1.5. Принципи стандартизації

Вивчення і систематизація принципів стандартизації - одна із важких проблем. Різні автори у своїх роботах наводять принципи стандартизації, виходячи із конкретного виду діяльності (виробничої, економічної, соціальної). Принципи стандартизації розглядаються відповідно до її загальної діяльності, незалежно від сфери та виду її діяльності.

Згідно з теорією і практичною діяльністю стандартизації для вирішення поставлених перед нею завдань слід виділити низку методичних принципів: плановість, перспективність, оптимальність, динамічність, системність, обов'язковість.

Принцип плановості забезпечується шляхом складання перспективних і поточних планів з розробки, розвитку і проведення робіт зі стандартизації. Планування в галузі стандартизації є складовою частиною системи державного планування. Планування слід здійснювати для послідовного, системного розвитку народного господарства, правильного розподілення ресурсів. Ефективність планування є однією з ланок управління народним господарством, засобом забезпечення темпів розвитку економіки країни, гарантією успішного створення матеріально-технічної бази промисловості.

Планування здійснюється шляхом складання на науковій основі перспективних і поточних планів для усіх рівнів народного господарства, координування і контролю за виконанням, досягнення високих кінцевих результатів при правильному розподіленні матеріальних і грошових ресурсів. Об'єм і спрямованість планів зі стандартизації визначається завданнями, які стоять перед народним господарством на конкретний період. Плани включають програми комплексної стандартизації та метрологічного забезпечення.

Принципи перспективності забезпечуються розробкою і випуском випереджаючих стандартів, в яких запроваджуються підвищені норми та вимоги до об'єктів стандартизації відносно досягнутого рівня. До того ж норми та вимоги, які запроваджуються у стандартах, будуть оптимальними в майбутньому. Випереджаючі стандарти містять норми і вимоги, що перевищують існуючий рівень, і тим самим орієнтують науку і виробництво на динамічний розвиток науково-технічного прогресу. Базою для розробки випереджаючих стандартів є науково-технічні прогнози.

Випереджаючі стандарти дають змогу планувати процес підвищення якості, надають розробникам і споживачам інформацію щодо параметрів виробів у майбутньому. Ці стандарти являють собою, якоюсь мірою, програму організації виробництва щодо випуску продукції підвищеної якості. У той же час на розробників випереджаючих стандартів покладено велику відповідальність за правильність прогнозування розвитку науки та техніки на визначений період.

Принцип оптимальності передбачає вироблення й прийняття таких норм, правил та вимог, що забезпечують народному господарству оптимальні втрати ресурсів: сировинних, матеріальних, енергетичних, економічних, соціальних. Під час вирішення різних завдань та проблем найвища результативність буде досягнута тоді, коли із великої кількості можливих варіантів рішень будуть відібрані найбільш раціональні та економічні, тобто оптимальні варіанти. А це, своєю чергою, сприяє підвищенню ефективності виробництва та продуктивності праці.

Принцип динамічності передбачає періодичну перевірку стандартів та іншої нормативної документації, внесення до них змін, а також своєчасний перегляд і відміну стандартів. Чинні стандарти підлягають перевірці згідно з рядком в інформаційних даних. Під час перевірки визначають науково-технічний рівень стандартів, за потребою розробляють пропозиції щодо оновлення застарілих показників, норм, характеристик, вимог, термінів, визначень, позначень, одиниць фізичних величин. Результати перевірки можуть слугувати підставою для перегляду стандарту.

При періодичній оцінці та перегляді стандартів важливо визначити їх відповідність існуючим і можливим потребам споживачів, врахувати зміни вимог споживачів. Якщо стандарти не будуть враховувати потреби суспільства, то вони виявляться непотрібними, більш того - вони будуть перешкодою для подальшого прогресу.

Наприклад, особливо швидко застарівають стандарти на товари народного споживання, що пов'язано зі зміною вимог споживачів, їх матеріальним становищем, рівнем та відношенням роздрібних цін на різні товари, швидкоплинністю моди тощо. Цими обставинами пояснюється те, що одні товари користуються підвищеним попитом, а інші залежуються, уціняються, але однаково не знаходять споживача. Тому основне завдання стандартизації - розробляти такі стандарти на товари народного споживання, які б сприяли усуненню подібних диспропорцій у реалізації виробів і давали змогу більш гнучко регулювати якість продукції, що значно підвищить попит на неї.

Принцип системності забезпечується розробкою нормативних документів на об'єкти стандартизації, що належать до певної галузі та встановлюють взаємопогоджені вимоги до усіх об'єктів на підставі загальної мети. Цей принцип визначає розробку стандартів чи іншої нормативної документації як елемента системи і приводить до упорядкування закономірно розташованих і взаємопов'язаних конкретних об'єктів стандартизації в єдину систему. При цьому вони пов’язані між собою внутрішньою сутністю.

Для вивчення об'єкта у цілому слід знайти загальні закономірності, які об'єднують у ньому різні властивості. Не менш важливою передумовою розвитку системних досліджень є створення укрупнених комплексів. До них належать автоматизовані потокові технологічні лінії, комплексні системи управління, міжгалузеві системи стандартів тощо.

Успішна розробка великих комплексних проблем суспільства, системний підхід до їх вирішення та впровадження отриманих результатів у народне господарство сприяє подальшому науково-технічному прогресу і розвитку економіки країни.

Принцип обов'язковості визначає законодавчий характер стандартизації. В Україні стандарти та інша нормативна документація мають обов'язковий характер, їх повинні додержуватись усі підприємства і організації незалежно від форми власності. За порушення

вимог стандартів, іншої нормативної документації передбачена юридична відповідальність згідно з чинним законо­давством. Юридична відповідальність залежно від виду порушення може бути дисциплінарна, матеріальна чи кримінальна.

Відповідальність за випуск у продаж неякісних, нестандартних чи некомплектних товарів наступає незалежно від того, чи вони надійшли у такому виді від виробника або постачальника, чи зіпсовані у магазині, або під час зберігання на складі чи базі. Кримінальним визнається вже сам випуск таких товарів у продаж. Тому, торговельні робітники, а саме товарознавці, повинні брати на реалізацію тільки якісний товар і не допускати до продажу зіпсовані та некомплектні вироби, тим самим захищаючи інтереси споживача.

Література основна: [1,2 ]

Література додаткова: [7,9,10,17,18 ]

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Як називалася перша міжнародна організація зі стандартизації?

1) міжнародна асоціація зі стандартизації;

2) міжнародна організація зі стандартизації;

3) Європейська економічне товариство з проблем стандартизації;

4) Комітет Європейської координації стандартів.

2. В якій країні вперше було впроваджено “систему 5-ти мір”?

1. у Китаї;

   1. в Японії;

   2. у Древньому Єгипті;

   3. у Греції.

3. В якій країні вперше був прийнятий стандарт на рушниці?

1. у Німеччині;

2. у США;

3. в Японії;

4. у Франції.

4. В якому році була створена Міжнародна асоціація зі стандартизації?

1. у 1926 р.;

2. у 1901 р;

3. у 1916 р.;

4. у 1925 р.

5. Офіційна стандартизація на території колишнього СРСР почалась:

1. у 1925 р.;

2. у 1941 р.;

3. у 1945 р.;

4. у 1961 р.

5. Координаційний комітет з питань стандартизації при ООН створено у:

1. 1943 р.;

2. 1901 р.;

3. 1924 р.;

4. 1945 р.

5. В якому році засновано Міжнародну організацію зі стандартизації?

1. у 1946 р;

2. у 1945 р.;

3. у 1926 р.;

4. у 1951 р.;

5. В якому році Україна стала членом ISO та IEC?

1. у 1993 р.;

2. у 2001 р.;

3. у 1991 р.;

4. у 1995 р.;

5. Чим характеризується ІІІ – й етап розвитку світової стандартизації?

1. впровадженням нових технологій та нових видів техніки;

2. загальним світовим характером стандартизації?

3. розвитком інформаційних технологій;

4. розвитком національних систем стандартизації.

10. Чим характеризується ІV-й етап розвитку світової стандартизації?

1. загальним світовим характером стандартизації, розвитком

інформаційних технологій;

2. впровадженням нових технологій та нових видів техніки;

3. розвитком інформаційних технологій;

4. розвитком національних систем стандартизації.

11. Термін “стандартизація” означає:

1. діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання реально існуючих чи можливих завдань;

2. оптимальний ступінь упорядкування в певній галузі;

3. діяльність щодо встановлення положень для загального і багаторазового використання завдань;

4. встановлення положень для загального використання реальних завдань.

11. Нормативний документ – це:

1. документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів;

2. документ, який встановлює характеристики різних видів діяльності;

3. документ, який встановлює характеристики результатів діяльності;

4. правила щодо різних видів діяльності.

11. Об’єктом стандартизації є:

1. предмет, який підлягає стандартизації;

2. стандартизована продукція;

3. кількісні та якісні поняття;

4. функції і методи.

11. До об’єктів стандартизації належать:

1. продукція, процеси, послуги, правила, поняття, визначення,

процедури, функції, методи;

2. продукція, послуги;

3. процеси, процедури;

4. поняття, визначення.

11. Термін “стандарт” в буквальному розумінні означає:

1. норма, зразок, мірило;

2. норма;

3. зразок;

4. мірило.

11. Термін “стандарт” в широкому розумінні означає:

1. зразок, еталон;

2. норма, мірило;

3. еталон, мірило;

4. норма.

11. Керівний нормативний документ (КНД) – це:

1. нормативний документ, який встановлює норми, правила, вимоги організаційно-методичного та загальнотехнічного характеру;

2. нормативний документ, який встановлює правила;

3. документ, який встановлює правила, норми, вимоги;

4. нормативний документ організаційно-методичного характеру.

11. Стандарти, ТУ та КНД містять показники, які:

1. можуть бути охарактеризовані кількісно і якісно;

2. можуть бути охарактеризовані кількісно;

3. можуть бути охарактеризовані якісно;

4. можуть бути охарактеризовані як об’єкт.

11. Показники стандартів – це:

1. характеристика об’єктів стандартизації, що виражаються за

допомогою умовних одиниць, позначень, понять;

2. характеристика об’єктів стандартизації, що виражаються за допомогою умовних одиниць;

3. характеристика об’єктів стандартизації, що виражаються за допомогою умовних позначень;

4. характеристика об’єктів стандартизації, що виражаються за допомогою понять.

11. Які існують види стандартизації?

1. національна, міжнародна, міждержавна, регіональна;

2. національна, міжнародна;

3. національна, державна, міжнародна;

4. національна, регіональна, міжнародна.

11. Галузева стандартизація – це:

1. стандартизація, яка здійснюється органами, компетентними в даній галузі народного господарства;

2. стандартизація, яка здійснюється в певній галузі народного господарства на регіональному рівні;

3. стандартизація продукції певної галузі народного господарства;

4. стандартизація даної галузі народного господарства.

11. Державна стандартизація – це:

1. стандартизація, яка здійснюється урядовими органами і розповсюджується на усі підприємства держави, незалежно від форми власності;

2. стандартизація, яка здійснюється урядовими органами і розповсюджується на підприємства тільки державної форми власності;

3. стандартизація підприємств державної форми власності;

4. стандартизація, результати якої розповсюджуються на державні підприємства.

11. Регіональна стандартизація – це стандартизація, участь в якій є:

1. відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону;

2. відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного регіону;

3. відкритою для відповідних органів країн лише одного економічного регіону;

4. відкритою для відповідних органів країн декількох економічних регіонів.

11. Термін “безпека” означає:

1. відсутність недопустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди;

2. відсутність ризику;

3. відсутність великої кількості токсичних речовин;

4. відсутність великої кількості шкідливих речовин.

11. Технічний регламент – це:

1. нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст;

2. нормативно-правовий акт державної влади, який відтворює зміст стандартів;

3. нормативний акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції безпосередньо;

4. нормативний документ, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів, послуг.

11. До основних функцій стандартизації відносяться:

1. цивілізуюча, інформаційна, документуюча, ресурсозберігаюча,

соціокультурна, комунікативна, охоронна;

2. інформаційна, документуюча, охоронна;

3. інформаційна, документуюча, ресурсозберігаюча;

4. документуюча, ресурсозберігаюча, комунікативна, охоронна, безпека, якісна.

11. Цивілізуюча функція стандартизації – це:

1. гармонізація документів, методів та засобів якості життя зі світовими аналогами;

2. гармонізація документів зі світовими аналогами;

3. гармонізація документів з законодавством країни;

4. гармонізація методів та засобів якості зі світовими аналогами.

11. Ресурсозберігаючого функцією стандартизації є:

1. раціональне та економне використання ресурсів;

2. раціональне використання ресурсів, досягнення сумісності;

3. економне використання ресурсів, досягнення сумісності та взаємозамінності;

4. раціональне використання ресурсів, вітабезпека.

11. Коли і ким вперше було визначено поняття “стандартизація”?:

1. ISO, 1962р.;

2. STAKO, 1952рр.;

3. IEC, 1945р.;

4. ISA, 1926р.

КЛЮЧІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

ТЕСТИ ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ

1. а)

2. а)

3. а)

4. а)

5. а)

6. а)

7. а)

8. а)

9. а)

10. а)

11. а)

12. а)

13. а)

14. а)

15. а)

16. а)

17. а)

18. а)

19. а)

20. а)

21. а)

22. а)

23. а)

24. а)

25. а)

26. а)

27. а)

28. а)

29. а)