Костюк задачі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра менеджменту

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять з дисципліни

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності

8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)»

УКЛАДАЧ: Костюк Г.В.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту

Київ КНУТД 2014

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. «ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ»

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 «ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ ТА

ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ»

1. Питання для обговорення на семінарі

1.Дайте визначення проекту.

2.Охарактеризуйте основні ознаки проекту.

3.Дайте визначення мети проекту. Розкрийте класифікацію проектів зарізними критеріями.

4.Що таке «життєвий цикл» проекту (ЖЦП)?

5.Що таке фаза життєвого циклу проекту?

6.Дайте характеристику фазам ЖЦП.

7.Що таке стадія фази ЖЦП?

8.Розкрийте сутність системи управління проектами.

9.Назвіть структурні елементи автоматизованої системи управління проектами (АСУП).

10.Дайте характеристику найпоширенішим АСУП.

11.В чому полягає процес обґрунтування доцільності проекту?

12.Як здійснюється оцінка ефективності проектів?

13.Охарактеризуйте основні показники оцінки ефективності проекту.

14.Які є методи оцінки економічної ефективності проектів?

15.Розкрийте методику розрахунку основних фінансових показників, які застосовуються для відбору ефективних проектів?

2. Практичне завдання.

Методичні вказівки до виконання практичного завдання

Слід розрізняти поняття ефекту та ефективності. Під ефектом розуміють результати від роботи, а ефективність показує її результативність і є відносним показником:

Ефект – результат; Ефективність – результативність.

Загальну формулу ефективності можна представити як відношення результату до витрат:

В залежності від того, який показник ефективності досліджується витрати та результат будуть різні. Так до показників ефективності можна віднести: продуктивність праці, фондовіддачу, показники рентабельності (прибутковості) тощо:

Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

При аналізі ефективності проекту використовують такі показники:

1.Сума інвестицій (ІС)– це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер.

2.Грошовий потік (PV) – дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції:

де PV – грошовий потік (дохід від проекту), тис. грн.;

Пчист – чистий прибуток, тис. грн.;

А– амортизаційні відрахування, тис. грн.;

PV′ – дисконтований грошовий потік (теперішня вартість грошового потоку), тис.

грн.;

d – дисконтний множник (коефіцієнт дисконтування за певної ставки дисконту); і – ставка дисконту, %;

t – поточний рік втілення проекту.

3.Чиста теперішня вартість проекту (Net Present Value (NPV)) це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чистий приведений дохід, чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV – це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки дохідності і сумою інвестицій.

Якщо NPV>0, то проект можна рекомендувати для фінансування.

Якщо NPV=0, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу.

Якщо NPV<0, то проект не приймається.

В залежності від здійсненна інвестиційних витрат (одноразово або поетапно) розрахунок NPV робиться за наступними формулами:

- при одноразових інвестиційних витратах:

- при поетапному інвестуванні:

де: ІС – одноразові інвестиційні витрати, тис. грн.; ІС′ – дисконтовані інвестиції при поетапному інвестуванні, тис. грн.

У цих формулах та надалі при розрахунку інших показників ефективності проекту, якщо інвестування відбувалося поетапно, то витрати (інвестиції) на проект потрібно дисконтувати.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV як основний критерій при аналізі проекту.

Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто, робиться припущення про постійність ставки дисконту.

4.Термін окупності інвестицій (Ток) – час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначити без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності. Термін окупності проекту використовується переважно в промисловості.

В залежності від здійсненна інвестиційних витрат (одноразово або поетапно) розрахунок NPV робиться за наступними формулами:

Формула 1.8. використовується тільки при одноразових вкладеннях інвестицій у проект.

Формулу 1.9. можна використовувати як при одноразовому, так і при поетапному інвестуванні проекту:

де: t0 – номер першого року в якому досягається умова перевищення доходу від проекту над витратами (NPV > 0, або ∑PV′ > ∑IC′).

Сумарний дисконтований грошовий потік (∑PV′) в результаті реалізації проекту становитиме за п’ять років 106, 27 тис. грн.

Чиста теперішня вартість проекту (NPV1) складатиме 6,27 тис. грн. (106,27 – 100). NPV1 > 0, тому інвестиційний проект є вигідним для організації-інвестора.

Термін окупності інвестицій складатиме:

Ток = (5–1)+100 96,87 4,33 роки; 9,4

(Ток = 106,27100 5 4,7 роки).

Для розрахунку внутрішньої норми доходності (IRR) визначається негативне значення чистої теперішньої вартості проекту. В наведеному прикладі при дисконтній ставці 40 % NPV2 = -27,57 (72,43 – 100). Тоді IRR дорівнюватиме:

IRR = 18+ 6,27*(40 18) 22,1% . 6,27 ( 27,57)

Отже при дисконтній ставці 22,1% сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють витратам (інвестиціям) на проект. Тобто при реалізації проекту з такою дисконтною ставкою будуть покриті всі витрати без отримання прибутків.

Індекс прибутковості проекту при вихідних умовах буде складатиме 1,06 (106,27/100).

Питання для самоперевірки:

1.Завдання проектного аналізу.

2.Концепція оцінки вартості грошей у часі.

3.Види проектного аналізу, їх характеристика і завдання.

4.Види ефективності проектів та показники їх оцінки.

5.Характеристика показників оцінки ефективності проектів та методика їх визначення.

6.Визначення чистого дисконтованого доходу та внутрішньої норми доходності і використання їх при прийнятті проектів.

7.Визначення строку окупності проекту і коефіцієнта ефективності інвестицій.

Рекомендована література: 4, 6, 7, 8, 9.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 «ПЛАНУВАННЯ ЗМІСТУ ПРОЕКТУ», «СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ, КОДУВАННЯ РОБІТ», «ПЛАНУВАННЯ

ПОСЛІДОВНОСТІ РОБІТ. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СІТЬОВОГО ГРАФІКУ»

«Планування змісту проекту»

1. Питання для обговорення на семінарі.

1.В чому полягає сутність планування проекту?

2.Які є види планів ?

3.Назвіть основні кроки у плануванні проектів.

4.Охарактеризуйте загальні принципи планування проектів.

5.Які труднощі виникають під час планування проекту?

«Структуризація проекту, кодування робіт»

1. Питання для обговорення на семінарі.

1.Що таке структура проекту?

2.Які основні вимоги до структури проекту?

3.Охарактеризуйте структуризацію проекту.

4.Які основні задачі структуризації проекту?

5.Які моделі структуризації проекту Ви знаєте?

6.Назвіть основні методи структуризації проекту.

7.Розкрийте двоспрямовану структуризацію та кодування проекту.

8.Охарактеризуйте триспрямовану структуру проекту.

9.Чому проведення структуризації є необхідним в управлінні проектами?

10.Охарактеризуйте принципи системи кодування проекту.

11.Поясніть сутність і напрями поєднання структур проекту.

2. Практичне завдання.

Методичні вказівки за темою заняття

Структуризація проекту полягає у формуванні структури проектних робіт, затрат і узгодженні їх із організаційною структурою проектної команди.

Серед структур проектів виділяють:

-робочу структуру проекту – WBS (Work Breakdown Structure);

-організаційну структуру проекту – OBS (Organization Breakdown Structure);

-витратну структуру проекту – CBS (Cost Breakdown Structure).

Тому структуризація проекту може бути проведена в одному, двох або трьох напрямах.

Односпрямована структуризація проекту передбачає структуризацію тільки обсягів робіт – WBS.

Двоспрямована структуризація проекту полягає в поєднанні робочої та організаційної структури проекту.

Триспрямована структура проекту створюється додаванням до двоспрямованої структури третьої – структури витрат (CBS).

Основи структуризації було закладено із запровадженням робочої структури проекту.

WBS – це ієрархічна структура, побудована з метою логічного розподілу усіх робіт із виконання проекту і подана у графічному вигляді. Також її можна визначити як

«Планування послідовності робіт. Визначення параметрів сітьового графіку»

1. Опитування студентів.

1. Чим відрізняється головні завдання побудови робочої структури проекту і сіткового планування? Які основні завдання вирішує календарне планування? З чого воно

3.Розкрийте порядок побудови і визначення показників графіка передування.

4.Поясніть особливості побудови і визначення параметрів стрілчастих графіків.

5.Чи може мати проект декілька стрілчатих шляхів? Чому?

2. Практичне завдання.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи

Сітковий графік – це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв’язок.

Роботами у сітковому графіку називаються будь-які виробничі процеси чи інші дії, які призводять до досягнення певних результатів, подій. Роботою слід вважати і можливі очікування початку наступних процесів, пов’язані з перервами чи додатковими витратами часу.

Тривалість роботи – це час від її початку до закінчення. Залежно від типу проекту тривалість може визначатися у годинах, змінах, днях, тижнях, місяцях.

Фіктивна робота (зображається пунктиром) – це робота, яка не існує і немає тривалості. Вона використовується для спрощення графічної побудови графіка, щоб не було двох робіт з однаковими подіями початку та завершення.

Подіями називаються кінцеві результати попередніх робіт. Подія являє собою момент завершення планової дії. Події бувають початковими, кінцевими, простими, складними, проміжними, попередніми, наступними тощо.

Шлях у сітковому графіку визначає послідовність робіт чи подій від початку до завершення виконання проекту.

Критичний шлях показує послідовність робіт від початкової до кінцевої події максимальної тривалості.

Сіткові графіки будуються зліва направо графічним зображенням проектних робіт та визначенням логічних зв’язків між ними.

Розрізняють два види сіткових графіків:

-графіки передування;

-стрілчасті графіки.

Порядок побудови і методика визначення показників сітьових графіків детально надані в навчальному посібнику авторів Батенко Л.П., Загородніх О.А. [1, 86-95].

Графік передування представлено на рис.2.2., роботи зображені у вигляді прямокутників, а логічні зв’язки між ними позначені стрілками.

Якщо графік передування закінчуються декількома паралельними роботами, то некритичні з них з’єднуються з критичною (роботою з максимальним терміном завершення) фіктивним шляхом.

Е

Рис.2.2. Графік передування

Стрілчастий графік представлено на рис.2.3., де роботи зображені у вигляді стрілки, а зв’язки між роботами зображають у вигляді кіл, їх називають подіями і вони мають порядкові номери.

Для спрощення побудування стрілчастих графіків використовують фіктивні роботи, притаманні саме цьому виду сіткового планування.

В Д

3

Рис. 2.3. Стрілчастий графік

Методологія побудови й обчислення параметрів графіка передування

Параметрами сіткового графіка є тривалість роботи (t), ранній термін початку (ЕS) і завершення проектних робіт (ЕF), пізній термін початку (LS) і завершення проектних робіт (LF), критичний шлях (Ткр) і запас часу по роботах (F).

Розміщення параметрів у прямокутниках робіт на графіку передування

Рис. 2.4. Розміщення параметрів графіка передування

Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт відбувається шляхом „прямого проходження” від першої до останньої роботи проекту.

Ранній початок роботи (ЕS) – найбільш ранній можливий термін початку роботи:

Раннє завершення роботи (ЕF) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи:

де ESi – ранній початок роботи і;