mat.analiz_1
.pdfдо одиниці, а процес вимірювання ОМ потрібно продовжити. Для цього відрізок ОЕ поділимо на 10 рівних частин, і знову можливі два випадки:
1)101 відрізка ОЕ відкладається у відрізку М1М ціле число α1 разів без
остачі. В цьому випадку процес вимірювання відрізка ОМ вважають завершеним, а точці М ставиться у відповідність раціональне число α0 ,α1, яке можна подати у вигляді нескінченного періодичного десяткового дробу: α0 ,α1000... =α0 ,α1(0).
2)101 відрізка ОЕ відкладається у відрізку М1М ціле число α1 разів з остачею М2 М, меншою від 101 ОЕ. Тут кажуть, що раціональне число
α0 ,α1 є результатом вимірювання відрізка ОМ з недостачею з точністю до 101 , а процес вимірювання ОМ можна продовжити.
Продовжуючи аналогічно міркування, прийдемо до висновку:
Висновок:
1)описаний вище процес вимірювання відрізка ОМ завершиться
на п му кроці, і точці М поставимо у відповідність раціональне
число α0 ,α1α2...αп , яке можна подати у вигляді нескінченного десяткового дробу α0 ,α1α2...αп000... =α0 ,α1α2...αп(0);
2)описаний вище процес вимірювання відрізка ОМ продовжиться необмежено, і ми отримаємо нескінченну послідовність раціональних чисел:
α0 ; α0 ,α1; α0 ,α1α2 ; ... ; α0 ,α1α2 ...αп; ... |
(3.9) |
які є результатом вимірювання відрізка ОМ з недостачею з
точністю |
відповідно |
до |
1; |
|
1 |
; |
|
1 |
; ... ; |
|
1 |
; ... |
|
10 |
102 |
10п |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Кожне з чисел послідовності (3.9) можна отримати обриванням
40
на відповідному десятковому знакові нескінченного десяткового дробу а =α0 ,α1α2...αп... (3.10)
Отже, кожній точці М числової осі ставиться у відповідність цілком конкретний нескінченний десятковий дріб (3.10)
Означення 3.11. Число а називають координатою точки М і позначають М(а), а числову пряму називають координатною прямою (віссю).
У таблиці наведено деякі підмножини множини дійсних чисел, які називають числовими проміжками:
Назва |
|
|
|
|
|
Позначення |
|
|
|
Зображення |
|
|
|||||||||||||||||||||
Числова пряма R, |
|
|
R = |
{x R |
|
−∞ < x <+ ∞ |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
(−∞;+∞) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
|
х |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Замкнутий проміжок |
|
[а; b]= {x R |
|
|
|
|
|
a ≤ x ≤ b} |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
(відрізок) |
|
|
|
|
|
(а; b)= {x R |
|
|
|
a < x < b} |
|
а |
|
b |
|
x |
|||||||||||||||||
Відкритий проміжок |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
(інтервал) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
b |
|
x |
|||
Напіввідкритий |
|
|
|
[a; b) = {x R |
|
|
a ≤ x < b} |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
проміжок |
|
|
|
|
|
(a; b] = {x R |
|
|
a < x ≤ b} |
|
а |
|
b |
|
x |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
(піввідрізок, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
півінтервал) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
b |
|
x |
|||
Нескінченний |
|
|
|
|
(−∞; a) = {x R |
|
|
|
|
x < a}, |
|
|
|
a |
|
x |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
проміжок (відкритий |
|
(−∞; a] = {x R |
|
|
|
|
|
x ≤ a}, |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
a |
|
x |
|||||||||||||||||||||||||
промінь, промінь) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x > a}, |
|
|
|
||||||||||
|
|
(a; + ∞) = {x R |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[a; + ∞) = {x R |
|
|
x ≥ a} |
|
a |
|
|
|
x |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо нерівність: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
x |
|||||||||
|
|
|
|
x − x0 |
<δ, |
x < x0 +δ, |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х0 |
|
х |
0 +δ |
|
|
|
|
<δ, x − x0 |
≥ 0, |
x ≥ x0 , |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
x − x |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
0 |
|
|
x − x |
< −δ, |
x > x −δ, |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
x − x |
< 0, |
|
|
x < x , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
41
(х0 −δ; х0 +δ ).
Означення 3.12. Інтервал (х0 −δ; х0 +δ ), δ > 0 з центром в точці х0 називають δ – околом точки х0 і позначають
Оδ (х0 ):= (х0 −δ; х0 +δ ).
Проколеним δ – околом точки х0 називають множину, яка задається нерівністю 0 < x − x0 <δ , і позначають
Оδ* (х0 ):= (х0 −δ; х0 +δ )\ {x0}.
Тепер можна перенести таке геометричне поняття, як відстань між точками прямої, на множину дійсних чисел R , і говорити про відстань між числами, а саме, якщо а і b два дійсних числа і a < b, то відстанню між числами а і b будемо називати довжину відрізка АВ, де A(a), B(b). Тепер зрозумілим стає геометричний зміст модуля дійсного числа.
a – це відстань між числами а і 0, або точками A(a) і 0:
a −b – це відстань між числами а і b, або точками A(a) і B(b):
Приклад 2. Розв’язати рівняння х+ 2 =1.
Розв’язання. І спосіб. Згідно з означенням модуля числа маємо
|
х+ 2 |
х+ 2 =1, |
х = −1, |
|
|
|
|
|
||||
|
=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х+ 2 = −1, |
х = −3. |
|
|
|
|
|
||||
ІІ спосіб. Використаємо геометричний зміст модуля. |
||||||||||||
|
|
Нам потрібно |
знайти точки |
|
A(х) |
числової прямої, які |
||||||
знаходяться на відстані, рівній одиниці, від точки B(−2): |
||||||||||||
|
|
Відповідь. |
х = −3; х = −1. |
|
|
|
|
|
||||
|
Правило 1. |
|
f (x) |
|
= a, a > 0 f (x)= a, |
|
||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
f (x)= −a |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Приклад 3. Розв’язати нерівність |
|
x − 2 |
|
< 3. |
|||||||
|
|
|
Розв’язання. І спосіб. Використаємо означення модуля числа.
42
|
|
|
x − 2 |
≥ 0, |
|
x ≥ 2, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x − 2 |
|
< 3 |
x − 2 |
< 3, |
|
x < 5, |
|
|
|||||||
|
x − 2 |
< 0, |
x < 2, |
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− x + 2 < 3, |
|
x > −1, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ спосіб. Використаємо геометричний зміст модуля. Нам потрібно знайти такі точки A(x) числової прямої, відстань від яких до точки
B(2) менша 3: |
3 |
3 |
|
|
||||
Відповідь. x (−1;5). |
|
x |
||||||
|
−1 |
2 |
5 |
|||||
|
|
|
|
|
||||
|
Правило 2. |
|
|
Рис. 3.5 |
|
|
||
|
f (x) |
|
f |
(x)< a, |
|
|
|
|
|
|
< a, a > 0 |
(x)> −a |
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 4. Розв’язати нерівність x + 2 > 4 .
Розв’язання.
І спосіб. Використаємо означення модуля числа.
x + 2 ≥ 0,
x + 2 > 4,
x ≥ −2,x > 2,
x + 2 < 0,
або −(x + 2)> 4,x < −2,
x < −6,
Остаточно маємо, що x (−∞;−6) (2;+∞)
ІІ спосіб. Використаємо геометричний зміст модуля. Нам потрібно знайти такі точки A(x) числової прямої, відстань від яких до точки
B(−2) більша 4 одиниць: |
4 |
4 |
|
|
Відповідь. x (−∞;−6) (2;+∞). |
|
x |
||
−6 |
− |
2 |
||
|
|
2 |
|
|
Правило 3. |
|
Рис. 3.6 |
|
|
f (x) > a, a > 0 f (x)> a,
f (x)< −a
43
План:
1.Обмеженні зверху і знизу числові множини. Точна верхня і точна нижня межі, їх властивості.
2.Неперервність множини дійсних чисел. Принцип Вейєрштраcса.
Обмежені зверху і знизу числові множини. Точна верхня і точна нижня межі, їх властивості.
Нехай непорожня множина А є підмножиною множини дійсних чисел R .
Означення 4.1. Множину А називають обмеженою зверху, якщо існує дійсне число а таке, що для довільного x A виконується нерівність x ≤ a . Число а називається верхньою межею множини А.
Скорочений запис:
df |
|
(A−обмежена зверху ) ( a R, x A: x ≤a ) |
(4.1) |
Означення 4.2. Множину А називають обмеженою знизу, якщо існує дійсне число b таке, що для довільного x A виконується нерівність x ≥ b. Число b називається нижньою межею множини А.
Скорочений запис:
df
(A−обмежена знизу ) ( b R, x A: x ≥b ) (4.2)
Означення 4.3. Множину А називають обмеженою, якщо вона обмежена як зверху, так і знизу.
Скорочений запис:
df
(A −обмежена ) ( a,b R, x A : a ≤ x ≤ b ) (4.3)
44
або
df |
x A: x ≤a ) |
|
(A−обмежена) ( a R,a >0, |
(4.4) |
Означення 4.4. Множину А називають необмеженою зверху, якщо для довільного числа a R існує число x A таке, що x > a .
Скорочений запис:
df |
|
(A−необмежена зверху ) ( a R, x A: x >a ) |
(4.1) |
Запишіть означення необмеженої знизу ї необмеженої множин!
|
|
|
Означення 4.5. Якщо в множині А існує число a R таке, що |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
x A: |
x ≤ a , |
|
то |
число |
а |
називається |
найбільшим |
або |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
максимальним числом множини А: a = max A. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Означення 4.6. Якщо в множині А існує число b R таке, що |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
x A: |
x ≥ b, |
|
то |
|
|
число |
b |
називається |
найменшим |
або |
|||||||||||||||||||||||
|
|
мінімальним числом множини А: b = min A. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Приклад 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
а) Довести, |
що відкритий промінь (−∞,2) |
є обмеженою зверху |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
множиною. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(− ∞,2):= {x R |
|
x < 2 }. |
||||||||||||||||
|
Доведення. Згідно з означенням маємо: |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Отже, ми вказали дійсне число 2 |
таке, що x (−∞,2): x < 2, |
тому |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
промінь (−∞,2) є |
обмеженою |
зверху |
множиною, а |
|
число |
2 є |
||||||||||||||||||||||||||||||
верхньою межею. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
б) Довести, що множина B |
= |
|
|
|
|
n ≥1 обмежена. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
+1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Доведення. |
|
Елементи |
множини |
|
B |
|
є |
числа |
вигляду |
||||||||||||||||||||||||||
|
n |
|
= |
(n +1)−1 =1 − |
|
1 |
|
|
, n N , тобто |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
n +1 |
|
n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|||||||
|
1 − |
|
1 |
, 1 − |
1 |
, 1 − |
1 |
,..., 1 − |
|
|
1 |
|
,..., |
|
або |
|
1 |
, |
2 |
, |
3 |
, ..., |
|
, ... |
||||||||||||
|
2 |
|
|
n +1 |
|
2 |
3 |
|
n +1 |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
45
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
x |
|
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Очевидно, що n N: 12 ≤1 − n 1+1 <1, тому вказана множина є обмеженою, а числа 12 і 1 є відповідно нижньою і верхньою межами.
Варто зауважити, що якщо обмежена зверху множина має верхню межу, то вона їх має безліч. Наприклад, числа 2,1; 2,999; 3, 5,
10, … є верхніми межами променя (−∞,2).
Означення 4.7. Найменшу з усіх верхніх меж непорожньої, обмеженої зверху множини А називають точною верхньою
межею цієї множини і позначають sup A.
В перекладі з латинської мови «supremum» означає «найбільший».
|
|
df |
|
1 . x A: x ≤ a, |
|
(4.6) |
|
(a = sup A) |
|
|
|
||
|
|
|
|
2 . ε > 0 x′ A: x ' > a −ε |
|
|
a − ε |
x' a |
|
х |
|
|
Умова 10 вказує на обмеженість зверху множини А, а умова 20 вказує на те, що меншого від а числа, яке обмежує зверху множину А, немає (рис.4.2).
Означення 4.8. Найбільшу з усіх нижніх меж непорожньої, обмеженої знизу множини А називають точною нижньою межею цієї множини і позначають inf A .
В перекладі з латинської мови «infimum» означає «найменший»
df |
|
10. x A : x ≥ b, |
|
(4.7) |
(a = inf A) |
|
|
||
|
|
2 . ε > 0 x′ A: x ' < b + ε |
|
46
|
Приклад 2. Довести, що sup |
n |
|
|
|
n ≥1 |
=1. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Доведення. Використаємо умову (4.6). |
|
|
|
|
|
||||||||
10 |
. n N |
|
n |
|
1 |
1 |
|
||||||
нерівність |
|
≤1 |
1 − |
|
≤1 − |
|
≤ 0 – |
||||||
n +1 |
n +1 |
n +1 |
правильна, отже перша умова виконується.
20 . |
|
|
Доведемо, |
що |
|
|
ε > 0 |
|
x' = |
k |
|
B : x' >1 −ε , |
або |
||||||||||||||||||||
|
|
k +1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
≥ |
1 |
−1 . |
|
|||
|
|
|
>1 −ε; 1 − |
|
>1 −ε |
|
|
|
< ε |
k > |
−1 |
|
|||||||||||||||||||||
|
k +1 |
|
k +1 |
|
k +1 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ε |
ε |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Наприклад, якщо ε = |
1 |
, то k > |
|
|
1 |
|
− |
1 |
=1, |
|
тобто можна вибрати |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
число x' |
з номером, наприклад, |
k = 2. В цьому випадку |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
x'= |
|
|
2 |
|
= |
2 |
>1 − |
1 |
=1 −ε . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
2 |
+1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
Розглянемо деякі властивості точних верхніх і нижніх меж. З цією |
||||||||||||||||||||||||||||||
метою означимо дві операції над множинами. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Означення |
4.9. |
|
Арифметичною |
|
сумою |
X1 + X 2 +...+ X n |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
числових множин |
X1, X 2 ,..., X n |
|
називається множина |
всіх |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
чисел х, які можна подати у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X1 + X 2 +...+ X n := {x R x = x1 + x2 +... + xn , x1 X1, x2 X 2 ,...xn X n }
Різницею X −Y множин Х і Y називається множина:
X −Y :={z z = x − y, x X , y Y}.
Означення 4.10. Добутком λX числа λ на числову множину Х називається множина:
λX :={ y y =λx, x X }.
Добутком XY двох числових множин Х і Y називається множина всіх чисел z , які можна подати у вигляді:
XY :={z z = xy, x X , y Y }.
47
Властивість 1.
sup(X1 + X 2 +...+ X n )= sup X1 + sup X 2 +...+ sup X n .
Властивість 2. sup(X −Y )= sup X −inf Y .
Властивість 3.
Якщо λ ≥ 0 , то supλX = λsup X ,inf λX = λinf X ,
а якщо λ < 0 , то supλX = λinf X , inf λX = λsup X .
Властивість 4. Якщо всі числа з множин Х і Y невід’ємні, то sup XY = sup X supY , inf XY = inf X inf Y .
Доведення цих властивостей можна прочитати у підручнику [8,
с.71–74].
Неперервність множини дійсних чисел. Принцип Вейєрштрасса.
Теорема 4.1 (принцип Вейєрштрасса). Довільна непорожня обмежена зверху (знизу) підмножина множини дійсних чисел
має єдину точну верхню(точну нижню) межу.
Доведення. |
Розглянемо випадок, коли A [0; + ∞), A ≠Ø і |
(A −обмежена |
df |
зверху ) ( b R+, x A: x ≤b ) Кожне число х з |
множини А можна подати у вигляді нескінченного десяткового дробу. Оскільки вони не перевищують числа b, то їх цілі частини також не перевищують числа b. Тому знайдеться найбільша ціла частина, яку ми позначимо через α0 .
Виберемо тепер всі числа з множини А, які мають цілу частину α0 , і будемо розглядати перший десятковий знак. Оскільки ці числа також не перевищують b, тому знайдеться найбільший перший десятковий знак, який ми позначимо через α1.
Знову виберемо всі числа з множини А, які мають цілу частину α0 і перший десятковий знак α1 і позначимо найбільший другий
48
десятковий знак через α2 . Міркуючи аналогічно, ми визначимо десяткові знаки деякого числа a = α0 ,α1α2 ...αn ... (4.8)
Покажемо, що число а є точною верхньою межею множини А, тобто: 1) а є верхньою межею множини А і 2) а є найменшою з усіх верхніх меж.
Перше твердження доводимо методом від супротивного. Припустимо, що в множині А існує число x = x0 , x1x2 ... xn ... таке, що
x > a . Отже, згідно з означенням 3.4 порівняння дійсних чисел,
знайдеться номер |
k такий, що |
x0 =α0 , x1 =α1, ... , xk −1 =αk −1, |
xk >αk . |
|
|
Але остання |
умова (xk >αk ) |
суперечить побудові числа а, |
оскільки в числі а за αk вибиралася найбільша цифра з десяткових знаків xk тих чисел х, у яких ціла частина і перші k −1 знаків після коми відповідно дорівнюють α0 ; α1; ...; αk −1 . Отже, x ≤ a .
Щоб довести друге твердження, потрібно показати, що для довільного числа x' A і x'< a знайдеться число x" A таке, що x"> x'. Отже, нехай x' = x'0 , x'1 x'2... x'n .... З умови x '< a і означення 3.4 порівняння дійсних чисел знайдеться номер т такий, що x'0 =α0 ,
x'1 =α1, ... , x'm−1 =αm−1, |
x'm <αm . |
Розглянемо число |
x"= x"0 , x"1 x"2... x"n... таке, що x"0 =α0 , |
x"1 =α1, ... , x"m−1 =αm−1, |
x"m =αm > x'm . Тому, число x" A згідно з |
побудовою чисел, і x"> x', що й потрібно було довести.
Отже, a = α0 ,α1α2 ...αn ... є точною верхньою межею множини А.
Аналогічно дана теорема доводиться і для випадку, коли x A і x ≤ 0 .
Принцип Вейєрштрасса виражає неперервність множини дійсних чисел.
Означення 4.11. Послідовність відрізків
[a1; b1 ],[a2 ; b2 ],...,[an ; bn ],... |
(4.9) |
49