2.Лускокрилі Вінниччини

Райдужниця велика. Один з 3 видів роду у фауні України. Поширений в Українських Карпатах, Передкарпаття, Житомирській, Вiнницькій та Київській областях. Ареал охоплює лiсову зону Євразiї. Місця перебування це листяні та мішані ліси, лісові галявини й узлісся, вздовж берегів водойм. Чисельнісь у Карпатах і на Поділлі низька (0,1 - 5 особин на 1 га), в ін. регіонах зустрічаються поодинокі особини. Причиною зміни чисельності є руйнування біотопів виду (вирубування природних лісів, зміна породної структури, урбанізація), застосування пестицидів. Живляться соком берези, клена та ін. дерев, гусениці - листям верби й осики. Самка відкладає по 1 - 2 яйця (розвиваються 8 - 14 днів) на нижню поверхню листка або на кору гілки. Зимує гусениця 3-го віку у коконі з павутини та листя на гілці, на лялечку перетворюється у червні. Розвиток лялечки триває 2 - 3 тижні. Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику. Доцільно зберегти деревну та чагарникову рослинність, на якій розвивається райдужниця велика, зокрема вздовж водотоків; обмежити використання пестицидів, створити ентомологічні заказники в місцях перебування виду.

Мінемозина. Один з 60 видів роду; один з 2 європейських видів роду у фауні України. Поширений на свій території  України, крiм Кримського п-ва. Ареал охоплює бiльшу частину Європи, Малу i Зх. Азiю, гiрськi райони Кавказу, Серед. Азiї i Пд. Алтаю, Казахстан i пд. райони Зх. Сибiру.Місце перебування-узлісся та галявини листяних і мішаних лісів, гірські луки, долини річок. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється у Луганському і Канівському природних заповідниках та Карпатському біосферному заповіднику. Доцільно створювати ентомологічні заказники у місцях зі значним антропогенним навантаженням - біля великих міст, у Донбасі, на півдні лісостепової зони.

Поліксена- єдиний вид роду у фауні України. Поширений  майже по всiй тереторії України. Місця перебування- узлісся і галявини лісів, береги водотоків, надзаплавні тераси - місця зростання хвилівника звичайного. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Європейського Червоного списку (1991). Слід створити ентомологічні заказники у долинах річок, особливо поблизу великих міст, через посилення рекреаційного навантаження на екосистеми.

Ендроміс березовий,шовкопряд березовий. Єдиний представник палеарктичного роду. Поширений в зоні мiшаних лiсiв (Волинська, Житомирська, пн. частина Київської та Чернiгiвська областi) i лiсостепова (Львiвська, Хмельницька, Вiнницька, пд. частина Київської та Харкiвська областi). Ареал охоплює лiсову i лiсостепову зони Євразiї. Місця перебування- молоді мішані ліси, особливо березняки, іноді вільшняки (з березою) вздовж річок. Чисельність незначна (поодинокі особини). Причиною зміни чисельності є хімічна обробка лісів протягом тривалого часу. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється як компонент біоценозів у природних заповідниках (зокрема. Канівському та Поліському). Доцільно у місцях перебування виду створити ентомологічні заказники.

Кропив’янка. Як і багато інших видів німфалід, має яскраве строкате забарвлення. Розмах крил досягає 50 мм. Вид поширений у Європі та помірних широтах Азії. Зимують на стадії імаго у різноманітних схованках (в дуплах та під корою дерев, в щілинах, часто в будинках), причому лише самиці, самці ж гинуть восени. Навесні самиці відкладають яйця (близько 200). Гусениці живляться кропивою - звідси й назва метелика, зрідка хмелем. Живуть у своєрідному гнізді, яке роблять, скріплюючи павутиною декілька листків. Перед залялькуванням розповзаються. В Україні дають одну генерацію на рік. На всій території свого ареалу вид має велику чисельність.

Червоний адмірал . Розмах крил до 6 см. Місце проживання - лісові узлісся, поляни, узбіччя доріг, луги, береги річок тощо. Часто спостерігається в антропогенних біотопах. Зустрічається по всій Європі та в помірних широтах Азії, Північна Африка, острови Атлантичного океану, північ Америки, Гватемала, Гаїті, Нова Зеландія. Зустрічається на всій території досліджуваного регіону. Вид схильний до динамічних коливань чисельності і в окремі роки спостерігається у вельми великій кількості. Є активним емігрантом.

Капустяний білан-метелик родини біланових. Широко розповсюджений в Україні. Зимують лялечки, прикріплені до cyбстрату за допомогою жовтого пояса. Заляльковування відбувається поблизу місць, де росла кормова рослина, на штамбах та гілках дерев, тинах, стінах будівель. Літ метеликів починається рано навесні, вони активні вдень. Яйця дозрівають на 5-7-й день після виходу самок із лялечок. Відкладає їх самка на нижній бік листків кормових рослин понад 15 шт. Плодючість самки - 250-300 яєць. Через 6-8 днів з яєць виплоджуються гусениці, які деякий час залишаються нерухомими, a потім починають об’їдати м’яку частину листка. Гусениці молодших віків групами живляться на нижньому боці листка, старших - на верхньому поодиноко. У пошуках їжі вони часто мігрують на далеку відстань. Стадія лялечки y літніх поколінь триває 8-17 днів. Протягом року розвивається 2-4 покоління. Повний цикл розвитку становить 26-32 дні.

Бражник тополевий. Поширений на всій території України. Ареал виду охоплює також Палеарктику та Близький схід.Бражник тополевий - великий (розмах крил 70-100 мм) нічний метелик, як правило, світло-сірого кольору. Зовнішній вигляд нагадує опале листя тополі - основного місця денного відпочинку цього метелика.

Павине око денне - метелик родини Німфаліди . Широковідомий завдяки своєму яскравому забарвленню та доволі великим розмірам (розмах крил до 5 см). Видову латинську назву метелик отримав в честь Іо- коханки Зевса, жриці Гери. Розповсюджений вид, зустрічається в помірному поясі Європи, Азії, в тому числі на Японському архіпелазі. Зимує в підвалах, печерах на стадії імаго, тому трапляється вже рано навесні, коли виходить зі схованок для відкладки яєць.