Тема 16.

СУТЬ І СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

1. 16.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекціях

Лекція 1.

2. 16.1.1. Світове господарство: сутність, етапи формування, структура,

3. тенденції розвитку.

16.1.2. Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку.

16.1.3. Інтернаціоналізація виробництва як всеохоплююча тенденція

розвитку сучасного світового господарства.

16.1.4. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції та

особливості.

Лекція 2.

16.1.5. Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин.

16.1.6. Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми.

16.1.7. Міжнародна міграція робочої сили.

16.2. Коментар до питань, винесених на самостійне

опрацювання

16.2.1. Теорії зовнішньої торгівлі.

16.2.2. Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні

тенденції.

16.3. Теми для рефератів

16.3.1. Система суб’єктів світового господарства та міжнародних

економічних відносин.

16.3.2. Форми міжнародних науково-технічних зв’язків.

16.4. Питання для розгляду на семінарському занятті

та коментар до питань, що не розглядалися на лекції та не вивчалися самостійно

5. Семінар 1.

6. 16.4.1. Світове господарство: сутність, етапи формування, структура,

7. тенденції розвитку.

16.4.2. Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку.

16.4.3. Інтернаціоналізація виробництва - всеохоплююча тенденція

розвитку сучасного світового господарства. Транснаціоналізація

економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції.

16.4.5. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції та

особливості.

Семінар 2.

16.4.6. Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості.

16.4.7. Форми міжнародних економічних відносин: міжнародна

торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародний рух робочої

сили.

16.4.8. Міжнародні валютні відносини.

9. 16.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції

Лекція 1.

16.1.1. Світове господарство: сутність, етапи формування,

структура, тенденції розвитку

Світове господарство - це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин [1, с. 282].

Світове господарство як цілісна система склалося близько ста років тому на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Основою його поступового формування став світовий ринок.

Основними етапами у розвитку світового господарства є:

- виникнення міжнародних монополій;

- територіальний поділ світу;

- виникнення соціалістичної системи;

- після другої світової війни почався процес якісної зміни системи світового господарства. Він в основному завершився у 1960-х роках, коли пішла в минуле колоніальна система і на світовій арені з’явилися молоді незалежні держави;

- три останніх десятиріччя ХХ ст. вважаються початком нового періоду в розвитку світового господарства. Воно все більше набуває ознак цілісності. Цей процес проявляє себе у функціонуванні прямих зв’язків між підприємствами, об’єднаннями, у поглибленні процесів спеціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо;

1. - період – кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризується насамперед тим, що світове господарство, зберігаючи багато протиріч і різнопланових тенденцій, є ціліснішим, інтегрованішим і динамічнішим, ніж у середині ХХ ст.

Світове господарство розвивається під впливом різноманітних чинників, які надають йому високого динамізму та нових якос­тей, основними серед яких є:

- розвиток НТП і перетворення інформаційних технологій на найважливіший чинник світової економіки;

- зростаюча взаємозалежність національних господарств, за­гальна лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків;

- поглиблений розвиток МПП: міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва;

- інтенсифікація міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технології, інформації, засобів виробництва;

- загострення енергетичної і продовольчої проблем;

- формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів та ін.

Внаслідок дії цих чинників утверджується тенденція до зрос­тання взаємозалежності, інтеграції країн, інтернаціоналізації процесів виробництва та інших складових господарського життя світової економіки.

2. У загальному вигляді світове господарство включає дві складові: національні господарства та міжнародні економічні зв’язки між країнами-партнерами. Міжнародні економічні відносини (зв’язки) є похідними від національних відносин, але їх розвиток генерує зростання національних економік.

Суб’єктами світового господарства є:

- на мікроекономічному рівні: юридичні (фірми) та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов’язані з рухом товарів, факторів виробництва тощо;

- на макроекономічному рівні: країни, їх регіональні й муніципальні суб’єкти, інтеграційні об’єднання країн, світове господарство загалом в умовах глобалізації фінансових ринків;

- на маркоекономічному та глобальному рівнях: транснаціональні корпорації і транснаціональні банки;

- на наднаціональному рівні: міжнародні організації та наднаціональні інститути [2].

Таблиця