. Іноді це здійснюється поетапно. Тому тут теж виникають ситуації, коли необхідно коригувати проект після кількох етапів впровадження. Перевірка відповідності вимогам та прийнятим у проекті рішенням на етапі впровадження стає основною задачею розробників і користувачів. Без засобів системного аналізу це зробити практично неможливо.
Експлуатація і супроводження розробленої ІУСТ здійснюються під наглядом розробників. Збір статистики та її постійний аналіз створюють умови для подальшого розвитку ІУСТ. Таким чином, процес системного аналізу не завершується на першому етапі, а в ітеративному режимі виконується на всіх стадіях існування ІУСТ.
МОЖЛИВІ ІТЕРАТИВНІ ЦИКЛИ В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ІТ
Можна виділити кілька таких ітеративних циклів. Наприклад:
перший ітеративний цикл включає "виявлення потреб замовника – встановлення вимог до створення попередніх цільових та функціональних моделей ІУСТ";
другий ітеративний цикл включає "виявлення типових ситуацій та необхідних варіантів економіко-математичних моделей – їх вирішення – уточнення цільових та функціональних моделей ІУСТ з узгодженням цих моделей";
третій ітеративний цикл може виникнути після первинного проектування і конструювання функціональної архітектури та системної архітектури ІУСТ, де здійснюються уточнення суттєвих вимог;
четвертий ітеративний цикл може виникнути після розробки робочого проекту ІУСТ в цілому (або її окремих підсистем) та експериментального впровадження, коли встановлюються часткові помилки та відхилення від прийнятих вимог;
п'ятий ітеративний цикл може виникнути після здачі ІУСТ в промислову експлуатацію, коли виявляють системні помилки та відхилення від проекту (помилкові відношення між елементами системи, недостатньо враховані вимоги до інформаційного опису об'єктів та ін.);
шостий ітеративний цикл може виникнути у тому випадку, коли необхідно адаптувати ІУСТ до нових умов функціонування організаційної АГС;
сьомий ітеративний цикл виникає, коли і діюча ІУСТ, і існуюча організаційна АГС не відповідають новим обмеженням зовнішнього середовища.
На протязі розвитку комп'ютерних технологій існували три типи методологій проектування ІУСТ:
каскадна модель проектування (до середини 70-х років минулого століття) – це послідовний перехід до наступного етапу проектування після повного завершення попереднього;
ітераційна модель проектування (70-80 роки) – це ітераційне повернення на попередні етапи для їх уточнення після виконання чергового етапу;
спіральна модель проектування (80-90 роки) – прототипна модель, що передбачає поступове розширення прототипу ІУСТ.
В основі спіральної моделі використовується підхід до проектування ІУСТ по принципу "зверху-вниз" (від цілей до функціональних підсистем і далі до постановки задач в окремих ситуаціях).