Реєстрація відносної вологості та температури повітря гігрографами та термографами

Метеорологічний гігрограф МВ-11 (Рис. 1.3) дозволяє вимірювати відносну вологість повітря в межах 30-100% при зміні температури до +45°С. Вимірювальним елементом є знежирений пучок волосся 2, що закріплений у втулках 1, а посередині притягнутий гачком 3 до стержня 4. Останній з'єднаний з віссю 12 великої дуги 6. Противага 5 натягає пучок волосся 2. При підвищенні відносної вологості повітря довжина волосся збільшується, і навпаки. Тому дуга 6 повертається на ту або іншу сторону разом із фрікційно зчепленої з нею малою дугою 11, закріпленою на осі 10 разом з покажчиком 7. Переміщення покажчика записуються пером 9 на градуйованому папері барабана 8, що обертається від годинного механізму з добовою або тижневою дією. Показання гігрографа періодично перевіряють аспіраційним психрометром і корегують поворотом гвинта 13. Абсолютна похибка показань гігрографа непостійна і може досягати 5 %. Місце розташування гігрографа вибирають за тими ж правилами, що й для психрометра. Для установки гігрографів на стіні зміцнюють полку.

Біметалевий термограф (рис. 1.4) призначений для безперервного запису температури повітря в межах -35 ..... +45 °С із похибкою ±1°С на протязі доби або тижня. Вимірювальним елементом служить біметалічна вигнута пластинка2, закріплена одним кінцем у станині. При зміні температури змінюється кривизна пластинки 2, що через тягу 3 і важіль 4 передається покажчикові 5. Перо 6 покажчика записує температуру повітря на паперовій стрічці 7 барабана, що обертається від годинного механізму. Показання термографа періодично перевіряють за допомогою контрольного термометру і коректують поворотом гвинта 1.

Знявши показання з простого та аспіраційного психрометрів, студент повинен визначити відносну вологість повітря, виконати розрахунки відповідно прикладів 1.1 і 1.2, результати яких слід представити у вигляді таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

П О К А З А Н Н Я
Аспіраційного психрометра		Простого психрометра
tс °С	tв °С	tс °С	tв °С
Відносна вологість повітря φ= …….%
Тиск водяної пари рd= ………Па
Коефіцієнт А= ……
Швидкість повітря біля простого психрометра v= ……м/хв

Кондиціонування матеріалів перед випробуваннями

Перед дослідженням проб текстильних матеріалів проводять їх кондиціонування. Це обумовлюється впливом вологості матеріалу, що досліджується, на його фізичні та механічні властивості. Сутність кондиціонування полягає у витримуванні проб матеріалу протягом певного періоду в нормальних кліматичних умовах до приведення їх вологості до стану, близького до сорбційної рівноваги.

На вологість матеріалу, крім тривалості кондиціонування, впливають такі фактори, як швидкість руху повітря, розмір пакунку, його вид та густина. Тому в стандартах передбачається різна тривалість кондиціонування звичайно не менше, ніж 24 години. Для підтримки необхідних кліматичних умов у приміщенні лабораторії використовують кондиціонери. Іноді перед випробуваннями зразки витримують в ексикаторах, або в кліматичних камерах. Ексикатор представляє собою тонкостінну ємність, яка складається з корпуса та кришки, що щільно прилягає до нього, а також вставки з круглими отворами, яка розташовується на внутрішньому виступі нижньої частини приладу, та випарювальної чашки. Для створення необхідної відносної вологості повітря в ексикаторі випарювальну чашку заповнюють вологопоглинаючою речовиною, або сірчаною кислотою певної концентрації. Відносна вологість повітря в ексикаторі, яка складає 65±5%, досягається за допомогою сірчаної кислоти з густиною 1,27-1,32 г/см³, що виміряється при температурі кислоти 15°C, а також насиченого розчину двохромовокислого натрію, азотнокислого амонію або натрію (ГОСТ 938.14). Густина кислоти в ексикаторі періодично перевіряється і при необхідності добавляють сірчану кислоту з густиною 1,84 г/см³. Насиченість розчинів визначають за наявністю речовин, які не розчинилися.