- •Тема 1. Сутність і роль політики та політології як науки в житі суспільства. План:
- •Становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Предмет, структура і функції політології
- •Методи політології
- •Тема 2. Політична діяльність і влада План:
- •Види влади. Специфіка політичної влади
- •Структура політичної влади
- •Легітимність влади
- •Тема 3. Історія світової політичної думки План:
- •Політична думка Стародавнього світу
- •Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження
- •Політична думка Нового часу
- •Тема 4. Становлення та розвиток політичної думки в Україні План:
- •Українська політична думка в X-XVIII ст.
- •Розвиток вітчизняних політичних концепцій у хіх-хх ст.
- •Тема 5. Сучасні ідейно-політичні течії План:
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Ключові слова і терміни: доктрина, консерватизм, неоконсерватизм, лібералізм, ідеологія, неолібералізм, соціалізм, анархізм, екстремізм, клерикалізм.
- •Типи ідеологій
- •Тема 6. Політична система суспільства План:
- •Теоретичні моделі політичних систем
- •Структура політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Типологія політичних систем
- •Тема 7. Економічна і соціальна політика План:
- •1. Соціальна політика зі створення умов для реалізації соціального потенціалу людини:
- •2. Соціальна політика як чинник розвитку суспільних, соціальних відносин:
- •3. Соціальна політика щодо формування соціальної безпеки людини та суспільства
- •4. Гуманітарна сфера та гуманітарна політика
- •Тема 8 Політика та етнонаціональні відносини План:
- •Тема 9 Особистість і політика. Політичне лідерство План:
- •Тема 10. Політична культура План:
- •Сутність політичної культури. Рівні політичної культури
- •Типи політичних культур
- •Політична соціалізація
- •Політична участь
- •Тема 11. Світовий політичний процес План:
- •Основні теоретичні підходи до дослідження міжнародних відносин
- •Основні суб'єкти сучасних міжнародних відносин
- •Вплив процесу глобалізації на міжнародні відносини
- •Поняття національного інтересу. Національні інтереси України
- •Тематика рефератів:
- •Словник політологічних термінів
- •Література
Типи політичних культур
Політологи виділяють кілька базових моделей політичної культури. Розрізняють фрагментарну і інтегровану політичну культуру. Для першої характерна наявність різноманітних політичних орієнтацій і діяльності, відсутність процедур налагодження конфліктів, а також довір'я між окремими верствами населення (прикладом подібного типу є сучасна Україна), для другої - низький рівень політичного насильства, лояльність до режиму, відсутність протилежних субкультур. Надмірна фрагментація політичної культури є причиною суспільної нестабільності.
Американські політологи Г.Алмонд і С.Верба виділили три базових типи політичної культури:
патріархальна культура характеризується повною відсутністю у населення цікавості до політики, сліпим підпорядкуванням владі, злиттям політичних орієнтацій з релігійними і соціальними;
підданська культура передбачає слабку індивідуальну участь у політичному житті визнання особливого авторитету влади, поважне або негативне ставлення до неї;
активістська культура (культура участі) відрізняється від усіх інших типів активною участю громадян у політиці незалежно від позитивного чи негативного ставлення до політичної системи.
В історії переважають змішані політичні культури, які є різними варіантами поєднання базових типів: патріархально-підданська і патріархально-активістська. Г.Алмонд і С.Верба стверджують, що демократичній системі притаманна громадянська культура, в якій окремі патріархальні та підданські орієнтації урівноважують індивіда, тим самим забезпечуючи стабільність демократії (як приклад політологи наводять США і Великобританію). В громадянській культурі будуть поєднуватися політична активність і абсентеїзм (в західних демократичних системах спостерігається зниження електоральної активності виборців), законослухняність і протест проти певних дій уряду, лояльність до влади та її критика.
Існують і інші типології політичних культур. Так, залежно від типу політичної системи говорять про тоталітарну, авторитарну і демократичну культуру.
В тоталітарній культурі домінують такі ознаки:
дихотомічне сприйняття світу, яке проявляється у протиставленні "своїх" і "чужих". В якості "чужих" виступають інші класи, нації, раси та ідеологічні противники. "Чужі" сприймаються як вороги;
відсутність терпимості (толерантності) до іншої думки, способу життя;
заперечення компромісу і ставка на силове вирішення конфліктів;
сакралізація вождів, створення їх культів. У масовій свідомості вожді втрачають властивості живих людей і набувають символічних рис, стають носіями харизми;
домінування у суспільній свідомості міфів, наприклад, про комуністичний або расовий рай;
фанатичне служіння ідеям, відчуття єдності з владою.
Для авторитарної культури характерна відсутність активної підтримки влади, остання втрачає сакральність. В основі авторитарної культури лежать або патріархальні, або підданські орієнтації населення.
Характерні ознаки демократичної культури:
толерантність до інакодумства, визнання за інакодумцями права відстоювати свою точку зору;
схильність до пошуку компромісу як головного засобу вирішення конфліктів;
згода (консенсус) стосовно базових ліберальних цінностей: автономність особистості, невідчуженість її прав.