Гаркавенко=.ПТОПКП. Опорний конспект

ТЕМА 4.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність товару можуть бути представлені у вигляді ланцюжка: якість – ціна – сервіс – маркетингове оточення.

 Якість

До показників, що характеризують якість, відносять:

показники призначення, до яких належать класифікаційні показники, показники складу, структури та показники, що характеризують сферу використання, технічну досконалість (продуктивність, потужність, швидкість);

показники надійності – оцінюють можливість функціонування виробів протягом заявленого продавцем терміну (довговічність, ремонтопридатність, безвідмовність функціонування протягом визначеного часу, можливість зберігання)

показники технологічності – оптимізації ресурсів –матеріальних, фінансових, людських, часу – у процесі технологічної підготовки виробництва, виготовлення та використання товару (ступінь споживання палива, сировини, трудомісткість виготовлення товару, виробнича собівартість виробу);

показники ергономічності – характеризують відповідність технічних і конструктивних рішень виробу комплексу вимог щодо пристосування до біологічних особливостей людини та характеристик середовища, в якому товар використовується. До них відносять гігієнічні показники, які використовуються для визначення відповідності виробу санітарногігієнічним нормам життєдіяльності та працездатності людини (рівень освітленості, температури, вологості, токсичності, шуму, вібрації тощо); антропометричні – визначають пристосованість виробу до розмірів, форми та маси тіла людини (наприклад, висота виробу); фізіологічні – визначають відповідність виробу фізіологічним властивостям людини та особливостям функціонування її органів чуття; психологічні –дають змогу визначити відповідність виробу можливостям сприйняття та засвоєння людиною інформації, закріплення необхідних навичок;

показники естетичності (наприклад, дизайн) характеризують виразність, раціональність форми, цілісність композиції, збереження товарного вигляду протягом всього періоду експлуатації;

показники уніфікації – визначають ступінь досконалості конструкції виробу, рівень наступності її технічних рішень;

показники транспортабельності – визначають пристосованість продукції до транспортування в зберігання (середня вартість пакування продукції в тару, середня трудомісткість підготовки одиниці продукції до перевезень тощо;

показники екологічності характеризують рівень негативного впливу на довкілля під час експлуатації (вміст шкідливих домішок, ймовірність викиду шкідливих газів, випромінювання під час транспортування та використання продукції)4

показники безпеки – вогнегасність, надійність електроізоляції тощо.

Ціна

Складові цього фактора конкурентоспроможності:

рівень цін порівняно з конкурентами;

привабливість для покупців системи знижок;

практика диференціації цін відповідно до кон’юктури ринку;

Сервіс

Елементи сервісу як фактору конкурентоспроможності:

рівень обслуговування ( до та після продажу);

якість поставок (терміни, втрати товару під час доставки.

надійність запасних частин та наявність сервісних центрів.

Маркетингове оточення

До чинників цього фактора конкурентоспроможності належать:

престижність товару;

лояльність споживачів до торгової марки;

ефективність брендингу;

рівень організації маркетинг-логістики;

можливість купівлі товару з використанням мультимедіатехнологій;

ефективність рекламних заходів та програм стимулювання збуту.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які показники характеризують якість товару?

Які фактори є цінові показники конкурентоспроможності товару?

Які елементи визначають сервіс як фактор конкурентоспроможності товару?

Які чинники складають маркетингове оточення як фактор конкурентоспроможності товару?

ТЕМА 5.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 Основні напрями дослідження ринку

Напрями дослідження ринку взуття:

фактори макросередовища (економічнї, соціально-культурні, політико-правові, технологічні, природно-географічні);

фактори мікросередовища (ринок як такий – кон’юктурні дослідження, споживачі, конкуренти, посередники, постачальники);

внутрішні фактори ( технологія, маркетинг тощо).

Кон’юктурні дослідження - це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан товарного ринку, виявлення особливостей та тенденцій їхнього розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.

Етапи кон’юктурних досліджень:

поточне спостереження;

аналіз кон’юктури;

прогнозування кон’юктури.

Показники кон’юктури ринку:

показники матеріального виробницта;

показники попиту на товар;

ціни.

Вивчення споживачів в процесі дослідження ринку

Всистемі інформаційного забезпечення прийняття рішень щодо підвищення конкурентоспроможності товару вивчається:

сегментування ринку за групами споживачів;

процес прийняття рішення про купівлю та вимоги до виробів зі шкіри різних сегментів споживачів;

наміри споживачів;

мотивації споживачів;

ставлення споживачів до торгової марки і фірми-виробника;

прихильність споживачів до торгової марки;

вивчення поведінки споживачів до, під час та після купівлі.

 Структура процесу дослідження ринку

ЕТАП 1. Визначення проблеми та цілей дослідження:

визначення проблеми;

визначення потреби у проведенні перед проектних досліджень;

визначення цілей дослідження;

розробка пошукових запитань;

формулювання робочої гіпотези.



ЕТАП 2. Розробка плану дослідження:

визначення методу дослідження;

розробка форм для проведення дослідження;

визначення об’єкта дослідження та обсягу вибірки;

визначення місця та терміну проведення дослідження.

Методи досліджень.

Залежно від способу збирання інформації розрізняють первинні і вторинні дані, Вторинні дані - це аналіз даних на основі наявної інформації отримують у результаті кабінетних досліджень, а первинні

– під час польових досліджень.

Кабінетні дослідження – це аналіз даних на основі наявної інформації Польові дослідження пов’язані з отриманням первинних даних. Основними методами збирання первинної інформації є:

опитування,

експеримент,

спостереження,

панель.

Залежно від того, якого типу дані слід отримати, дослідження поділяють на кількісні та якісні. Методи якісних дослідженьглибинне інтерв’ю, фокус-група, аналіз протоколу, проекційні, експертні методи, спостереження.

Фірма може проводити дослідження власними силами або замовляє проведення досліджень сторонній організації, дослідження Ad hoc (“ед хок”) або синдикативні дослідження.

Дослідження ad hoc – це дослідження, які виконуються для одного замовника, а отримані при цьому дані є інтелектуальною власністю замовника.

Синдикативні дослідження – це дослідження, які проводяться маркетинговими фірмами за власні кошти і продаються передплатникам або разовим покупцям.

До синдикативних досліджень відносять: омнібус, панель; моніторинг.

ЕТАП 3. Реалізація плану дослідження (збирання інформації):

організація дослідження;

проведення дослідження;

контроль збирання даних;

документування отриманих даних.

ЕТАП 4. Обробка та аналіз даних:

перевірка даних;

підготовка даних до обробки на ЕОМ;

обробка даних;

аналіз даних.

ЕТАП 5. Підготовка звіту та розробка рекомендацій.

Завершальним етапом перед проектних досліджень є розробка рекомендацій з метою прийняття управлінських рішень щодо формування та підвищення конкурентоспроможності товару

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

В чому сутність, етапи та показники кон’юктурних досліджень?

Які напрями вивчення споживачів в системі інформаційного

забезпечення процесу? підвищення конкурентоспроможності товару?

Які основні методи передпроектних досліджень?

Які етапи передпроектних досліджень?

 ТЕМА 6.

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ВЗУТТЄВОЇ ФІРМИ НА ЕТАПІ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

Фактори, які впливають на прийняття рішень щодо формування конкурентоспроможності продукції на етапі конструкторської підготовки виробництва

Трансформація потреб споживачів в конструкцію виробів, фізикомеханічні характеристики матеріалів верху та низу взуття

Класифікація потреб

Фізико-механічні характеристики матеріалів верху, низу взуття, конструкції виробів, що забезпечують задоволення потреб споживачів.

Алгоритм трансформації потреб споживачів у конструкторські характеристики виробів зі шкіри

Типологія нових товарів на ринках виробів зі шкіри, матеріалів, комплектуючих деталей

Нові товари. Які пропонуються на ринках виробів зі шкіри відносяться до одного з трьох типів нових товарів:

докорінно вдосконалені товари, що задовольняють потреби, які раніше задовольняли інші товари-аналоги. Подібні за способом застосування (нові адгезиви, технології);

модифіковані товари, які вже є на ринку. З деякими вдосконаленнями, що не змінюють докорінно їхніх характеристик4

товари ринкової новизни – товари, які існують на інших ринках, але є новими для даного ринку.

Етапи процесу розробки нових виробів

генерація ідей,

вибір ідей нового виробу,

розробка та перевірка концепції товару,

проведення економічного аналізу,

розробка прототипу товару,

тестування товару(випробовування в ринкових умовах),

виробництво і реалізація продукції

Причини комерційного успіху та провалу товарів на ринках виробів зі шкіри

Альтернативні варіанти позиціювання нових товарів на ринку виробів зі шкіри

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Які фактори впливають на прийняття рішень щодо формування конкурентоспроможності товару на етапі конструкторської підготовки виробництва?

В чому сутність трансформації потреб споживачів в конструкцію виробів, фізико-механічні характеристики виробів зі шкіри?

Які існують типи нових товарів пропонуються на ринках виробів зі шкіри?

В чому сутність етапі розробки нових товарів?

В чому причини комерційного успіху та провалу виробів зі шкіри?

Які основні варіанти позиціювання нових товарі на ринках виробів зі шкіри на основі конструкторських характеристик?

ТЕМА 7.

СТРАТЕГІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Ключові завдання управління технологіями та інноваціями

використання стратегії технологічного розвитку, яка має забезпечити своєчасну реалізацію потрібних об’єктів;

управління технологічними інноваціями для досягнення комерційного успіху та набуття конкурентних переваг;

організаційне забезпечення інновацій.

Процес та аналізу технологій

Рис.1. Етапи процесу оцінки технологій

Принципи вибору портфелю технологій:

стратегія технологічного розвитку має підтримувати наявні та майбутні джерела конкурентної переваги компанії;

не всі винаходи приносять вигоду;

всі успішні інновації орієнтовані на ринок, при цьому розробивши нові товари, важливіше правильно оцінити основних споживачів, ніж детально розрахувати величину майбутнього попиту;

цінні новинки не завжди приносять прибутки;

успішному впровадженню нової продукції або послуг допомагає знайомство з ринком або технологією (або з тим та іншим);

отриманню прибутку від інновації сприяють її захищеність правом власності, сильна та динамічна служба досліджень та розробок, ступінь технологічної складності та додаткові можливості компанії;

результати дослідження завжди невідомі, тому, вирішуючи питання про інвестиції, слід враховувати імовірність успіху та величину можливого прибутку.

Характерні риси обміну технологічним знаннями в сучасних умовах:

об’єктивний характер розвитку міжнародного обміну науковотехнічними знаннями;

монополізація науково-технічних знань;

проведення великими компаніями цілеспрямованої політики в галузі передачі технології;

активна участь в міжнародному обміні малих та середніх компаній.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які ключові завдання управління технологіями та інноваціями?

В чому сутність етапі аналізу та оцінки технологій?

Які принципи вибору портфелю технологій?

Які характерні риси обміну технологічними знаннями в сучасних умовах?

ТЕМА 8 .

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ

Залежно від впливу на конкурентоспроможність , всі технології можна поділити на три групи:

базові; ключові; провідні.

Базові технології

Базові технології є широковідомими, використовуються всіма підприємствами галузі і не є джерелом конкурентних переваг, Для збереження конкурентоспроможності необхідно поступово вдосконалювати їх. Базові технології не можуть стати основою стійких переваг.

Ключові технології

Ключові технології забезпечують досягнення конкурентних переваг і надають можливість компанії виготовляти свою продукцію або послуги дешевше або робити їх кращими, ніж товари або послуги конкурентів.

Ключові технології можуть бути: захищені патентом;

представляти собою непатентоване досягнення будь-якої компанії; бути проявом унікальної майстерності компанії у застосуванні відомої технології.

Провідні технології

Провідні технології виникають як заміна ключових технологій і можуть змінити основу галузевої конкуренції, провідні технології можуть розробляти компанії. Які не відносяться до галузевих лідерів, створюючи можливості для принципових змін у галузі.

ОСНОВНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

В чому сутність базових технологій?

В чому сутність та форми реалізації ключових технологій?

В чому сутність провідних технологій?