Зміст

1. Механізм справляння податку на додану вартість

1.1. Сутність податку на додану вартість

1.2. Платники та ставки податку на додану вартість. Об'єкт оподаткування

1.3. Порядок обчислення і сплати податку

1.4. Світовий досвід організації справляння ПДВ

2. Методика заповнення податкових декларацій

2.1. Податкова декларація з податку на додану вартість

2.2. Декларація з податку на прибуток

2.3. Декларація про сплату комунального податку

Список використаної літератури

1. Механізм справляння податку на додану вартість

1.1. Сутність податку на додану вартість

Система податку на додану вартість розроблена у Франції в 1954 р. Починаючи з 60-х років вона набула великого поширення у західноєвропейських, а згодом і в інших країнах.

У світовій практиці податок на додану вартість став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту.

Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Додана вартість — це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї та інші витрати, пов'язані з власне виробничим процесом.

Характерною рисою сплати ПДВ до бюджету в Україні є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів з реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупівельних цін.

Слід зазначити, що в умовах перехідного періоду, на початку 90-х років, наша економіка не була готова до введення податку на додану вартість. Нездатність державних органів влади правильно використовувати фіскальні функції ПДВ та часті зміни податкової політики призвели до появи значних негативних наслідків його функціонування. Зокрема, ставки ПДВ змінювалися 3 рази. Та все-таки податок на додану вартість відбувся як ефективна форма ринкових фінансових взаємовідносин держави та її суб'єктів, в 2002 році його питома вага в доходах державного бюджету України становила 30,6% — це найвищий показник серед податкових надходжень.

1.2. Платники та ставки податку на додану вартість. Об'єкт оподаткування

Платником податку на додану вартість в Україні є:

1) особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (61 200 грн.);

2) особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку;

3) особа, що здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;

4) особа, що на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

5) особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету з об'єктів оподаткування на залізничному транспорті;

6) особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих іншими способами, які знаходяться у підпорядкуванні такої особи.

ПДВ в Україні розраховується за двома ставками:

1) базова ставка — 20% бази оподаткування. Податок додається до ціни товарів (робіт, послуг);

2) нульова ставка.

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

а) продажу товарів, що були вивезені за межі митної території України;

б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України;

в) продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах);

г) надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

д) продажу переробним підприємствам молока та м'яса (живою вагою) сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;

е) щодо операцій ввезення і продажу газу безпосередньо споживачам, крім бюджетних організацій і населення;

є) продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

— продажу товарів (робіт, послуг), в т. ч. операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

— ввезення (пересилання) товарів на митну територію України;

— вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України.