1. Визначеннятріади Вілляра при холедохолітіазі:

Тріада Вілляра визначається при зборі скарг та фізікальному обстеженні хворого на холелітіаз:

1) біль:

- виникає гостро;

- локалізується в правому підребер’ї;

- нападоподібного характеру;

- з іррадіацією в праву лопатку, епігастральну ділянку;

2) лихоманка:

- виникає після нападу болю;

3) жовтушність склер і шкірних покривів:

- виникає після нападу болю.

2. Аналіз рентгенограмм (екскреторна холецистографія) та узд:

УЗД проводиться надщесердце. Дослідження здійснюють шляхом численних послідовних сканувань, які проводять в різних площинах та при різних положеннях тіла хворого. Використовують датчики з частотою 2,25 – 3,5 МГц.

Основні критерії дослідження печінки: розміри органу, положення і контури, структура тканини і щільність, наявність дифузних чи вогнищевих уражень та їх характеристика, зміни портальних та печінкових вен, стан внутрішньопечинкових та позапечінкових протоків.

В нормі жовчний міхур має вигляд ехонегативного утворення овоїдної форми. Товщина його стінок не перевищує 0,4 см. Вміст жовчного міхура акустично гомогенний, довжина не більше 6-7 см, діаметр – 2-4 см. Діаметр загального жовчного протоку не перевищує 1 см. Внутрішньопечінкові жовчні протоки не візуалізуються.

При жовчнокам’яній хворобі на УЗД визначається:

• в порожнині жовчного міхура визначається ехопозитивна структура з чіткою акустичною тінню;

• конкременти можуть бути поодинокі або численні;

• зміщуються при зміні положення тіла (на відміну від поліпів жовчного міхура, які не дають акустичну тінь і не зміщуються при зміні положення тіла).

При хронічному калькульозному холециститі на УЗД визначається:

• щільність стінок жовчного міхура підвищена, товщина більше 0,4 см;

• форма міхура змінена за рахунок його перетяжок, перегинання;

129

• в просвіті жовчного міхура визначається ехопозитивна структура (конкременти поодинокі або численні) з тіньовою доріжкою.

При холедохолітіазі на УЗД визначається:

• розширення, деформація, патологічна звививість або переривчастість загального жовчного протоку;

• в просвіті протоку може визначатися ехопозитивна структура (конкремент) з тіньовою доріжкою.

Особливості обстеження хворих з хронічними захворюваннями жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (праве підребер’я)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.ірадіація болю (в праву лопатку, надпліччя)

4.характер болю (постійний, переймоподібний), зв`язок з прийманням їжі

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.Диспептичний синдром:

- почуття важкості в епігастральній ділянці;

- відрижка повітрям (аерофагія);

- порушення травлення у вигляді запорів чи проносів, або запорів, що змінюються проносами;

- погана переносимість жирної, смаженої їжі.

2.Зміни температури тіла (в яких межах) - лихоманка виникає після нападу болю;

3. Жовтушність склер і шкірних покривів (виникає після нападу болю);

4.Зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі причини виникнення захворювання: посилення болю пов’язане із вживанням жирної, смаженої і гострої їжі; наявність калькульозного холециститу із дрібними конкрементами у жовчному міхурі, інше

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно