8 Гігротермічні і фізико-механічні властивості полімерних матеріалів.

Підлягаючи в процесі виробництва і експлуатації різним гігротермічним впливам, текстильні матеріали значно змінюють свої структурні і деформаційні властивості . Ці зміни викликані молекулярним характером і пов’язані з поглинанням вологи дисперсним тілом. Вологообмінні властивості матеріалів визначають можливість поглинати або віддавати вологу і впливають на кінетику фізико-механічних процесів, які протікають в матеріалах при тепло-волого-силовому впливі.Важливим моментом при оцінці деформаційних властивостей матеріалів для одягу є фізичні стани полімерів та форми і види зв’язків вологи більшості аморфних полімерів характерні чотири фізичних стани: кристалічне і три некристалічних (склоподібний, високоеластичний, в’язкотекучий), а також два фазових стани: кристалічне та у вигляді рідини . Перехід полімеру з одного стану в інший здійснюється в визначених температурних межах . Для полімерів з високим вмістом кристалічності притаманні склоподібний стан (бавовна) або склоподібний і високоеластичний стани (вовна). Для процесів ВТО швейних виробів важливим є склоподібний та високоеластичний стани, а при зварюванні термопластичних матеріалів – температура в’язкої текучості.В інтервалі температур Тхр – Тск відбувається експлуатація швейного виробу. Тому формостійкість одягу в значній мірі визначається в’язкопружними властивостями текстильних матеріалів. При температурі нагрівання матеріалів вижче склоподібного стану Тск полімер переходить у високоеластичний стан. Величина температури Тск для полімерів різна і залежить від складу і його будови . В інтервалі температур Тск – Т1 (область ВТО) в полімері повністю розвивається високоеластична деформація, величина якої після досягнення температури Т1 змінюється не суттєво. Значення температури Т1 не є константою і вимагає корегування із урахуванням значень температур термостійкості, теплової усадки тканини, руйнування барвника та оздоблювальних речовин. При досягненні полімером температури Тт розвивається пластична деформація, пов’язана з текучістю полімеру. Стабілізація отриманого технологічного ефекту ВТО забезпечується за рахунок охолодження полімеру до температури Тск. При цьому бажано, щоб охолодження було максимально інтенсивним. Практика свідчить, що вирішити це питання на діючому пресовому обладнанні дуже складно.Другою, не менш важливою складовою забезпечення необхідної якості технологічного ефекту на операціях ВТО, є застосування зволоження матеріалів (за виключенням операцій дублювання). При цьому цей процес може бути реалізований різними способами: за рахунок дії пари, отриманої при контакті попередньо зволоженого пропрасувувача з нагрітою поверхнею подушки преса, а також при застосуванні пари, виготовленої за межами подушок (використання індивідуальних парогенераторів або централізованого приготування пари в котельній).Слід зауважити, що роль вологи при ВТО швейних виробів подвійна: в процесі пропарювання, за рахунок теплоти адсорбції (процес конденсації пари на поверхні волокон), здійснюється швидке (за долі секунди) нагрівання волокон, їх пластифікація і одночасно суттєво зменшується тертя між волокнами (волога відіграє специфічну роль мастила). При цьому зволоження матеріалу в процесах ВТО має тимчасовий характер, а її кількість визначається специфікою форм та зв’язків .