- •1.Сутність та значення регіональної економіки
- •2.Об’єкт, суб’єкти та предмет дослідження регіональної економіки.
- •3.Місце регіональної економіки в системі наук.
- •4.Структурні елементи регіону як системи.
- •5. Цілі розвитку та рівні дослідження регіональної економіки.
- •6. Завдання регіональної економіки.
- •7. Сутність та значення розміщення продуктивних сил
- •8.Поняття та складові продуктивних сил
- •9. Закони та закономірності розміщення продуктивних сил
- •10.Фактори розміщення продуктивнх сил та формування економіки регіонів
- •11.. Основні методи економічного обґрунтування розміщення виробництва
- •12.Адміністративно-територіальний устрій, його сутність
- •13.Економічне районування України
- •14.Підходи до класифікації території України на економічні райони.
- •15.Структура національного господарства регіонів
- •16. Поняття виробничої сфери, її структура
- •17. Поняття та структура невиробничої сфери
- •18. Класифікація галузей економіки
- •19. Кластерний підхід до регіонального розвитку
- •20.Сутність економічного регіонального відтворення
- •21. Види суспільного відтворення, їх характеристика
- •22. Фактори регіонального відтворення
- •34.Система місцевого самоврядування
- •35.Бюджет,його види та характеристика
- •36.Служба в органах місцевого самоврядування
- •37.Трудові ресурси як основа розвитку регіональної економіки
- •38.Поняття природного руху та основні складові,що його визначають
- •40.Природні ресурси та їх класифікація
- •41.Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу
- •42.Господарство регіону як територіально-економічна система
- •43.Фактори трансформації регіональних господарських комплексів
- •44.Потенціал факторів трансформації ргк
- •45. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк
- •46. Вартість капіталу в трансформаційних процесах регіону
- •47.Структура і характеристика необхідних інвестицій
- •48.Іноземне інвестування в трансформаційних процесах регіону
- •49.Формування сприятливого інвестиційного клімату
- •50.Предмет, метод та завдання екології як науки
- •51.Коротка історія становлення екології як науки
- •52. Класифікація екологічних напрямків. Місце екології в системі наук
- •53.Основні екологічні фактори
- •54.Сутність, цілі та функції управління в галузі природокористування
- •55.Система державних органів управління природокористуванням в Україні
- •56. Екологічна експертиза: сутність і основні форми
- •57. Система корпоративного екологічного управління
- •58. Інформаційні системи екологічного управління
- •59. Екологічна стандартизація та сертифікація як елементи ринку екологічних послуг
- •60. Механізм екологічної сертифікації в Україні
- •61. Види екологічної сертифікації
- •62. Сутність екологічного маркування
- •63. Сутність екологічного права
- •64. Екологічне законодавство України
- •65. Світовий досвід правового регулювання природокористування
- •66. Основні засади еколого-правової відповідальності
- •67. Збалансованість природно-ресурсного потенціалу України
- •68. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •69. Форми матеріальної міжнародно-правової відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища
56. Екологічна експертиза: сутність і основні форми
Самостійним видом управлінської діяльності та формою контролю є екологічна експертиза.
Екологічна експертиза – це оцінка впливів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екобезпеки.
Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Основними принципами екологічної експертизи є:
- гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;
- збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
- наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
- екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
- державне регулювання;
- законність.
Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Завдання екологічної експертизи:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
- оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;
- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
- підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Екологічну експертизу здійснюють (суб’єкти екологічної експертизи):
ð спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;
ð інші державні органи, місцеві Ради та органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
ð громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;
ð окремі громадяни тощо.
Форми екологічної експертизи: державна, громадська та інші екологічні експертизи (спеціальна, додаткова тощо).
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Державній екологічній експертизі підлягають: державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей національного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, інша передпланова і передпроектна документація; інвестиційні проекти, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу тощо.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Потреба в здійсненні громадської екологічної експертизи виникає в разі вирішення складних екологічних проблем, пов’язаних з розвитком регіону, населеного пункту, розміщенням окремих об’єктів національного господарства, реалізацією проекту певної забудови тощо.
Останнім часом в Україні проводиться комплексна державна експертиза, яка полягає в забезпеченні єдиної комплексної оцінки проектної документації за всіма відомими експертними напрямами в одному висновку та сприянні замовникам у проходженні ними необхідних експертних погоджень.
Складовими частинами комплексної експертизи є інвестиційна, санітарно-гігієнічна, екологічна, пожежної безпеки, охорони праці, енергозбереження, а також в окремих випадках експертиза з питань ядерної та радіаційної безпеки.