План уроку 11

з предмета «Екологія”

Тема уроку: Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан грунтового покриву

Мета уроку: навчитися визначати вплив ерозійних процесів на грунтовий покрив

Тип уроку: лабораторно-практичний

Методи та прийоми проведення: самостійна робота учнів, розповідь

Комплексно-методичне забезпечення уроку: стенди, підручники, роздатковий матеріал

ХІД УРОКУ

Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку).

2 Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3 Основна частина уроку.

3.1 Актуалізація знань.

5. Що таке деградація природи?

6. Які причини деградації природних компонентів?

7. Яка роль людини в деградації природних компонентів?

8. Чи потрібно зберігати природні компоненти?

3.2 Мотивація необхідних знань з даної теми для формування умінь і навичок.

4 Ознайомлення учнів з інструкцією

IV. Практична робота

Тема роботи. Вплив інтенсивності ерозійних процесів

на стан ґрунтового покриву

Мета роботи: провести аналіз впливу інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з алгоритмом об­числення інтенсивності ерозії, робочий зошит.

Картка для практичної роботи

Інтенсивність водної ерозії (Ф) вимірюють за втратою ґрунтом його маси (т) з одиниці площі (5) за одиницю часу (?) і виражають у тоннах на гектар (т/га) за формулою:

Я = т/(8-і)

Хід роботи

1. Обчисліть інтенсивність ерозії ґрунтів для трьох ділянок (кожна площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом одного місяця, а втрати маси ґрунту становили 1, 5 і 10 тонн для першої, другої та третьої ділянки відповідно. Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

2. Обчисліть місячну інтенсивність ерозії ґрунтів для двох ділянок (кожна площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом двох місяців для першої (втра­ та маси ґрунту становила 8 тонн) і трьох місяців — для другої (втрата маси ґрунту становила 9 тонн). Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав най­ сильніше.

5 Самостійне виконання учнями завдань.

6 Складання звіту по виконаній роботі.

7 Обговорення отриманих результатів роботи

8 Перевірка результатів виконання завдань.

9 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

10 Домашнє завдання.

Конспект

План уроку 12

з предмету Екологія

Тема уроку: Колообіг речовин як системоутворюючий фактор

Мета уроку: сформувати знання учнів про складові колообігу речовин

Тип уроку: формування нових знань

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, демонстрація

Комплекснометодичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

Хід уроку

1 Організаційна частина (перевірка:наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Малий та великий кола кругообігу речовин

2 Хімічна сила живих організмів

3 Харчові ланцюги

1 При вивченні кругообігу речовин необхідно чітко розрізняти малий (біологічний) та великий (геологічний) кругообіги речовин в біосфері. Перший проходить в межах певного ландшафту або декількох сусідніх ландшафтів і включає організми, атмосферу, воду та ґрунт і характеризується невеликими часовими інтервалами; інший охоплює різні ландшафти і проходить між сушею та океаном; характеризується значними часовими інтервалами.

Хімічні процеси, які мають місце в біосфері, проходять значно швидше, ніж в інших сферах Землі. Особливо велика швидкість кругообігу вуглекислого газу (до 35 років). За цей період рослини в процесі фотосинтезу вичерпали б весь запас вуглекислого газу, який знаходиться у повітрі, якщо би вуглекислота не виділялась в атмосферу за рахунок:

• дихання людей - 1,08.1012 кг СО2 ,

• роботи промислових підприємств - 1,256.1012 кг СО2,

• діяльності вулканів, пожеж - дуже мало,

• дихання рослини та тварин - 1013-1014 кг СО2.

Біогенне походження має й кисень атмосфери, який виник за рахунок фотосинтезу - утворення органічних речовин зеленими рослинами з води та вуглекислого газу під впливом сонячної енергії, і лише невелика його частина виникла в результаті фотолізу води або дегазації нижніх шарів земної кори. Можна вважати, що життя, яке виникнуло на Землі, поступово привело до формування сучасного складу атмосфери.

Велике значення мають організми у формуванні сольового складу океану. У зміні сольового режиму гідросфери приймають участь водні організми, які накопичують певні сполуки у своїх тілах та черепашках, що після смерті відкладаються на дні океанів і утворюють великі поклади вапняків та інших осадових порід.

Певну роль відіграють організми в утворенні кори вивітрювання. Вони постачають ґрунтові води та ґрунтове повітря органічними розчинними та газовими компонентами, які, діючи на гірські породи, викликають їх руйнування та перетворення. До цих організмів відносяться переважно анаеробні бактерії, які живуть без доступу кисню.

Основну ж масу органічних речовин ґрунту складає гумус - сукупність складних за складом органічних речовин, які утворились в результаті розкладу залишків рослин та синтезу високомолекулярних органічних сполук при частковому вилугувані зольних елементів.

Велику роль у цих процесах відіграють бактерії та актиноміцети, які окислюють безазотисті органічні сполуки, внаслідок чого виділяються спирти та кислоти (бродіння), і розкладають азотовмісні органічні речовини, внаслідок чого виділяються амінокислоти, аміди, а також аміак та інші азотисті сполуки (гниття).

Бактерії приймають участь у багатьох інших процесах, які проходять в ґрунтах: фіксації азоту (перетворенні газоподібного азоту в азотовмісні, розчинні у воді мінеральні речовини, які доступні для рослин при мінеральному живленні); нітрифікації (окисленню сполук азоту до солей азотної та азотистої кислот) і денітрифікації (відновлення солей азотної та азотистої кислот до аміаку); окисленню сірководню, сполук заліза та марганцю та ін. Кількість бактерій в ґрунті вимірюється мільйонами на 1 г.

2 Хімічна сила живих організмів. Організми відіграють істотну роль і в багатьох інших хімічних процесах, які проходять в біосфері. В.І.Вернадський писав: “На земній поверхні нема хімічної сили, більш постійно діючої, а тому і більш могутньої за своїми кінцевими результатами, ніж живі організми, взяті в цілому”.

Одна діатомея може, якщо не зустріне перепон при розмноженні, за 8 днів дати таку кількість матерії, яка рівна за об`ємом нашій планеті, а на протязі наступної години подвоїти цю кількість. Звичайна інфузорія за 5 років може дати кількість органічних речовин, яка перевищує у 104 рази об`єм Землі. Одна бактерія вагою всього в 10^-11-10^-10 г може за три доби дати масу, яка перевищує у декілька тисяч разів вагу всіх живих організмів, які населяють біосферу.

В.І.Вернадський (1934) зазначає: “Якщо бактерія холери може покрити суцільним покривом поверхню планети за одну добу з чвертю, то такий організм суші, як індійський слон, який розмножується найбільш повільно, - зробить це за 3000-3500 років; швидкість передачі геохімічної енергії життя для бактерії 33000 см/сек - близька до швидкості звукових хвиль: вона для слона буде біля 10^-2 см/сек. В безмежності геологічної довготи життя геохімічний ефект двох морфологічних форм - слона і бактерії - буде по суті одним і тим же. Самий повільний організм у біосфері буде такою ж потужною, яка змінює навколишнє середовище, силою, як і самий швидкий” (с.178).

3 Організми, які входять до складу екосистем, поєднані між собою харчовими відношеннями. За типом харчування розрізняють такі групи організмів:

1. Автотрофи (або продуценти) – це зелені рослини, які утворюють у процесі фотосинтезу органічні сполуки; тобто вони з неорганічних сполук продукують органічні сполуки. Продуценти – акумулятори сонячної енергії.

2. Гетеротрофи. Ці організми не можуть самі утворювати органічні речовини, вони живуть за рахунок вже готових органічних речовин, синтезованих автотрофами (продуцентами). Заєць, вовк, горобець, метелик, що порхає над луками в теплий літній день, безліч комах і, нарешті, людина – все це приклади гетеротрофів, яких ще називають консументами.

3. Редуценти. Вони також самі не утворюють органічні сполуки, а живуть за рахунок енергії, яка отримується при розкладанні залишків мертвих рослин і тварин. Це, в основному, безліч мікроорганізмів, гриби, актиноміцети.

Перенесення речовин в біосфері здійснюється одночасно з перенесенням енергії харчовими шляхами від першої до третьої групи. Перенесення енергії харчів від їх продуцентів – зелених рослин – через ряд організмів, що проходить шляхом поїдання одних організмів іншими, називається харчовим (трофічним) ланцюгом (наприклад, фітопланктон  зоопланктон  дрібні риби  велика риба  людина).

Закріплення знань

Дайте відповіді на питання:

1 Надайте означення малому (біологічному) кругообігу речовин в біосфері

2 Надайте означення великому (геологічному) кругообігу речовин в біосфері

3 Які типи харчових відносин живих організмів в біосфері ви знаєте?

4 Поясніть названі вами типи харчових відносин.

5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.