- •Тема 4. Вплив права європейського союзу
- •На правові системи держав-членів.
- •Перегляд права європейського союзу
- •Лекційні питання:
- •1. Доктрина верховенства права Європейського Союзу над національним правом держав-членів
- •2. Доктрина прямої дії права Європейського Союзу
- •2.1. Пряма дія положень установчих договорів єс
- •2.2. Пряма дія міжнародних угод
- •2.3. Пряма дія регламентів
- •2.4. Пряма дія директив і рішень
- •3. Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Європейського Союзу
- •3.1. Принцип відповідальності держав-членів за неімплементацію директив
- •3.2. Принцип відповідальності держав-членів за порушення права єс
- •4. Відповідальність Європейського Союзу
- •5. Судовий перегляд актів інститутів Європейського Союзу
- •5.1. Елементи судового перегляду актів інститутів єс за ст. 263 Договору про діяльність єс
- •5.2. Судовий перегляд у випадку бездіяльності інститутів єс за ст. 265 Договору про діяльність єс
- •5.3. Судовий перегляд за ст. 277 Договору про діяльність єс (непрямий перегляд)
- •Контрольні питання
2. Доктрина прямої дії права Європейського Союзу
Принцип верховенства права ЄС безпосередньо пов'язаний із принципами прямого застосування та прямої дії права ЄС. У законодавстві ЄС не достатньо визначення цих концепцій, проте юридична доктрина розрізняє їх.
Прямо застосовуваними визнаються такі закони ЄС, що діють безпосередньо в правових системах держав-членів, без спеціальної процедури впровадження.
Можливість мати "пряму дію" має тільки те законодавство ЄС, яке передбачає права, на які можуть посилатися приватні особи під час розгляду конкретної справи в національних судах. Стаття 288Договору про діяльність ЄС визначає, що прямо застосовуваними є регламенти.
Такого окремого визначення щодо інших джерел права ЄС в Договорі не міститься, а відтак концепцію "прямої дії" решти джерел права ЄС було опрацьовано виключно ЄСП.
2.1. Пряма дія положень установчих договорів єс
Ключовим рішенням щодо прямої дії норм установчих договорів ЄС є справа Van Gend en Loos. Цю справу інколи навіть називають "найважливішою за всю історію ЄС". За фактами цієї справи конкретний продукт, а саме клей, за голландським законодавством було перекваліфіковано в іншу категорію, що мало наслідком встановлення на нього вищого мита. ЄСП вирішив, що така перекваліфікація порушувала ст. 30Договору про діяльність ЄС (ст. 12Договору про Співтовариство (1957р.) до набуття чинності Лісабонського Договору), визначивши, що ця норма має пряму дію. Одночасно ЄСП встановив критерії прямої дії норм установчих договорів ЄС, які, проте, пізніше зазнали певних змін.
Критерії прямої дії:
1) норма має бути ясною та недвозначною;
2) норма має бути безумовною;
3) чинність норми не повинна залежати від подальших дій з боку інститутів ЄС або держав-членів.
ЄСП у багатьох випадках визнав норми установчих договорів ЄС такими, що мають пряму дію, особливо у справах, що виникали з питань вільного руху товарів, вільного пересування працівників, рівної оплати праці та конкуренції. Таким чином, громадяни ЄС одержали реальну можливість реалізувати права, надані їм цими важливими галузями права ЄС, обстоюючи їх у національних судах держав-членів. Проте ЄСП визнав нездатними мати пряму дію норми договорів, які встановлюють загальні принципи щодо загальної діяльності ЄС та її інститутів.
Таким чином, пряма дія є можливою лише якщо юридична норма надає певні права індивідові.
Вертикальна пряма дія. У випадках, коли установчі договори ЄС покладає обов'язок лише на державу-члена ЄС, відповідна норма цього Договору може мати вертикальну пряму дію, відбиваючи відносини на зразок індивід —держава. Пряма дія такої норми, відповідно, може мати місце лише щодо держави, але не щодо інших індивідів. Проте термін "держава" має широке розуміння та включає навіть окремі "органи держави".
Горизонтальна пряма дія є можливою лише у випадках, коли обов'язок покладено на індивідів. Цей різновид прямої дії відбиває взаємовідносини між індивідами. Проте точний обсяг горизонтальної прямої дії у праві ЄС є досить суперечливим.