1. «Розумовий розвиток» і «розумове виховання»

1.1 Поняття «розумовий розвиток» і «розумове виховання»

Розумовий розвиток - це сукупність якісних і кількісних змін, що відбуваються в розумових процесах у зв'язку з віком і під впливом середовища, а також спеціально організованих виховних і навчальних впливів і власного досвіду дитини. На розумовому розвитку дитини позначаються і біологічні фактори: будова мозку, стан аналізаторів, зміни нервової діяльності, формування умовних зв'язків, спадковий фонд задатків.

За даними вчених (генетиків, психологів), передумови розумових здібностей закладені в природі дитини на 50-60% (в зарубіжній науковій літературі вказується вищий рівень-до 80%). Підкреслюється, що розумові властивості дитину від народження носять переважно творчий характер, але не у всіх отримують належне розвиток. Виявляється, від виховання залежить, чи будуть взагалі розвиватися розумові здібності маляти, і який напрям вони отримають. Уявіть, що дитині пощастило, і природа нагородила його задатками розрізнення кольорів. На основі цих задатків може розвинутися здатність до живопису, до художнього праці: він буде сам створювати твори (малюнки, композиції з різних матеріалів), проявляючи гостру спостережливість, власне бачення світу, аналізувати, оцінювати твори мистецтва, насолоджуватися творчістю і т.д. Умови життя, виховання, ставлення батьків, педагогів до самої дитини і до його діяльності - ось фактори, від яких залежить, наскільки реалізуються задатки, якими його відзначила природа.

Про розумовому розвитку дитини судять за обсягом, характером і змістом знань, за рівнем сформованості пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага), за здатністю до самостійного творчого пізнання. З раннього віку в дитини починає формуватися сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знань, вдосконалення розумових операцій, іншими словами, розвивається його розум. У дошкільному віці в більшій чи меншій мірі проявляються такі властивості розуму, як швидкість, широта, критичність, гнучкість розумових процесів, глибина, креативність, самостійність.

Таким чином, розумовий розвиток дітей дошкільного віку залежить від комплексу соціальних і біологічних факторів, серед яких напрямну, збагачує, систематизуються роль виконують розумове виховання і навчання.

Розумове виховання - планомірне цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дітей з метою повідомлення знань, необхідних для різностороннього розвитку, для адаптації до навколишнього життя, формування на цій основі пізнавальних процесів, уміння застосовувати засвоєні знання в діяльності.

Розумове виховання та розумовий розвиток знаходяться в тісній взаємодії. Розумове виховання багато в чому визначає розумовий розвиток, сприяє йому. Однак це відбувається тільки в тому випадку, якщо враховуються закономірності та можливості розумового розвитку дітей перших років життя.

У дошкільні роки спостерігаються більш високі темпи розумового розвитку, ніж в наступні вікові періоди. Важливо не упустити можливості для розумового розвитку в цей час. Особливо слід звернути увагу на розумовий розвиток дітей раннього віку. Сучасні дослідження встановили, що зазвичай до 2 років діти живуть настільки насичено, що спостерігається дуже великий обсяг пізнавальної діяльності. Мозок дитини розвивається дивно швидко: до 3 років він вже досягає 80% ваги мозку дорослої людини. Виникає небезпека недовантажити мозок, не дати йому «їжу», необхідну для повноцінного розвитку. Як свідчать дані фізіології, більшість сучасних дітей раннього віку страждає не від надлишку інформації, а від її нестачі.

Не слід допускати й іншої крайності, коли шляхом посиленого виховання і навчання малюка перевантажують надмірними за змістом і обсягом знаннями, намагаючись розвинути у нього які-небудь високі здібності. При інтенсивному тренуванні дитина може засвоїти знання, досягти результатів, але це буде коштувати фізичних і нервово-психічних витрат.

Дефекти, допущені в розумовому розвитку дитини протягом дошкільного дитинства, важко усунути в більш старшому віці. Вони мають негативний вплив на весь наступний розвиток. Наприклад, в сім'ї, в дошкільному закладі не приділяють уваги ігор дитини з будівельним матеріалом, з конструкторами. Через це у нього не розвивається просторова уява, що може створити труднощі при вивчення геометрії, оволодінні кресленням в школі. Або в дошкільному віці не виховали інтерес до книги, не розвинули здатність мислити, переживати на основі художнього слова. Слухаючи літературний твір, дитина повинна уявити собі його героїв, їх зовнішність, дії, зрозуміти мотиви вчинків, уявити картини природи. А в його житті знайомство з художніми творами «передоручили» телевізору. Малюкові не треба уявляти, уявляти, мислити: все дано на «картинці». У школі подолати цю прогалину в розумовому розвитку дитини буває дуже важко: дається взнаки звичка до полегшеного сприйняття літературного твору.

Основна особливість розумового розвитку дитини дошкільного віку - переважання образних форм пізнання: сприйняття, образного мислення, уяви. Для їх виникнення і формування дошкільний вік має особливі можливостями. Розумове виховання дитини не можна розглядати у відриві від психічного розвитку, від багатства інтересів, почуттів та інших рис, що утворюють його духовне обличчя.

І дійсно, пізнавальні процеси, які розвивають у дитини, проявляються в різних видах діяльності. Так, у дитини з розвиненою уявою складається образ майбутньої діяльності, він планує її, визначає, що для неї буде потрібно. Знання, які засвоює дитина, не просто розширюють його кругозір. Ці знання закладають ставлення до людей, їх вчинків, природи, мистецтва і т.п.

Для розвитку морального обличчя дитини важливі уявлення про моральні норми, правила поведінки, про конкретних проявах моральних якостей. Наприклад, діти 3-4 років говорять про будь дитину, з яким грали, не сварилися: «Це мій друг». Хто такий друг? Що значить дружити? Як чинить друг? Уявлення про дружбу, одного, які дитина засвоює, направляють його поведінку, наповнюючи його новим змістом, служать для оцінки вчинків одного і самооцінки.

З раннього віку дитина набуває знання про догляд за своїм тілом (як мити руки, обличчя, користуватися носовою хусткою, серветкою, гребінцем), які стають основою охорони здоров'я, формування культурно-гігієнічних навичок, засвоєння правильних рухів.

Залучення дітей до культури, ознайомлення з творами мистецтва, сприйняття краси навколишнього світу у всьому його різноманітті вимагають усвідомлення, осмислення, що неможливо без участі уяви, мислення, пам'яті. Активне включення розумової діяльності в процес естетичного сприйняття - передумова для формування оцінних суджень, в яких виявляються спостережливість дитини, рівень сенсорної культури, мислення.

Таким чином, розумове виховання, маючи на меті вплив на розум дитини, благотворно позначається на становленні його морального обличчя, естетичному розвитку, придбанні звички до здорового способу життя.

Розумове виховання здійснюється як процес засвоєння підростаючим поколінням багатовікового досвіду людства, зображеного в матеріальній культурі, духовних цінностях, представленого в знаннях, навичках, уміннях, способах пізнання і т. п.