- •Т-1.: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
- •План лекції:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т-2.: Суспільство та релігія: аспекти взаємодії
- •План лекції:
- •Семінар: Релігія та її роль в суспільстві
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Додаткова література:
- •Зм 2 (т. 3-4): Історичні форми релігії т-3.: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •План лекції:
- •Семінар: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Палестини.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Зм 3 (т 6-11): Світові релігії
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Т-7.: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Зм 7.: Православ’я
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Т-8.: Католицизм
- •План лекції:
- •Семінар: Католицизм та його особливості.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Т-9.: Протестантизм як реформоване християнство. Неопротестантизм
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Т-10.: Іслам: походження, віровчення, культ
- •Питання до лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Допоміжна література:
- •Зм.: 11 Релігії в Україні
- •Питання до лекції:
- •Семінар: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни:
- •Рекомендована література: Основна література:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
Питання до лекції:
Іслам як світова релігія.
Причини виникнення ісламу. Діяльність пророка Мухаммада.
Коран і Суна як джерела віровчення та культу ісламу.
Основні нарями ісламу.
Семінар: Іслам та його особливості.
1.Формування й поширення ісламу.
2. Коран – священна книга мусульман.
3. Основні догмати, обрядові та культові особливості ісламу.
4. Іслам в Україні.
Методичні рекомендації до семінару:
1. Під проводом Мухаммада та його сподвижників навколо Медини склався військово-політичний союз племен, який примусив у 630 - 631 рр. знать Мекки скоритись і прийняти нове вчення. Після смерті Мухаммада халіфами - спадкоємцями духовної та світської влади були його прибічники Абу-Бекр, Омар та Осман, які, з метою розширення території та збагачення, стали вести загарбницькі війни. Утворилась теократична держава – халіфат, до складу якого входила величезна територія: Закавказзя, Месопотамія, Сирія, Єгипет, Персія, Середня Азія. На завойованих територіях здійснювалась ісламізація народів. Уся земля в халіфаті була проголошена державною власністю. Від імені держави нею розпоряджався халіф, а на місцях, у завойованих районах – його намісники, еміри. Як правило, всі землі залишали їхнім колишнім власникам. Рента-податок майже з усіх земель надходила до казни халіфа. Але мусульмани як податок платили ушр – одну десяту частину прибутку, а всі останні – харадж, розмір якого коливався від однієї до двох третин врожаю. Торгове мито для мусульман також було пільговим. Результати такого роду економічної політики були очевидні: потужні економічні важелі стали безвідмовним стимулом ісламізації.
2. Вважається, що Коран є предвічною книгою, а зміст його було передано пророку Мухаммаду в Божественних Одкровеннях. В дійсності ж Коран було укладено упродовж кількох десятиліть після смерті Пророка на основі його проповідей. Текст Корану написаний римованою прозою і складається з 114 сур (глав), які складаються з 6200 айятів (віршів). Книга містить настанови, повчання, правила, заборони, накази культового, етичного, юридичного, господарчого характеру. Для однозначного розуміння й інтерпретації Корану потрібно було створити традицію тафеіра, тобто тлумачення його тексту. Коран як джерело віровчення доповнюється не менш важливим для мусульман джерелом – суною. Суна – це збірка священних переказів (хадисів) про життя, чудеса та повчання Пророка.
3. Коран включає наступні догмати, безперечне виконання яких є обов’язковим для всіх мусульман: 1) віра в Аллаха. На противагу християнській Трійці, іслам стверджує, що Бог єдиний; 2) віра в ангелів та демонів. Це безтілесні істототи, які виконують волю Аллаха; 3) віра в святість Корану; 4) віра в пророків і посланність Мухаммада; 5) віра в рай та пекло; 6) віра в Божественну визначеність наперед; 7) віра в безсмертя душі; 8) вчення про священну війну з невірними – джихад.
Іслам має п’ять «стовпів віри», що вказують на найважливіші обов’язки мусульманина – аркан: 1) сповідування віри; 2) щоденна п’тиразова молитва – намаз; 3) дотримання посту в місяць рамазан; 4) обов’зкова сплата податку – закят; 5) паломницво до святих місць.
4.Іслам на українських землях має тривалу та складну історію, зумовлену насамперед тим, що сповідували іслам представники тих народів, з якими у певні періоди були напружені стосунки. З XIIIст. на південь України переселяються представники тюркомовних народів. З утворенням Кримського ханства (1443 р.), яке було васалом Османської імперії, майже всю територію Криму заселяють мусульмани. У південні землі України (регіон Донбасу) згодом переселяються з Поволжя татари. Варто зазначити, що саме в Криму з XIII по XVI ст. відбулося формування кримських татар як окремого етносу.
У радянський період кримські татари зазнали такого ж релігійного тиску, як і всі віруючі. Після виселення татар у 1944 р. з Криму іслам фактично припинив своє існування. В умовах сучасної незалежної України було відновлено історичну справедливість, і кримські татари повернулися на прабатьківські землі. Це стимулювало відродження ісламу, який нині є вагомою складовою сучасної кримсько-татарської культури.
Нині мусульманських громад в україні нараховується 1168 громад, які розподілені між п’ятьма управліннями. Діє сім духовних навчальних закладів.