Охрана_труда

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Розрахунково-графічна робота на тему:

Оцінка можливих наслідків вибуху, хімічної обстановки та радіаційного забруднення на об’єктах господарювання

Варіант №27

Виконав:

студент V курсу

групи ІТ2-09

Шпурик Костянтин

Київ 2013

Завдання на розрахунково-графічну роботу.

Підприємство легкої промисловості розташоване в центрі населеного пункту, місцевість відкрита.

На території підприємства є:

• чотири виробничих цехи - триповерхові залізобетонні будівлі з великою площею засклення;

• ремонтно-механічний цех, склад, котельня - одноповерхові цегляні виробничі будівлі;

• адміністративний корпус - будівля з легким металічним каркасом;

• газгольдер із зрідженим пропаном /забезпечує потреби підприємства та населеного пункту/;

• трансформаторна підстанція закритого типу;

• надземна металічна ємкість із СДОР;

• сховище для захисту виробничого персоналу.

На відстані 60 км від підприємства розташована атомна електростанція.

Вихідні дані

№ варіанту	Місце аварії	Маса зріджених вуглецевоводневих газів, т	СДОР тип	Метеоумови	Вітер швидкість, м/с	Вид сховища	Забезпеченість людей протигазами у(%)	Рівні радіації, млр.
			маса, т		напрям, градусів			РП1	РК1
1	2	3	4	5	6	7		8	9
27	Косино	15	Сірчаний антигідрид 100	Ніч напів’ясно	2 307	Обваловане	50	12	3,9

1. МЕТОДІКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ВНАСЛІДОК ВИБУХУ ГАЗО-ПОВІТРЯНОЇ СУМІШІ НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначаємо величину радіусів зон повних, сильних, середніх та слабких зруйнувань (відповідно для ΔРф=50, 30, 20 та 10 кПа).

Q, т	10 кПа	20 кПа	30 кПа	50 кПа
25	600 м	400 м	331 м	273 м
Масштаб	10 кПа	20 кПа	30 кПа	50 кПа
1см : 5000см	12 см	8 см	6,62 см	5,46 см

Масштаб 1см : 5000см

2. Наносимо на план об’єкту межі зон повних, сильних, середніх та слабких зруйнувань (рис.1).

3. Визначаємо ступені зруйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємства/Дод.3/ і наносимо їх на план об’єкту.

4. Оцінюємо здатність підприємства по продовженню випуску продукції і розробляємо заходи щодо зменшення втрат.

Висновки: Повних руйнувань зазнали будівлі під номером 8 (Склад), 9 (Газгольдер), 10 (Котельня) 1, 2, 3, 4(виробничі цеха). В будівлях і спорудах зруйновані всі основні несучі конструкції та перекриття. Відбудова неможлива. Обладнання і техніка відбудові не підлягають.

Середніх руйнувань зазнали будівлі №11 (Наземна металічна місткість для зберігання СДОР) 6 (ремонтно-механічний цех) та 5(адміністративний корпус). В будівлі зруйновані не несучі конструкції. Можливі тріщини в зовнішніх стінах. Деформовані окремі вузли обладнання та техніки. Для відбудови потрібний капітальний ремонт.

Слабких руйнувань зазнали будівлі під номером 12(Трансформаторна підстанція) В будівлях зруйновано внутрішню частину перегородок, заповнення дверних і віконних отворів. Обладнання має незначні деформації. Для відбудови потрібний косметичний ремонт та поточний ремонт облпднання.

Споруда №7(Сховище) ремонту не підлягає.

Основні заходи щодо втрат від аварії, що пов’язана з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

- зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обґрунтованого технологічного мінімуму 12,5 т ( 50%), щоб на випадок аварії основні елементи об’єкту не руйнувались або одержували слабкі пошкодження;

- перенесення ємностей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань 600 м від цехів і елементів об’єкту;

- посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

- своєчасна підготовка до швидкої відбудови одержаних зруйнувань.

2. ОЦІНКАОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ З ВИКИДОМ СДОР НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Послідовність оцінки обстановки

1.Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря.

Швидкість вітру – 2 м/с, погодні умови – ніч напів’ясно, отже, за додатком 4, ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.

2.Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями( глибину зони зараження ).

Глибина розповсюдження зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР (Сірчаний антигідрид, маса – 100т) на місцевості (будівля обвалована, швидкість вітру 2м/с):

Г= 17,5 * 0.6 / 1,5 = 7 км

3.Визначаємо ширину і площу зони хімічного зараження.

При інверсії: Ш=0,3*Г=0,3*7=2,1км

Площа: S=1/2*Г*Ш = 0,5*7*2,1= 7,35км²

4.Наносимо зону хімічного зараження на карту-схему.

Масштаб: Г=7/3,6=1,94 см; Ш=2,1/3,6=0,58 см

5.Визначаємо час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.

Час підходу (t, хв.) визначається як частка від ділення відстані (R, м) від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість (W, м/с) переносу зараженого повітря.

=5,4*1000/2*60=45 хв

Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається з додатку 6. Заражене повітря поширюється до висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.

6.Визначення тривалості вражаючої дії СДОР в місці розлиття.

Тривалість вражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР з поверхні її розлиття: t=20*0,7=14 год

7.Визначення можливих втрат серед людей.

Визначаємо згідно з додатком 8, за умовою 50% людей забезпечені протигазами, тому, можливі втрати: 50%

Висновки: Основним заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:

• оповіщення робітників, службовців і населення найближчих населених пунктів про загрозу, хімічного зараження;

• використання засобів індивідуального захисту;

• прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об’єкту в сховищі або його евакуація з зони хімічного зараження;

• евакуація населення з населених пунктів, які попадають в зону хімічного зараження.

Терміни виводу виробничого персоналу з укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю вражаючої дії СДОР в місці розлиття.

Рішення про вихід з укриття і поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки і дегазації місцевості, будівель і устаткування.

3. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначити коефіцієнт ослаблення радіоактивного випромінювання при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу:

Довідкові дані:

• на відкритій місцевості К_{осл.в.м.} = 1;

• промислових будівель К_осл.ц. = 10;

• житлових будинків К_осл.б. = 50;

Тоді коефіцієнт ослаблення (К_осл.) дорівнює:

= 3/(1/50+1/10+1/1)=2,68.

2. Визначити дозу опромінення, яку може отримати виробничий персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку:

Для цього спочатку розраховуємо середній рівень радіації (Р_сер.), який дорівнює:

= (12+3,9)/2=7,95 мР/год;

Таким чином можлива доза випромінювання, одержана людьми на ранній фазі (Д₁) дорівнює:

Д₁=7,95*240/2,68=711,94 мР;

3. Визначити дозу опромінення, яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії:

Спочатку розраховуємо рівень радіації (Р_к2) в кінці (t_k) середньої фази аварії:

= Рк1 * (355 * 24/10*24) ^-0,4 = 3,9 * 0,24 = 0,936

Звідси доза випромінювання , яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії дорівнює:

=1,7*(0,936*355*24)/2,68=2626,39мР;

4. Визначити річну дозу радіації, яку можу отримати виробничий персонал:

=711,94+2626,39=3,338 Р;

5. Висновки з оцінки радіаційної обстановки і розроблені заходи для захисту виробничого персоналу.

При річній дозі в межах від 0,5 рад до 5 рад /0,57 - 5,7 рентген/ проводяться захисні заходи для захисту людей:

• йодна профілактика;

• дезактивація місць перебування населення;

• обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості;

• обмеження споживання забруднених продуктів харчування і води.