- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни київський національний університет технології та дизайну
- •«Визначення наслідків надзвичайних ситуацій при аваріях на промислових об’єктах»
- •Література
- •Методичні вказівки.
- •Іі. Оцінка хімічної обстановки при аваріях нахімічно небезпечних об`єктах
- •П.1. Визначення кількісних характеристик викиду сдор.
- •Таблиця 2.1 (1 «19»)
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •Iі.4. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту
- •П.6.Складання схеми зони зараження території хімічними речовинами внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об’єкті
- •Вихідні дані
- •Таблиця 2. 6 («20»)
- •П.7.Приклад оцінки хімічної обстановки
- •11. Наносимо на аркуш паперу схему зони забруднення території хімічними речовинами
- •Ііі. Оцінка інженерної обстановки
- •Таблиця 3.1.
- •Таблиця 3.2.
- •Таблиця 3.3.
- •Іv. Порядок оформлення результатів виконання розрахунково-графічної роботи
Іі. Оцінка хімічної обстановки при аваріях нахімічно небезпечних об`єктах
При оцінці хімічної обстановки використовуються наступні визначення:
1) зона зараження СДОР – територія,на якій концентрація СДОР досягає небезпечних для здоров’я людини значень;
2) глибина зараження – максимальна довжина відповідної зони зараження за межами місця аварії;
3) глибина розповсюдження – максимальна довжина зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР;
4) зона розповсюдження – площа хімічного зараження повітря за межами району аварії,що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру;
5) тривалість хімічного зараження – час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека хімічного ураження людей;
6) первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2хв.) в атмосферу частиниСДОР з ємності при її руйнуванні;
7) вторинна хмара СДОР – хмара,яка виникає внаслідок випаровування хімічної речовини з підстильної поверхні;
8) еквівалентна кількість СДОР – така кількість хімічної речовини,масштаби зараження якою (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДОР,що перейшло в первинну (вторинну) хмару;
9) хімічна обстановка при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах – ступінь хімічного забруднення атмосфери та місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;
10) масштаби зараження СДОР у залежності від їх фізичних властивостей та агрегатного стану розраховуються по первинній і вторинній хмарі:
- для скраплених газів – окремо по первинній і вторинній хмарі(при кипінні при +25 С);
- для стислих газів – тільки по первинній хмарі;
- для отруйної рідини,що кипить при температурі навколишнього середовища +25 С --тільки по вторинній хмарі;
11)ступінь вертикальної стійкості атмосферного повітря може бути трьох видів:
- інверсія – підвищення температури повітря з висотою,що заважає розсіюванню повітря по висоті сприяє розповсюдженню забрудненому повітрю;
- ізотермія – незмінність температури повітря з висотою,що сприяє застою парів СДОР на одному місці;
- конвекція – висока температура приземного повітря сприяє його підйому вгору,що розсіює хмару забрудненого повітря і створює несприятливі умови для просування і розповсюдження СДОР.
П.1. Визначення кількісних характеристик викиду сдор.
Кількісні характеристики викиду СДОР для розрахунку масштабу зараження визначається за їх еквівалентним значенням.Таким чином:
П.1.1. Для аварій на сховищах скрапленого газу:
1) визначення еквівалентної кількості СДОР у первинній хмарі ( Qекв.1) в тонах:
Qекв.1 = K1· K3· K5· K7·Qo,
де К1 – коефіцієнт,який залежить від умов зберігання СДОР (таблиця 1 «19») для стиснених газів К1=1;
К3 – коефіцієнт дорівнює відношенню порогу токсичної дози хлору (критерій) до порогу токсичної дози іншої СДОР (таблиця 1 «19»);
К5 – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря і має значення :для інверсії -1; для конвекції -0,08; для ізотермії – 0,23;
К7 – коефіцієнт,що враховує вплив температури повітря (таблиця 1 «19»),для стиснених газів К7 = 1;
Qo – кількість викинутої при аварії СДОР на сховищах стиснутого газу Qo = d * Wх
де d – щільність СДОР, т/м3 ;
Wх – об’єм ємності, м3 ;
П.1.2. Для СДОР в агрегатному стані рідини,що кипить при
температурі навколишнього середовища +25 0С:
Масштаб зараження СДОР розраховується за формулами для вторинної хмари.
Таким чином:
Qекв.2 = (1 – K1)· K2· K3 ·K4 ·K5· K6· K7· Qo/h·d, (т)
де К1- коефіцієнт,що залежить від умов зберігання СДОР(Таблиця 2.1(1«19»);
К2 – коефіцієнт,що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (Таблиця2.1 («19»);
К3 – коефіцієнт,що дорівнює відношенню порогу токсичності дози хлору (критерій) до порогу токсичності дози іншої СДОР (Таблиця2.1( «19»);
К4 – коефіцієнт,що враховує швидкість вітру (Таблиця 2.2( «4.10»);
К5 – коефіцієнт,що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря і має значення :для інверсії -1; для конвекції -0,08; для ізотермії – 0,23;
К6 – коефіцієнт,що залежить від часу «t», який пройшов після аварії,визначається після розрахунку тривалості випаровування СДОР за формулою: Т = h· d/ K2· K4 ·K7, де складові
h – товщина шару СДОР в «м» на місці розлиття при аварії, що визначається за формулою:
h = Qo/F·d,
де Qo – кількість викинутої при аварії СДОР в тонах; F – площа розливу в піддоні (в обвалуванні) в м2;
d – щільність СДОР в т/м3;
К2 – коефіцієнт,що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (Таблиця2.1(1 «19»),
К4 – коефіцієнт,що враховує швидкість вітру (Таблиця 2.2( «4.10»). При цьому, якщо t<T, K6 = t0,8; якщо t ≥ T, K6 = t0,8; якщо Т < 1год., К6 = 1.
К7 – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря(Таблиця2.1 «19»), К7 = 1.
Графік визначення ступеня вертикальної стійкості повітря
Швидкість вітру, м/с |
Ніч |
День | ||||
Ясно |
Напівясно |
Хмарно |
Ясно |
Напівясно |
Хмарно | |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
0,6 – 2 |
Інверсія |
|
|
Конвекція |
|
|
2,1 – 4 |
|
Ізотермія |
|
|
Ізотермія |
|
Більше 4 |
|
|
|
|
|
|